Справа Гандзюк під загрозою закриття: суддя апеляції йде у відставку, процес може початися заново
Справа про вбивство херсонської активістки Катерини Гандзюк опинилася під загрозою зриву та закриття за строками давності. Головуюча суддя Київського апеляційного суду Оксана Рудінченко несподівано пішла у відставку за власним бажанням, через що трирічний розгляд апеляцій колишнього голови Херсонської облради Владислава Мангера та Олексія Левіна може розпочатися з нуля.
Про це повідомили у фейсбук-спільноті "Хто замовив Катю Гандзюк", передає Цензор.НЕТ.
Суддівський демарш
16 червня стало відомо про складання повноважень головуючою суддею Оксаною Рудінченко. За інформацією ініціативної групи, Рудінченко ухвалила рішення піти у відставку за власним бажанням, попри те, що мала законне право здійснювати правосуддя ще протягом 12 років.
Це рішення тягне за собою процесуальні наслідки:
-
Повний перезапуск: Через зміну головуючого розгляд справи в апеляційній інстанції тепер може розпочатися з самого початку.
-
Ризик закриття: Нове коло судових засідань створює максимальні ризики для закриття провадження у зв'язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності.
-
Хронічна зміна колегій: Це вже четверта заміна суддівського складу за час розгляду справи Гандзюк. Попередній раз колегію змінили через досягнення одним із суддів граничного 65-річного віку.
Хронологія та затягування з боку захисту
Справа перебуває на стадії апеляційного оскарження вироку першої інстанції вже майже три роки — з 2 серпня 2023 року. За цей час судді встигли опрацювати значну та найбільш суттєву частину письмових матеріалів і доказів.
Активісти наголошують, що засуджені Владислав Мангер та Олексій Левін, разом зі своїми адвокатами, регулярно вдавалися до тактики зловживання процесуальними правами задля штучного затягування часу. Попри публічні заяви Мангера про нібито небажання закривати справу "за строками", правозахисники переконані: захист обов'язково скористається відставкою Рудінченко і вимагатиме дослідження всіх доказів заново.
Вимога щотижневого графіка
У спільноті вимагають від керівництва судової влади негайних організаційних рішень.
"Ми неодноразово говорили, що розгляд справи в апеляції надто довготривалий, і просили суд призначити більше засідань або бодай дати чіткий графік. Це питання актуальне і сьогодні. Тому ми наполягаємо, щоб суд встановив чіткий графік засідань — щотижнево. Саме це дозволить справі "не померти" за строками. Відкладене правосуддя — це відмова в правосудді. Justice delayed is justice denied. І тому кожен суддя, кожна колегія суддів у цій справі, як частина судової системи, відповідальна за те, щоб правосуддя відбулося", - резюмували активісти.
Справа Катерини Гандзюк
- Нагадаємо, 31 липня 2018 року на радницю херсонського міського голови Катерину Гандзюк напали біля під'їзду її будинку і облили сірчаною кислотою. Гандзюк потрапила в реанімаційне відділення. 4 листопада активістка померла в лікарні.
- 6 червня 2019 року суд ухвалив вироки п'яти виконавцям убивства Гандзюк - вони отримали від трьох до шести з половиною років ув'язнення. Окремо судять Ігоря Павловського, якого слідство вважає посередником між замовниками та виконавцями вбивства.
- У липні 2020 року прокуратура направила до суду обвинувальний акт щодо голови Херсонської обласної ради Владислава Мангера і експомічника депутата Херсонської облради Олексія Левіна за організацію нападу на Гандзюк.
- 12 серпня Київський апеляційний суд закріпив справу Владислава Мангера та Олексія Левіна за Дніпровським районним судом Києва.
- На одному із засідань свідки у справі - колишній член "Правого сектору" Павло Пилипенко та бізнесмен Сергій Брага - дали свідчення в суді про причетність голови Херсонської облради Владислава Мангера та його посібника Олексія Левіна до замовлення нападу на активістку Катерину Гандзюк.
- 26 червня 2023 року Дніпровський райсуд Києва засудив Левіна та Мангера до 10 років тюрми.
Скільки ж тут було "вереску"! Мене звинувачували у всьому - і в службі на ФСБ, і в "жидовстві," і в "комуняцтві". Добре, що не звинуватили у спаленні єретиків, у часи Інквізиції...
А "на виході" маємо "смердючу, заангажовану справу", від якої судді "шарахаються, як чорт від ладану"...
Такий негідник... і як він всюди встигає? Он, нещодавно https://t.me/dragonspech/10032 обвалив виробництво компанії "Об'єдіньонниє кондітєри"... там дефолт загрожує!
Чекати завершення резонансної справи і до тих пір не йти у відставку - ну знаєте . . . Справа може закінчитися через роки - це раз. Поки вона буде, на суддю може розподілитися ще якась, не менш резонансна справа - потім її завершення чекати ? Це два. Варіант "так розглядайте швидше" не підходить, бо адвокати підозрюваних, які по черзі хворіють, пишуть клопотання на відкладення. Порушити право на захист не можна. Бо потім скарги у ВРП, ЄСПЛ і суддя або з посади злетить (і втратить своє право на відставку), або від Мінюсту позов отримає на відшкодування збитків держави від компенсацій по рішенню ЄСПЛ . . . Кому ця морока потрібна ?
Такого, аби завершити "всі-всі" справи і піти у відставку - такого в принципі бути не може. Колись потрібно просто поставити крапку, а незавершені справи передадуться іншому складу суду. Ясна річ, що при передачі, оскільки новий суддя у справі, розгляд справи починається заново (інакше - порушення права підсудного на захист).
Проблема не в даній судді і впливі її життєвого рішення на конкретну справу. Проблема в законодавстві, яке в цій частині не змінювалося ще з часів СРСР. За чинним КК України строк давності притягнення особи до кримінальної відповідальності рахується по спливу певної кількості років ДО НАБРАННЯ ВИРОКОМ ЗАКОННОЇ СИЛИ (тобто, як у даному випадку - до постанови апеляційного суду). Цим всі адвокати зловживають і по-максимуму тягнуть справу в першій і апеляційній інстанціях, аби сплив строк (суттєва частина якого "з'їлася" ще на етапі досудового розслідування). І через це купа скандалів, що підсудні уникають кримінальної відповідальності.
У цивільному праві, як і при розгляді митних правопорушень, ця проблема вирішена елегантно і по факту не існує - у цивільному праві строк позовної давності рахується не по набранню рішенням законної сили, а по моменту подання справи до суду. У митному - по суті те саме, але конструкція трохи інша - там строк на притягнення до відповідальності "зупиняється на час судового розгляду".
Якби у кримінальному праві нашому зробили так само, як у цивільному, то цей спосіб уникнення відповідальності просто не існував би і адвокати / підсудні не зловживали б затягуванням розгляду справи, бо у цьому просто не було б сенсу.
Інша можливість - встановити строки давності по криміналу дуже великими (не 2 - 5 - 10 . . . років), а, скажімо, 20+ або навіть 50. Тоді теж на 20-50 років розгляд справи не затягнеш. Але проблема в тому, що тоді Рада Європи, Євросоюз, Європейський Суд з прав людини, комісія ООН з прав людини і т. п. скажуть, що така правова невизначеність для правопорушника грубо порушує базові права людини бла-бла-бла, і що це недемократично, і що Україна не відповідає стандартам для вступу в ЄС, і так далі.
Вирішення цієї проблеми (будь-яким з окреслених шляхів) наштовхнеться ще і на суперечність ст. 22 Конституції України, згідно з якою при прийнятті нових законів не можна звужувати вже існуючі права громадян - а тут звуження буде явним, тому Конституційний Суд завалить таку нову норму високоймовірно.
Складна проблема, є "за" і "проти" по обидва боки барикад. Я би на місці влади ініціював прийняття закону, аби рахувати кримінальні строки не по постанові апеляції, а по надходженню справи до суду першої інстанції і потім зубами тримав би цей закон в Конституційному Суді України, аби його не знесли. Більше того, сам би Президент нехай би цей закон в КСУ на перевірку передав, тоді зробив все, аби його захистити, а тоді повторний розгляд закону на предмет конституційності вже би ніхто не міг зробити (бо рішення КСУ вже би було по такому самому питанню, а вони не переглядаються). І тоді на майбутнє цей шлях для процесуальних диверсій і збурення суспільства був би раз і назавжди закритий.