Гриневич провела зустріч із депутатами Європарламенту від Європейської народної партії з приводу "мовного закону"

Основні питання депутатів ЄП були спрямовані на хід переговорів щодо імплементації статті 7 нового Закону "Про освіту" з представниками національних меншин в Україні.
"Ми серйозно стурбовані ситуацією в районах компактного проживання національних меншин. Там діти ростуть в закритому мовному середовищі, де державна мова використовується дуже рідко. Згідно з нашими офіційними даними, 55% школярів зі шкіл у румунських громадах та 62% школярів з шкіл в угорських громадах не подолали поріг склав/не склав із зовнішнього незалежного оцінювання з української мови. Це серйозна перешкода для освіти та професійної кар'єри в Україні. Нездатність використовувати державну мову також позбавляє дітей можливості отримати роботу на державній службі, в органах місцевого самоврядування, зайняти найвищі посади в країні. Усе це призводить до фрагментації українського суспільства, що є неприйнятно", - пояснила Лілія Гриневич.
Вона також підкреслила, що мовна стаття Закону "Про освіту" повністю відповідає практикам країн Європейського Союзу, а також не порушує ні українське законодавство, ні міжнародні домовленості з іншими країнами.Депутат Європарламенту від Чехії підтримав Закон "Про освіту". Він зазначив, що напади на Україну з приводу мовної статті є частиною гібридної війни Росії.
Депутат від Румунії додав, що Україна мала б проводити консультації до прийняття Закону. На це було зазначено, що проводились широкі консультації з представниками національних меншин в Україні - єдиною зацікавленою стороною, перед якою Україна відповідає як перед своїми громадянами. Однак редакція статті була дещо змінена під час розгляду Закону в Верховній раді у день прийняття документу, що повністю відповідає діючому регламенту ВРУ.
Також Лілія Гриневич зустрілася з послами держав-членів ЄС при КОРЕПЕР (Комітет постійних представників), яким теж пояснила всі тонкощі мовного питання у Законі "Про освіту".
28 вересня набув чинності закон "Про освіту".
4 жовтня Президент Порошенко, коментуючи закон про освіту, заявив: "Реформа освіти важлива для захисту національної ідентичності й мови".
Водночас голова МЗС Угорщини відмовився зустрічатися з Клімкіним під час свого візиту на Закарпаття, а 9 жовтня він заявив: "Угорщина зажадає переглянути Угоду про асоціацію Україна-ЄС у найближчий понеділок".
12 жовтня ПАРЄ провела термінові дебати щодо мовної статті закону про освіту. Доповідач ПАРЄ з цього питання зазначив: "Україна має законне право захищати державну мову". А голова української делегації Ар'єв під час дебатів заявив: "60% учнів-угорців не змогли скласти ЗНО з української мови і вступити до вишів". У підсумку ПАРЄ прийняла резолюцію щодо освіти мовами нацменшин в Україні.
Топ коментарі
говорити лише на українській мовіговорити лише українською мовоюна суржику говорив.
*************
суржик ніхто не скасовував
розмовляв суржиком.
може коми проставиш?
*************
літер великих не знаєш.
може коми проставиш?
**************
після слова "може" поставте кому.
***********
мамма міа! обсалений олівець (sic!)
Кумедно, між іншим. Олівці в салі. Це щось нове.
************
Як тільки, так і відразу ж.
Після того, як Румунія почне консультуватися з Україною до прийняття румунських законів.
До речі, чомусь не пригадую, - а Румунія вибачалася перед Україною за окупацію Одещини і Миколаївщини під час WWII?