Музеї мають виховну мету. А яка виховна мета музею Булгакова? - голова УІНП Алфьоров
Українську державу не сприймають носії російської ідентичності, бо вона їм ворожа. Таким був Булгаков.
Про це заявив голова УІНП Олександр Алфьоров в інтерв'ю Цензор.НЕТ.
Подробиці
"Україна, українські землі - це територія на межі Європи і Азії, тут дуже специфічне таке поняття, як зайди. Тому що будь-який зайда, який приходить на службу державі, стає повноцінним її членом. Наприклад, В’ячеслав Липинський, чистокровний поляк, шляхтич, римо-католик, є водночас автором державницької школи історії України.
А є зворотний приклад. Візьмімо Крим, скільки там російських військових пенсіонерів, вони навпаки в російській ідентичності. Вони не хочуть служити цій землі, вони її не розуміють, у них не така "мовна щелепа", вони можуть читати Лесю Українку тільки в перекладах російською мовою, і тоді питання, а хто ці люди? А ці люди носії іншої ментальності, іншої поведінки, іншої ідентичності", - пояснив він.
Відповідно, Булгаков ніс російську ідентичність, наголосив Алфьоров.
"Так, там не пропрацьована родинна травма - смерть батька, його університетське оточення і несприйняття української держави. Українську державу не сприймають носії російської ідентичності, бо вона їм ворожа.
У нас, мабуть, пів країни читали "Майстра і Маргариту" або інше оповідання московського циклу. Так, Булгаков залишив опис Києва 1918 року, але він жив в межах свого світу і був носієм цього світу. І тому на печі у домі Турбіних написано "Бей Петлюру!" - пояснив голова УІНП.
Музей Булгакова
"З музеями не треба боротися, музеї треба підтримувати. Але ми маємо зрозуміти: якщо є музей, то він має яку мету? По-перше, музеї – це зберігачі артефактів доби. Також музеї мають виховну мету. Яка виховна мета музею Булгакова?
Невже у нас немає інших тем, які б були цікаві для українців і для гостей з столиці? Чи Булгаков знаний в світі так, як це намагається дехто показати? Ні, не знаний. У світі знаний Шекспір, але вулиці Шекспіра І Жуля Верна у нас тільки нещодавно з'явилися.
Відповідно, коли ми говоримо про музей Булгакова, то не маємо боротися з Булгаковим. Ідеться про вплив російського світу і те, як це пізніше використовувала російська пропаганда. Маємо називати речі своїми іменами", - розповів він.
Повний текст інтерв'ю із головою УІНП Олександром Алфьоровим для Цензор.НЕТ читайте за посиланням.
Що передувало
- У Києві на Андріївському узвозі демонтували пам’ятник російському та радянському письменнику Михайлу Булгакову. Скульптуру вивезли комунальні служби.
- Пам’ятник Михайлу Булгакову на Андріївському узвозі демонтували та передали на зберігання спадкоємиці автора. Рішення ухвалене в межах деколонізації.
Ігор Сікорський, видатний авіаконструктор, який народився в Києві, а більшу частину життя прожив і працював у США, мав глибокий духовний та історичний зв'язок зі своєю батьківщиною.
Найбільш відомим і цитованим є його офіційний лист від 30 серпня 1933 року до Василя Галича (представника української діаспори в США, голови Українського Товариства в Чикаго). У цьому листі Сікорський чітко й однозначно висловив своє ставлення до свого походження та до України.
Ось ключові тези та цитати з його висловлювань:
Про своє походження
У згаданому листі авіаконструктор прямо зазначав, що його рід має суто українське коріння:
«Моя родина, яка походить із села на Київщині, де мій дід і прадід були священниками, є чисто українського походження з козацького роду».
Він також додавав, що виховання він отримав як людина, віддана Російській імперії (що було нормою для багатьох інтелігентів того часу), але наголошував на своїй етнічній приналежності:
«Проте ми завжди вважали себе українцями, і я пишаюся тим, що належу до цього працьовитого і талановитого народу».
Про майбутнє України та її культуру
Сікорський високо цінував потенціал української нації та вірив у її відродження:
Про релігійність та стійкість: Він згадував, що український народ зберіг свою душу, релігійність та глибокі традиції попри всі історичні випробування.
Про культуру: Сікорський захоплювався українською культурою, мовою та піснею, зазначаючи, що вони мають унікальну красу та самобутність.
Про державність: У часи, коли Україна перебувала у складі СРСР і переживала трагедію Голодомору (лист написаний якраз у серпні 1933 року), Сікорський висловлював глибоке співчуття землякам і вірив, що український народ обов'язково вийде на шлях самостійного розвитку та побудує власну щасливу долю.
Важливий контекст
Довгий час радянська, а згодом і російська історіографія намагалися представити Сікорського виключно як «російського конструктора». Проте віднайдені в архівах США листи (зокрема, згаданий лист до Василя Галича) доводять, що Ігор Сікорський чітко ідентифікував свій рід як український і щиро вболівав за майбутнє України.
Сьогодні його ім'я офіційно увіковічнене в Україні: на його честь названо Міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни) та Національний технічний університет України «КПІ», де він свого часу навчався і запускав свої перші гвинтокрили.
а "незручну історію" можеш в себе на кухні і вбиральні постааити і насолоджуватися ніхто не проти дебілів але не навʼязуйте своє іншим тим паче завуальовано шкідливе
все інше локшина на вуха і відволікання від основного
Якщо до булгакова конкретно, то ставлення моє таке:
"Біла гвардія" - геніальний твір. Тому що зображає долі людей в умовах краху звичного для них світу. Показує їх рішення, вибір, волю, нещасні і щасливі моменти. Зображує ДУЖЕ якісно і атмосферно. Те що автор через переконання або коньюктурно опинився, на наш ******** погляд, не на тому боці - то прикро, звичайно. Але це ніяк не зоюов'язує читача робити якісь там кроки в сторону руськаго міра, бо твір не про це, взагалі.
Тож я категорично проти встановлення нових пам'ятників булгакову (тому що недоречно) і проти зносу старих (тому шо статУї - це лише статУї і нічого більше). Я категорично проти нищення музеїв будь-яких. Тому що це історія така, як вона є. А наділення всього шо попало "виховним, ідеологічним і патріотичним значенням" - це тухлі відрижки совка і нічого більше. Це не працює, викликає відразу і огиду.
Щодо голосування: люди, за яких я голосував, не стали президентами. Дивлячись на тих, хто стали, бачу, що я не помилився жодного разу.
Володимир Сосюра.
Меморіальну дошку треба скидати.
Якраз чудова нагода для того щоб розмістити музей періоду модерну.
Найсмачніша рулька яку я поки що їв у житті була в іспанському ресторані на площі Гран-Плас - в самому серці Брюсселю. Та навіщо далеко ходити - є площа Ринок у Львові.
але існує..
звичайно, малороси, та інші манкурти,
можуть зробити з музея наливайку..
бо легше опуститись,
стати московським андрофагом,
ніж піднятись,
закінчити Києво-Могилянську академію..
А то памятник, памятник.... А музей можно бы и оставить, с надлежащими комментариями.
Ставлення Володимира Сосюри до України - це глибока, щира любов, яка стала головним сенсом його творчості, але водночас джерелом трагічних випробувань та внутрішнього розриву. Його світогляд балансував між відданістю українській національній ідеї та вимушеною покорою радянській системі. [https://dn.gov.ua/news/******-********-dolya-i-tvorchist-volodimira-sosyuri 1, https://ukraine-history.com/volodymyr-sosyura-zagublenyj-mizh-naczionalizmom-i-komunizmom/ 2]
Основні аспекти його патріотизму та ставлення до Батьківщини:
1. Відданість та поетизація образу
Поет обожнював Україну, оспівував її красу, історію та народ. У своїх творах він малював «вишневу Україну», звертався до символів вічності, таких як Дніпро, зорі та неопалима купина. Українську мову він називав «солов'їною» і закликав любити рідну землю всім серцем. [https://www.facebook.com/DonetskaODA/photos/%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%96%D1%82%D1%8C-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%83-%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D1%8F-%D1%96-%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%87%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C-%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%B0-%D1%81%D0%BE%D1%81%D1%8E%D1%80%D0%B8%D1%83-%D1%81%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96-1898-%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83-%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D1%81%D1%8F-%D0%B2%D0%BE%D0%BB/1017930050375621/ 1, https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8E%D0%B1%D1%96%D1%82%D1%8C_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%83! 2, https://naurok.com.ua/v-sosyura-******-ukra-nu-321530.html 3, https://naurok.com.ua/v-sosyura-******-ukra-nu-372906.html 4, https://mala.storinka.org/%D0%BF%D0%BE%D0%B5%D0%B7%D1%96%D1%97-%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%B0-%D1%81%D0%BE%D1%81%D1%8E%D1%80%D0%B8-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%83-%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%83-%D1%96-%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE.html 5]
2. Трагічний вибір та роздвоєність
У буремні часи поет опинився на роздоріжжі: в молодості брав участь в українських визвольних змаганнях у лавах Армії УНР, проте згодом опинився в Червоній армії. Цей «шпагат» між двома ідеологіями призвів до того, що Сосюра сам писав про наявність у нього «двох душ» - комунара та націоналіста, що стало його особистою душевною драмою. [https://viche.ck.ua/region/******-********-istoriya-skladnyh-vyboriv-pysmennyka-volodymyra-sosyury/ 1, https://ukraine-history.com/volodymyr-sosyura-zagublenyj-mizh-naczionalizmom-i-komunizmom/ 2]
3. Переслідування за патріотизм
Найяскравішим проявом його любові став вірш «Любіть Україну!» (написаний у 1944 році), який перетворився на справжній патріотичний маніфест. Проте у 1951 році влада розгорнула жорстоку ідеологічну кампанію проти твору. Його звинувачували у «буржуазному націоналізмі» через те, що він закликав любити Україну «в снігах і в житі», не прив'язуючи цей заклик до комуністичної партії та радянської
кто то ляпнул про его антиукраинскость и щариковы подхватили и тычут это в каждом посте, только ни от кого я еще не слышал толком доказательств этой антиукраинскости...
А за ним й тих, хто підтримує й досі імперські настрої, має імперську освіту за часів срср та жалкує за совком!
Всі ці майстри з маргатитами, собачі серця та багато іншого письменного лайна - імперські, радянські пережитки, яким немає місця в Європейській Україні!