Україна змінює підхід до контактів Трампа з Путіним, - The New York Times
Черговий телефонний дзвінок між президентом США Дональдом Трампом і російським диктатором Володимиром Путіним, що відбувся 29 квітня, цього разу не викликав у Києві ані паніки, ані підвищеної уваги.
Як інформує Цензор.НЕТ, про це пише The New York Times.
Після понад десяти подібних розмов, жодна з яких не наблизила завершення війни, Україна перестала розглядати їх як визначальний фактор для перебігу подій, зазначає видання.
Від тривоги до звичного ігнорування
Упродовж 2025 року кожен контакт Трампа з Путіним викликав у Києві напруження. Українські посадовці побоювалися, що американський президент, який демонструє схильність до контактів із Кремлем, може поступитися інтересами України.
Після таких розмов у Києві зазвичай оперативно з’ясовували їхній зміст і намагалися мінімізувати можливі політичні наслідки.
Проте дзвінок 29 квітня став винятком. Президент України Володимир Зеленський у соцмережах лише повідомив, що доручив уточнити деталі розмови, зокрема щодо ідеї короткого перемир’я на 9 травня, перш ніж ухвалювати рішення.
На відміну від попередніх випадків, він не телефонував Трампу у відповідь і не проводив консультацій із європейськими союзниками. Ба більше, українські медіа майже не приділили цій новині уваги наступного дня.
Голова комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики Олександр Мережко пояснив зміну ставлення просто:
"Ми вже не звертаємо особливої уваги на такі дзвінки, бо вони не дають жодних реальних результатів".
За понад рік відбулося одинадцять телефонних розмов між Трампом і Путіним, однак жодна з них не наблизила мирні переговори чи припинення бойових дій.
Навпаки, ці контакти лише підсилювали враження, що американський лідер схильний враховувати позицію Москви у питанні врегулювання війни.
Зміна настроїв в Україні
Змінилася і громадська думка. Якщо у грудні 2024 року, після перемоги Трампа на виборах, більшість українців сприймали це як потенційно позитивний сигнал, то вже за рік ситуація кардинально змінилася.
За даними Київського міжнародного інституту соціології:
- близько 75% українців вважають повернення Трампа до влади негативним фактором;
- майже стільки ж не вірять у можливість досягнення тривалого миру через нинішні переговори за посередництва США.
Водночас українська сторона наголошує на необхідності збереження робочих відносин зі США як ключовим військовим партнером.
Олександр Мережко зазначив, що Україна й надалі намагатиметься підтримувати конструктивний діалог із Вашингтоном. Підтримка можливої ідеї перемир’я на 9 травня, за його словами, радше є дипломатичним жестом, а не вірою в його ефективність.
Перемир’я до 9 травня: тактичний крок Кремля
Пропозиція короткого перемир’я, за оцінками українських посадовців, не свідчить про реальне прагнення Росії до миру.
Натомість це пов’язують із безпековими ризиками для Кремля напередодні 9 травня — традиційного військового параду в Москві. Українські дрони вже створювали загрози російській інфраструктурі, що змусило Москву скоротити масштаб святкових заходів.
Україна робить ставку на власні сили
На тлі дипломатичної невизначеності Україна дедалі більше покладається на власні можливості.
Країна інвестує в розвиток власної оборонної промисловості, а підтримка ЄС на рівні понад €100 млрд дозволяє зменшувати залежність від США у постачанні озброєння.
Одним із проявів цієї стратегії стали удари українських далекобійних дронів по російській нафтовій інфраструктурі — навіть попри заклики окремих союзників їх обмежити.
Так, уже за годину після завершення розмови Трампа і Путіна 29 квітня Україна атакувала об’єкти поблизу Пермі. Супутники NASA зафіксували кілька пожеж у цьому районі.
Коли це українці сприймали Трампа, як позитивний сигнал? Навпаки, багато хто дивився на Трампа, як на ходячу катастрофу і потенційну поразку України. Це зараз більшості українців байдуже на Трампа.