УПЦ МП остаточно програла суд за Богоявленський монастир на Тернопільщині: Верховний Суд відхилив касацію
Верховний Суд залишив без задоволення касаційну скаргу Свято-Богоявленського жіночого монастиря УПЦ МП та підтвердив обов'язок повернути державі комплекс споруд Богоявленського монастиря у Кременці Тернопільської області. Рішення є остаточним і не підлягає оскарженню.
Про це йдеться у постанові Верховного Суду у справі № 921/619/23, передає Цензор.НЕТ.
Йдеться про пам'ятку архітектури національного значення загальною площею 3218 кв. м на вулиці Дубенській, 2. До комплексу входять Богоявленський собор XVIII століття, корпус келій та дзвіниця.
Суд залишив чинними рішення Господарського суду Тернопільської області від 24 липня 2025 року та постанову Західного апеляційного господарського суду від 6 травня 2026 року, якими релігійну організацію зобов'язали повернути майно Кременецько-Почаївському державному історико-архітектурному заповіднику.
Чому монастир має повернути будівлі державі
Спір виник після завершення 3 вересня 2023 року п'ятирічного договору безоплатного користування державним майном. Заповідник повідомив релігійну організацію, що не продовжуватиме договір, однак монастир відмовився добровільно повертати приміщення.
Суди встановили, що комплекс перебуває у державній власності, а релігійна організація не має належних правовстановлюючих документів на нього.
Крім того, договір безоплатного користування від 2018 року визнано нікчемним, оскільки його уклали на п'ять років без обов'язкового нотаріального посвідчення.
Верховний Суд погодився, що за відсутності законних підстав для користування нерухомістю монастир зобов'язаний повернути її державному заповіднику.
Чому суд відхилив аргументи про проживання черниць
Одним із головних аргументів монастиря було те, що черниці постійно проживають у келіях, а повернення комплексу державі може позбавити їх житла.
У матеріалах справи є довідка монастиря, згідно з якою станом на вересень 2018 року в сестринському корпусі проживали 50 осіб.
Однак суди врахували, що комплекс має статус нежитлової пам'ятки архітектури, а охоронно-орендний договір 1994 року містив заборону на заселення приміщень для постійного проживання.
Крім того, реєстрація місця проживання сама собою не створює права власності чи іншого речового права на нерухомість.
Монастир також намагався отримати частину комплексу у власність
Паралельно релігійна організація домагалася передачі їй у власність 591,5 кв. м приміщень у корпусі келій.
Монастир посилався на рішення Кременецької районної ради від 2000 року, яке, на його думку, підтверджувало право власності на ці приміщення.
Однак суди встановили, що це рішення не є належним правовстановлюючим документом.
Монастир також просив Верховний Суд зупинити касаційне провадження до завершення розгляду іншої справи щодо права власності на частину келій. Суд відмовив, оскільки наявні докази дозволяли розглянути спір незалежно від іншого провадження.
Раніше, 14 жовтня, Північний апеляційний господарський суд також відхилив скаргу монастиря у справі про передачу йому у власність частини приміщень.
За інформацією Кременецько-Почаївського заповідника, судова суперечка тривала майже три роки, за цей час відбулося понад 40 засідань.
Раніше представники виконавчої служби та заповідника намагалися перевірити виконання рішення про повернення монастиря державі. За повідомленням Укрінформу, на території комплексу їх зустріли близько сотні агресивно налаштованих людей.
Після відхилення касації рішення про повернення комплексу державному заповіднику залишилося чинним. Сам факт ухвалення остаточної постанови не означає, що будівлі вже фактично передано державі.
