Рада Європи вказала на ризики окремих положень проєкту нового Цивільного кодексу, - YouControl
Рада Європи звернула увагу на те, що окремі норми проєкту нового Цивільного кодексу України містять ризики для свободи слова. Зокрема, вони можуть ускладнити проведення журналістських розслідувань, OSINT-досліджень та антикорупційного моніторингу.
Про це повідомляє YouControl, інформує Цензор.НЕТ.
"Право на цифровий особистий простір (цифрову приватність)"
У статті 336 проєкту Цивільного кодексу запроваджується поняття "право на цифровий особистий простір (цифрову приватність)". До цього поняття автори зарахували: цифрову кореспонденцію, метадані зв'язку, пошукові запити, історію переглядів в інтернеті та навіть геодані. Стаття дозволяє обробку всього цього масиву інформації "лише за згодою" особи.
Зазначається, що Рада Європи стала на захист вільного збору відкритих даних. Експерти з Європи наголосили, що якщо змусити всіх збирати дані лише "за згодою" людини, це заблокує роботу платформ відкритих даних, зупинить журналістські розслідування, паралізує контроль за корупцією та будь-який пошук інформації у відкритих джерелах.
Приватність для юридичних осіб
Стаття 345 кодексу закріплює"право юридичної особи на цифровий образ" (акаунти, сторінки, цифрові профілі у соцмережах та держсистемах). Слідом за цим стаття 353 поширює на компанії повноцінне "право на цифрову приватність" і забороняє будь-яку обробку даних про їхній цифровий образ без їхньої ж прямої згоди.
Європейські експерти зауважують, що вимога питати дозволу в компанії на обробку її даних для реєстрів чи журналістських розслідувань є "практично нездійсненною".
Рада Європи підкреслює, що збір та аналіз інформації про компанії є невід'ємною складовою публічних функцій: це потрібно для ведення державних реєстрів, перевірки бізнес-партнерів перед угодами та боротьби з корупцією.
"Право на забуття"
Стаття 328 проєкту закріплює "право на забуття". Вона дозволяє будь-якій фізичній особі вимагати вилучення, знеособлення чи повного знищення інформації про себе із загальнодоступних джерел, а також припинення видачі посилань у пошукових системах (деіндексації).
Для цього достатньо заявити, що інформація є неактуальною, неповною або "втратила суспільний інтерес".
У YouControl зазначають, що Рада Європи розкритикувала статтю про право вимагати видалення інформації через розмите формулювання "втрата суспільного інтересу".
"Європейські експерти посилаються на практику Європейського суду з прав людини та нагадують: бажання когось викреслити дані про себе з історії має чітко балансуватися з правом суспільства знати правду про минулі події, зокрема через цифрові та газетні архіви. Інакше цим інструментом просто скористаються недоброчесні особи", - йдеться у публікації.
- Крім того, європейські експерти зауважують, що у проєкті "бракує винятків для чиновників, політиків та інших впливових діячів, чиє життя та робота мають підлягати значно суворішому контролю з боку суспільства, ніж життя звичайних громадян".
- Також у проєкті відсутні належні запобіжники проти SLAPP-позовів, які можуть використовуватися для тиску на журналістів і громадських активістів.
Новий Цивільний кодекс
- Першу редакцію кодексу опублікували 22 січня. За п’ять днів 26 громадських організацій спільно заявили, що правки до кодексу суперечать європейському законодавству та вимогам ЄС, щоб отримати членство в Союзі.
- Зокрема йшлося про статтю, яка знижувала шлюбний вік для дівчат з ранньою вагітністю до 14 років. Пізніше норму про шлюб з 14 прибрали, а згодом ті самі депутати на чолі з головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком подали альтернативний проєкт кодексу, який 28 квітня в першому читанні ухвалив парламент.
- Правозахисні організації вказували, що проєкт закону містить норми, що дискримінують ЛГБТІК+ людей та суперечать зобов’язанням України під час вступу до ЄС. Зокрема, одностатевих партнерів не визнаватимуть сім’єю.
- У YouControl раніше заявляли, що ухвалення Цивільного кодексу у нинішній редакції відкине Україну на 10 років назад у сфері прозорості та протидії корупції. Юристи звернули увагу на низку норм, які можуть легалізувати видалення незручної інформації про корупціонерів, знищити механізми фінмоніторингу та дозволять компаніям приховувати "російський слід".
