Школи з мовою навчання національних меншин в Україні не закриватимуть, - Гриневич

Міністр освіти Лілія Гриневич заявляє, що школи з мовою навчання національних меншин в Україні закривати не будуть, учням нададуть більше можливостей для оволодіння українською мовою.

Про це сьогодні вона розповіла на зустрічі з педагогами угорськомовного Берегівського району Закарпаття, передає Цензор.НЕТ із посиланням на Радіо Свобода.

Міністр наголосила, що навколо статті 7 закону про освіту виникла велика кількість міфів і вона експлуатується в політичних цілях.

"Мовна" стаття створює найбільші стіни непорозуміння у національних громадах. Неправда, що йдеться про закриття шкіл нацменшин. Що дійсно змінює стаття - це збільшує і запроваджує предмети українською мовою з 5-го класу. У мене є сумнів тільки щодо пункту 4, який всіх урівнює, і каже, що після 5-го класу тільки кілька предметів рідною мовою. Я буду дискутувати у парламенті і пропонувати різні моделі навчання залежно від їхньої мовної специфіки",- сказала вона.

За словами Гриневич, міністерство не відмовиться від того, щоб у школах з угорською мовою діти мали шанс вивчити українську мову.
Також читайте: Гриневич провела зустріч із депутатами Європарламенту від Європейської народної партії з приводу "мовного закону"
"Якщо вони всі на сто відсотків до 11-го класу навчаються тільки угорською, це неможливо отримати належний рівень вивчення української мови. Більшість предметів будуть вивчатися угорською. Всі батьки будуть мати вибір: давати дитину в школу з угорською мовою навчання чи з українською. Якщо дехто каже, що звужуємо права, коли хочемо запровадити кілька предметів українською мовою, я стверджую, що ми розширюємо права. Без знання державної мови у випускників звужені права професійної реалізації, доступу до держслужби, навіть до специфічної лікувальної допомоги", - додала міністр.

Гриневич також зауважила, що для кращої організації освітнього процесу в школах нацменшин змінять методики навчання, підручники і випустять дидактичний матеріал, з яким легше буде пояснити українську угорськомовним школярам.


Нагадаємо, 5 вересня Верховна Рада ухвалила закон про освіту, який починає реформу освіти в Україні. 25 вересня Президент Петро Порошенко підписав закон "Про освіту", ухвалений Верховною Радою.

Закон, серед іншого, визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова. Нова редакція закону "Про освіту" передбачає, що діти, які підуть до школи з 1 вересня 2018 року, матимуть можливість навчатися рідною мовою тільки в початковій школі - перші чотири роки. З п'ятого класу всі предмети повинні викладатися українською мовою. Особам, які належать до національних меншин, гарантується право на навчання рідною мовою поряд з українською мовою в окремих класах (групах) комунальних закладах дошкільної та початкової освіти. При цьому представники нацменшин, які почали навчання в школі до 2018 року, продовжать його отримувати за старими нормами, з поступовим збільшенням кількості предметів українською мовою.

Також читайте: Людина, яка закінчує українську школу, має говорити українською мовою, - Порошенко

Застереження проти нього висловили Угорщина, Румунія, Болгарія, РФ і Молдова.

Згодом у МЗС Румунії висловили стурбованість ухваленим ВРУ законом про освіту, а Угорщина заявила, що припиняє підтримку України на міжнародній арені. Голова Міністерства людських ресурсів Угорщини Золтан Балог звернувся з офіційним листом до міністра освіти і науки України Лілії Гриневич і попросив про особисту зустріч, щоб обговорити новий закон про освіту. Пізніше парламент Угорщини одноголосно ухвалив резолюцію з осудом українського закону про освіту, вказавши на порушення прав угорців у Закарпатті. Рада федерації і Держдума Росії також виступили проти українського закону про освіту.
28 вересня Міністерство закордонних справ України направило закон "Про освіту" на експертизу до Європейської комісії за демократію через право (Венеціанська комісія).

28 вересня набув чинності закон "Про освіту".

4 жовтня Президент Порошенко, коментуючи закон про освіту, заявив: "Реформа освіти важлива для захисту національної ідентичності й мови".