Наслідки атаки БПЛА на "Російський університет спецназу імені Путіна" в Чечні. СУПУТНИКОВІ ФОТО
Зʼявилися супутникові знімки будівлі "Російського університету спецпризначення імені Путіна" в Гудермесі (Чечня) після атаки дронами напередодні, 29 жовтня.
Про це інформує Цензор.НЕТ із посиланням на російську службу "Радіо Свобода".
На фото видно, як із даху підіймається дим. Його було зроблено о 10 годині 10 хвилин ранку за місцевим часом.
У цьому університеті готують росіян для війни проти України та виготовляють FPV-дрони.
Увечері у вівторок глава Чечні Рамзан Кадиров повідомив, що внаслідок удару загинули українські полонені, яких нібито утримували в будівлі "Російського університету спецпризначенців", але жодних підтверджень цим заявам немає.
Що відомо про "університет спецназу"?
За твердженнями влади Чечні, від початку повномасштабного вторгнення в цьому університеті навчалися тисячі росіян, які згодом вирушили воювати проти України.
"Російський університет спецназу" був заснований у Гудермесі 2013 року, з цього року має ім'я Володимира Путіна.
зрадник та кат нохчей
Це треба розуміти, що на них відпрацьовували "елементи рукопашного бою"? Інакше для чого в універі спецназу полонені?
Невже для того, щоб макарони на кухні продувати?
Ну і як у вільній Чечні може стояти військовий заклад, названий на честь потвори, яка ту саму Чечню разом з її народом відгеноцидила?
Резюме:
Нинішня військова стратегія України, зокрема використання безпілотних літальних апаратів великої дальності та обмежених поставок передових ракет, таких як ATACMS і Storm Shadows, стикається з критичними обмеженнями щодо ефективного нанесення ударів по ключових цілях на російській території через їх малу дальність.Для ефективного ураження критично важливих цілей на російській території, особливо в ключових російських збройних центрах, Україні знадобиться новий клас балістичних ракет середньої дальності з більшою дальністю та важчими боєголовками.Розвиток цього потенціалу за допомогою міжнародної підтримки ракетних технологій і виробничих можливостей може суттєво змінити траєкторію конфлікту, зменшивши здатність Росії поповнювати свій військовий арсенал з часом.
19 і 20 жовтня Україна обстріляла два російські заводи, важливі для її військово-промислового комплексу. Спочатку він атакував завод імені Свердлова в Дзержинську Нижньогородської області рф, який виробляє складну вибухівку. Наступного дня безпілотники вдарили по заводу "Кремний-ЕЛ" у Брянській області, який виробляє мікроелектроніку та електронні компоненти для військових потреб. У той час як збиток Кремній-ЕЛ був значним і виробництво було тимчасово припинено, збиток заводу імені Свердлова не вплинув на його роботу ( https://lenta.ru/news/2024/10/20/ukrainskie-drony-natselilis-na-zavod-vpk-pod-nizhnim-novgorodom-tam-progremeli-vzryvy-est-ranenye/ Лента.ру , 20 жовтня; https://www.kommersant.ru/doc/7247891 КоммерсантЪ , 21 жовтня).
ЗМІ та експерти в США, Європі та Україні вже кілька місяців обговорюють обмеження на використання Україною оперативно-тактичних балістичних ракет ATACMS проти цілей на території росії, а також відмову Німеччини постачати Україні крилаті ракети Taurus. Однак існують дві фундаментальні та нерозв'язні проблеми, навіть якщо обмеження та відхилення будуть зняті. Дальність польоту цих ракет - 190 миль (300 кілометрів) для ATACMS і 300 миль (500 кілометрів) для Taurus - не досягне дуже далекої території росії, і існує обмежена кількість цієї зброї. Крилаті ракети Storm Shadow, навпаки, не мають обмежень щодо використання. Вони відіграють вирішальну роль у боях, але не можуть змінити стратегічну гру, тому що їх також обмежена кількість і вони мають радіус дії лише 350 миль (560 кілометрів).https://www.kommersant.ru/doc/7247891
Через ці обмеження дискусія про те, як допомогти Україні, була б кориснішою, якби політики були зосереджені на забезпеченні її необхідними технологіями, компонентами, частинами та верстатами для виробництва балістичної ракети з дальністю щонайменше 620 миль. (1000 кілометрів). Ці зусилля можна здійснювати так само, як надається існуюча допомога шляхом допомоги у виробництві українських безпілотних літальних апаратів дальнього радіусу дії, включаючи ударні безпілотні літальні апарати з реактивним двигуном, які охоплюють менші радіуси дії.
Неминучий асиметричний підхід
З початку війни в лютому 2002 року2 росія випустила понад 5000 крилатих ракет великої дальності з дальністю від 190 миль (300 кілометрів) до понад 1500 миль (2500 кілометрів) і тактичних балістичних ракет з дальністю близько 300 миль (500 кілометрів). Для порівняння, однак, загальна кількість коли-небудь вироблених ракет ATACMS і Taurus менша за цю кількість, а це означає, що незалежно від того, скільки цієї зброї Україна отримає, вона не зможе протистояти величезній кількості російської зброї ( https://www.mbda-systems.com/press-releases/mbda-delivers-600th-taurus-kepd-350-to-german-luftwaffe/ MBDA-Systems.com , 6 грудня 2010 р.; https://news.lockheedmartin.com/2017-08-14-U-S-Army-Awards-Lockheed-Martin-161-Million-Contract-for-ATACMS-Missiles Lockheedmartin.com , 14 серпня 2017 р.; https://www.washingtonpost.com/national-security/2023/07/22/ukraine-us-long-range-missiles/ Washington Post , 22 липня 2023 р.).https://news.lockheedmartin.com/2017-08-14-U-S-Army-Awards-Lockheed-Martin-161-Million-Contract-for-ATACMS-Missiles https://www.washingtonpost.com/national-security/2023/07/22/ukraine-us-long-range-missiles/
Сполучені Штати та Німеччина не можуть, навіть гіпотетично, передати всі свої ракети ATACMS і Taurus Україні, що залишилися, без суттєвого послаблення власної обороноздатності. Незважаючи на це та той факт, що російські сили на окупованих територіях України та на їхній власній території розподілені та розосереджені, Україна, ймовірно, продовжуватиме використовувати наявні у неї ракети лише проти дуже цінних цілей, таких як системи протиповітряної оборони великої дальності. , радари, системи радіоелектронної боротьби тощо.
Навіть якби загальна виробнича потужність ATACMS, 500 ракет на рік, була досягнута в 2023 році і продовжує підтримувати цей рівень виробництва, і всі ці ракети постачалися в Україну, негайного результату на землі було б неможливо побачити ( https://www.washingtonpost.com/national-security/2023/07/22/ukraine-us-long-range-missiles/ Washington Post , 22 липня 2023 р.). Колекція цілей, по яких Україна може вразити для ефективної боротьби з російською агресією, просто занадто велика - навіть така кількість ATACMS не зможе вразити їх усіх. Через це Україна, ймовірно, продовжуватиме зосереджуватися на тому, що Росія найближчим часом не зможе дозволити собі замінити, і в основному такі системи розгорнуті на окупованих територіях України і, отже, в розумній радіусі ураження. Україна не може ані розширити список цілей, ані використовувати ракети такого ж масштабу, як росіяни. Тому підхід України й надалі мав би бути асиметричним, особливо щодо дальніх ударів по території росії.
Що можна зробити?
Україна здатна вражати цілі на території росії за допомогою безпілотників далекої дії. Лише за останній місяць Україна знищила кілька військових складів, де зберігалися артилерійські снаряди, ракети, бомби та безпілотники. 22 жовтня Київ обстріляв три лікеро-горілчані заводи, які виробляють етанол, який використовується для виробництва вибухівки, у Тульській і Тамбовській областях ( https://www.moscowtimes.ru/2024/10/22/ukrainskie-bespilotniki-atakovali-tri-spirtzavoda-v-dvuh-regionah-rossii-a145509 The Moscow Times , 22 жовтня). Головною перешкодою для України є те, що безпілотники далекої дії мають боєголовки масою в десятки кілограмів. Цієї маси може бути достатньо, щоб створити достатні руйнування у випадках, коли дрони націлені на сховища вибухівки, але цього недостатньо, щоб знищити самі заводи. Кілька десятків таких безпілотників повинні влучно вразити будь-який завод, щоб знищити його або принаймні припинити виробництво на значний період. Однак це навряд чи можливо, оскільки навіть безпілотники з реактивними двигунами мають обмежену швидкість, і більшість із них можуть бути перехоплені кінетичними або електронними системами боротьби. Ракети ATACMS, Taurus і Storm Shadow також не допомагають у цій ситуації, оскільки ключові заводи російського військово-промислового комплексу розташовані за межами їх радіусу дії.
Ці критично важливі заводи можуть стати потенційними цілями, якщо Україна прийме асиметричний підхід. Кількість цих виробничих центрів обмежена, і їх знищення матиме негативний вплив на основні ланцюги виробництва зброї. Для цього Україні потрібні ракети з масою боєголовки не менше 400-500 кілограмів (880-1100 фунтів) і дальністю 620 миль (1000 кілометрів) або більше. Крім того, темпи виробництва цих ракет повинні бути досить високими, принаймні кілька десятків на рік, щоб вплинути на російське виробництво озброєнь і стримати його в довгостроковій перспективі.
Простіше кажучи, Україні потрібна балістична ракета середньої дальності. Ці ракети можуть використовувати рідке паливо, яке легше виробляти, але легше націлити на ціль до того, як вони злетять, і потребує багато часу для заправки паливом перед запуском. В якості альтернативи українська балістична ракета середньої дальності може використовувати тверде паливо, яке є більш складним і ефективним, але також дорожчим. Якщо вдасться додати розгінний ступінь, то для цього може бути використана навіть українська тактична балістична твердопаливна ракета «Грім-2», яка перебуває на завершальній стадії розробки.
Звичайно, військово-промисловий комплекс росії складається з понад 1300 об'єктів, але ключових його об'єктів набагато менше. Наприклад, дані про них можна оглянути на таких сайтах:
https://www.kommersant.ru/doc/6055218 Коммерсантъ , 20 червня 2023;
https://newstula.ru/fn_1379635.html Newstula.ru , 15 вересня 2023;
https://rostec.ru/media/news/kb-****************-ot-minometov-do-iskanderov/ Rostec.ru , 14 квітня 2021;
https://dmzdubna.ru/ Dmzdubna.ru ;
https://kazanpowder.ru/ Kazanpowder.ru ;
https://ktrv.ru/about/enterprise_list/ Ktrv.ru ;
https://web.archive.org/web/20221126125432/https:/sverdlova.ru/ Sverdlova.ru https://www.uecrus.com/about/structure/ Uecrus.com ;
https://vzavod.ru/ Vzavod.ru , доступ 24 жовтня.
< 300 миль / 500 км< 620 миль/1000 км< 930 миль / 1500 кмВибухові речовини та порох
Алексінський хімічний завод;
Тамбовський пороховий завод;
Завод імені Свердлова
Казанський пороховий завод.
Реактивні двигуни для літаків і вертольотів-ОДК-Сатурн;
ОДК-Климов;
ОДК-Кузнецов;
ОДК-УМПО.
Крилаті ракети
-ДержМКБ Радуга;
Дубенський машинобудівний завод;
НВО Машинобудування;
Граніт-Електрон.
Баліс