Компанія, пов’язана з братом директора ДБР Сухачова, подала до суду на "Слідство.Інфо" через журналістське розслідування

13 липня компанія "Парковий-2" подала до суду проти журналістів "Слідство.Інфо" та організації Центр протидії корупції через підготовку розслідування про майно Олександра Сухачова — брата директора ДБР Олексія Сухачова.
Про це повідомляє Слідство.Інфо, передає Цензор.НЕТ.
Позов на журналістів розслідування
За даними видання, йдеться про неопубліковане розслідування щодо 143 об’єктів нерухомості Олександра Сухачова.
Так, у позові компанія "Парковий-2" стверджує, що журналісти нібито незаконно збирають персональні дані та комерційну інформацію. Забудовник просить суд заборонити публікацію відомостей про інвестиційні договори, суми вкладень і нерухомість, яка стала предметом журналістського розслідування.
Також компанія стверджує, що зібрана журналістами інформація про нерухомість та укладені угоди нібито містить комерційну таємницю забудовника та є частиною приватного життя фізичної особи.
Крім того, позивач заявляє, що звернувся до суду ще до виходу розслідування, оскільки сама підготовка матеріалу нібито створює ризик розголошення конфіденційної інформації.
Зазначимо, що Цивільний кодекс України визначає комерційну таємницю як інформацію, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв'язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію.
Що передувало?
- Раніше повідомлялось, що "Слідство.Інфо" спільно з Центром протидії корупції готувало до публікації розслідування про 143 обʼєкти нерухомості брата директора ДБР, бізнесмена Олександра Сухачова.
- Печерський райсуд Києва заборонив поширювати інформацію про майно, угоди та інвестиції Сухачова.
-
Як заявили в ЦПК, рішення є заходом забезпечення позову і винесене ще до подачі самого позову.
-
У ЦПК заявили, що це рішення "є суттєвим наступом на свободу слова, який суперечить євроінтеграційним зобов’язанням України", і заявили про намір його його оскаржити.