ЦПК можуть заблокувати рахунки у разі публікації розслідування про нерухомість брата директора ДБР Сухачова

Виконавча служба відкрила провадження щодо Центру протидії корупції (ЦПК) на підставі ухвали Печерського суду щодо заборони публікувати розслідування про 143 об'єкти нерухомості брата директора ДБР Олександра Сухачова. Тепер їм можуть заблокувати рахунки.
Про це повідомили у ЦПК, інформує Цензор.НЕТ.
Що відомо?
Раніше суддя Сергій Вовк заборонив ЦПК та "Слідству.Інфо" публікувати інформацію про майно брата Сухачова.
Позивач, ТОВ "Парковий-2", після ухвали судді Вовка, звернувся до державного виконавця з ухвалою про забезпечення позову. На її підставі відкрили виконавче провадження.
Тепер виконавець може накласти на ЦПК штраф або навіть заблокувати рахунки Центру, у разі якщо буде порушено заборону в ухвалі. Тобто опубліковано в Інтернеті інформацію про майновий стан брата Олексія Сухачова, деталі набуття ним об’єктів нерухомості та джерел їхнього фінансування.
Зазначається, що виконавче провадження відкрили лише щодо ЦПК, хоча ухвала суду стосується також журналістки організації Аліни Стрижак та "Слідства.Інфо".
"Ми розцінюємо це як продовження тиску на організацію разом із відкриттям ще двох кримінальних проваджень. Одне щодо нібито заволодіння грошима США, яке проти ЦПК розпочала ще у 2016 році Генпрокуратура Шокіна, і закрила тоді ж. А друге – це нове розслідування проти Віталія Шабуніна. Сукупно все це – нова атака на ЦПК", – додає виконавча директорка ЦПК Дарʼя Каленюк.
"Відкриття цього виконавчого провадження ЦПК розглядає виключно як чергову спробу чинити тиск на організацію, повʼязану із роботою для просування системних реформ ДБР та прокуратури", – додали там.
Що передувало?
- Раніше повідомлялось, що "Слідство.Інфо" спільно з Центром протидії корупції готувало до публікації розслідування про 143 обʼєкти нерухомості брата директора ДБР, бізнесмена Олександра Сухачова.
- Печерський райсуд Києва заборонив поширювати інформацію про майно, угоди та інвестиції Сухачова.
-
Як заявили в ЦПК, рішення є заходом забезпечення позову і винесене ще до подачі самого позову.
-
У ЦПК заявили, що це рішення "є суттєвим наступом на свободу слова, який суперечить євроінтеграційним зобов’язанням України", і заявили про намір його його оскаржити.