Ретельне планування перед раптовою бурею: як 79 бригада 7 корпусу ДШВ звільняла території на Олександрівському напрямку
З січня українські військові проводили наступальну операцію на Олександрівському напрямку. Станом на середину серпня, оборонцям вдалося звільнити 745 квадратних кілометрів території та 26 населених пунктів.
Про це повідомляє Цензор.НЕТ.
Подробиці
Воїни 79-ї окремої десантно-штурмової таврійської бригади 7 Корпусу швидкого реагування ДШВ протягом чотирьох місяців бойових дій ліквідували 1000 окупантів - це в середньому по дві роти армії РФ щомісяця.
Також захисникам вдалося взяти полонених солдатів та офіцерів.
Олександрівський напрямок
Він пролягає на перетині Дніпропетровської, Донецької та Запорізької областей. Сили оборони не лише відтіснили росіян практично з усієї території, а й взяли під контроль логістичні шляхи поблизу Гуляйполя, які росіяни використовують для наступу на Півдні.
Наступальна операція розпочался наприкінці січня 2026 року, а підрозділи 79 окремої десантно-штурмової бригади 7 корпусу ДШВ зайшли на напрямок у травні.
Бійці мали підсилити вогневі спроможності та розвивати наступ в напрямку низки населених пунктів.
Удар був раптовим, тому росіяни спочатку навіть не могли зрозуміти, хто саме атакує їхні позиції.
"Наші підрозділи йшли на вістрі атаки. Спершу втягнувся один батальйон, а за ним каскадом поступово втягувалися інші. Штурмові групи першого ешелону проривають оборону противника та закріплюються, а в подальшому наші штурмові групи або штурмові групи інших батальйонів заходять, добивають залишки противника та беруть полонених. В подальшому розвиваємо наступ", - каже заступник командира батальйону психологічної підтримки персоналу 79 ОДШБр 7 корпусу ДШВ на позивний "Фріц".
Щоб досягти успіху над переважаючою кількістю окупантів на Олександрівському напрямку доводилося діяти нестандартно, раптово та враховувати кожен аспект бою.
"Піхота не піде, поки не поставлять точки злету пілотів. Точки злету не поставлять, поки ми не налагодимо взаємодію з усіма сусідніми підрозділами, не перекинемо дальності, не перекинемо профіль висот [...] Плануємо маршрути: де можна проїхати, де немає мінувань, де немає ждунів, де рельєф дозволяє рухатись, де не уражають. Далі зв`язок. Між КСП, нашими групами та сусідами має бути зв`язок", - наголошує "Фріц".
Військові вантажі доставляли дронами безпосередньо на передній край, щоб десантникам не доводилося носити із собою багатокілограмовий запас боєприпасів, води та спорядження на великі відстані.
Першими у бій вступали бещпілотники. Після проведення аеророзвідки та виявлення ворожих позицій для ураження живої сили запускають не лише FPV-дрони, а й важкі бомбери. В разі успішного завершення першого етапу десантники отримують команду зачистити та закріпитися на звільнених територіях.
Найскладніший етап
На район звільнених населених пунктів припадає велика кількість водних переправ, зокрема річка Вовча та її притоки. Через особливості місцевості військовим доводилося переправлятися через водойми двічі.
Також через постійну загрозу ворожих дронів невелику відстань доводилося долати майже три доби.
Коли росіянам вдалося окупувати низку сіл на Олександрівському напрямку, вони захопили не лише території, а й готові укріпрайони, які до цього зводили підрозділи державної спецслужби транспорту. Осередки окупантів були захищені надійними фортифікаціями, протитанковими ровами та підземними бункерами. Підрозділи 79 ОДШБр 7 корпусу ДШВ долали ці бар'єри нестандартним методом.
"Старий добрий кумулятивний заряд, який ставиться поверх бункера. Він пробиває енний шар землі, дерева та бетону", - згадує заступник командира батальйону.
На зачистку відправляли групами по дві-три людини. Головне - зберігати тишу, каже Дмитро на позивний "Фара".
За його словами, щоб вжити, треба ретельно та уважно прочісувати кожен кущ, кожен поворот, кожну будівлю. Під час звільнення сіл на Олександрівському напрямку бійці постійно виявляли майстерно замасковані ворожі сховки.
Полонені
В ході операції бійцям 79 ОДШБр 7 Корпусу ДШВ вдалося не лише знищити тисячу окупантів, але й поповнити обмінний фонд. Під час деокупації одного села вдалося взяти в полон командира взводу, командира роти та головного сержанта взводу. Російські офіцери надали інформацію, яка допомогла суміжникам покращити свої позиції.
Проте росіяни вдавалися до хитрощів та не хотіли здаватися у полон.
"Вони мені кричали: "Я свій! Я свій!", але завдяки радіозв'язку я знав, що це ворог. В той самий час він починав відкривати по мені вогонь. Тобто в мене навіть не було можливості взяти його в полон. Якби він не стріляв, все було б інакше", - розповів Дмитро.
Наступальна операція на Олександрівському напрямку дозволила не лише визволити низку населених пунктів та ліквідувати загарбників, а й відтягнути на себе частину резервів ворога, що полегшило ситуацію для інших підрозділів Сил оборони на сусідтніх відтинках.
Контрнаступальна операція триває й нині. Активну участь в ній подовжує брати 79 окрема десантно-штурмова бригада 7 корпусу швидкого реагування ДШВ.
