Сварка через російську музику завершилась вбивством: у Києві двом братам оголосили підозру, - прокуратура. ФОТО
Двох братів віком 21 та 22 роки підозрюють в умисному вбивстві знайомого через конфлікт, що виник під час застілля через прослуховування російської музики.
Про це повідомила Київська міська прокуратура, інформує Цензор.НЕТ.
За даними слідства, підозрювані перебували у квартирі разом із потерпілим. Під час вживання алкоголю вони вмикали російську музику, проти чого виступив 29-річний чоловік. Сварка переросла у бійку.
Один із братів завдав знайомому кілька ножових поранень, після чого інший вдарив пораненого по голові каструлею. Від цих травм чоловік помер на місці.
Підозрюваних затримали відповідно до ст. 208 КПК України. Прокуратура подала клопотання до суду про обрання їм запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Справу кваліфіковано за ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України (умисне вбивство). Санкція статті передбачає до 15 років ув’язнення або довічне позбавлення волі.
А ще башкирська пісня набрала популярності в Україні, там де продюсер підримує війну.
А ти питаешь про якогось одного довбодятла
Окрім того, що прослуховування пісні спонсорує бюджет країни-агресорки, учасники гурту підтримують війну Росії проти України.
Пісня належить гурту з Росії, який підтримує війну
Рінат Рамазанов підтримує вторгнення Росії в Україну. Ба більше, його брат у 2023-му мобілізувався до росармії. Він також закликав донатити окупаційним військам, які йдуть нищити українські міста.
https://ua.news/ua/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%B3%20%D0%91%D0%B5%D1%81%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B1/ 07 Квітня 2025
але ти навпаки, двома руками будеш черпати
коли кажуть що не можна їхати на червоне світло то ти навпаки їдешь ?
1622 - приказ царя Михаила с подачи Московского патриарха Филарета сжечь в государстве все экземпляры отпечатанного в Украине «Учительного Евангелия» К. Ставровецкого
1690 - осуждение и анафема Собора РПЦ на «киевския новыя книги» П. Могилы, К. Ставровецкого, С. Полоцкого, Л. Барановича, А. Радзивиловского и других
1720 - указ Петра I о запрещении книгопечатания на украинском языке и об изъятии украинских текстов из церковных книг
1729 - приказ Петра II переписать с украинского языка на русский все указы и распоряжения
1763 - указ Екатерины II о запрете преподавания на украинском языке в Киево-Могилянской академии
1769 - запрет Синода на печать и использование украинского букваря
1775 - разрушение Запорожской Сечи и закрытие украинских школ при полковых казацких канцеляриях
1832 - реорганизация образования на Правобережной Украине на общеимперских принципах с переводом на русский язык обучения
1847 - разгром Кирилло-Мефодиевского брат ства и усиление жестокого преследования украинского языка и культуры, запрет лучших произведений Шевченко, Кулиша, Костомарова и других
1862 - закрытие бесплатных воскресных украинских школ для взрослых в подроссийской Украины
1863 - Валуевский циркуляр о запрете давать цензурное разрешение на печатание украиноязычной духовной и популярной образовательной литературы: «никакого отдельного малороссийского языка не было и быть не может»
1864 - принятие Устава о начальной школе, по которому обучение должно было проводиться только на русском языке
1870 - разъяснения министра образования России Д.Толстого о том, что «конечной целью образования всех инородцев неоспоримо должно быть обрусение»
1876 - Эмский указ Александра о запрещении печатания и ввоза из-за границы любой украиноязычной литературы, а также о запрете украинских сценических представлений и печатания украинских текстов под нотами, то есть народных песен
1881 - запрет преподавания в народных школах и произнесения церковных проповедей на украинском языке
1884 - запрет Александром III украинских театральных представлений во всех малороссийских губерниях
1888 - указ Александра III о запрете употребления украинского языка в официальных учреждениях и крещения украинскими именами.
1892 - запрет переводить книги с русского языка на украинский.
1895 - запрет Главного управления по делам печати издавать украинские книжки для детей.
1911 - постановление VII-го дворянского съезда в Москве об исключительно русскоязычном образовании и недопустимости употребления других языков в школах России.
1914 - запрет отмечать 100-летний юбилей Тараса Шевченко; указ Николая II о запрете украинской прессы.
1914, 1916 - кампании русификации Западной Украины; запрет украинского слова, образования, церкви.
1925 - окончательное закрытие украинского «тайного» университета во Львове
1926 - письмо Сталина «Тов. Кагановичу и другим членам ПБ ЦК КП(б)У с санкцией на борьбу против «национального уклона», начало преследования деятелей «украинизации».
1933 - телеграмма Сталина о прекращении «украинизации».
1938 - постановление СНК СССР и ЦК ВКП(б) «Об обязательном изучении русского языка в школах национальных республик и областей», соответствующее постановление СНК УССР и ЦК КП(б)У.
1947 - операция «Висла»; расселение части украинцев из этнических украинских земель «врассыпную» между поляками в Западной Польше для ускорения их ополячивания.
1960-1980 - массовое закрытие украинских школ в Польше и Румынии.
1970 - приказ о защите диссертаций только на русском языке.
1972 - запрет партийными органами отмечать юбилей музея И. Котляревского в Полтаве.
1973 - запрет отмечать юбилей произведения И. Котляревского «Энеида».
1984 - начало в УССР выплат повышенной на 15% зарплаты учителям русского языка посравнению с учителями украинского языка.
1989 - постановление ЦК КПСС о «законодательном закреплении русского языка как общегосударственного».
1990 - принятие Верховным Советом СССР Закона о языках народов СССР, где русскому языку предоставлялся статус официального.
А ведь ещё были красный террор, Голодомор и массовые репрессии.
Якби я був цікавим, зараз би поліз шукати.
+ перегляд на Ютубі, + монетка окупантам.
Мавка, в ясно-зеленій одежі, з розпущеними чорними з зеленим полиском косами, розправляє руки і проводить долонею по очах.
Що ці гє-ніі перекладу там написали? Замість "проводит ладонью по глазам" або чогось подібного - "разминается".
Так і бачу на дереві репродуктор, що бадьорим голосом вигукує "Начінаєм утрєнюю гімнастіку!"
Куррррва, повбивав би.
Ну не дарма ж в тій хронології заборона за забороною, а не один раз заборонили - і все, тиша, більше ніякої мови.
Заборони ті постійно порушувались. Мова все одно пробивалась на світ. Доводилось "дєлать прополку".
А от багато хто полізе.
Хоча б з цікавості.
Я, наприклад, про цей гурт нічого не знав, і знати не хочу.
Але завдяки вам тепер - знаю.
Не написали б ви - був би щасливий не знати і далі. Ну добре, назви забуду з часом, але те, що є якийсь популярний в Україні гурт з Башкірії, який підтримує сво - все-таки пам'ятатиму. Через вас.
На титульній сторінці написано "Кобзарь", коли українською має бути "Кобзар".
Ну і ладно.
Вважайте, своїм коментарем ви напевно збільшили кількість прослухувань цього треку, і дуже імовірно, кількість поціновувачів групи, один з яких, не виключено, для захисту своїх культурних вподобань свого часу схопиться за каструлю.
Послухає вєлікоросс - і подумає: "ну действительно, какая-такая мова? Южно-причерноморский диалект великорусского языка, не более того".
Бо комусь таки сподобається.
Тим більше, що подробиці (назва гурту і пісні) у цій новині не обов'язкові.
Без конкретики.
Достатньо було просто ігнорувати її наявність (як "селючий діалєкт"), залишаючи єдиною мовою діловодства та освіти - кацапську. Але чомусь доводилось забороняти, знову і знову.
Допомагає.
Іноді навіть в ТОП-3 коментарів вийти.
Тому і казав, що "спробуй в ті часи щось українською надрукувати".
Надрукувати надрукуєш, не планова ж економіка була, але мало і з наслідками.
Хіба що колег попросите підкинути лайків на бідність.
Якщо української граматики не було навіть в 1840 році, то що тоді забороняв пєтька пєрвий сто двадцять років тому?
Скільки з русскімі спілкувався, стільки й чув в кращому разі призирство, а в гіршому - і відкриту агресію, як тільки мова заходила за "хохлів" і все, що з ними та Україною пов'язане.
1840 рік - українського правопису немає.
Той самий, що в Бучу і Маріуполь прийшов.
Є конкретні люди. Які або разом зі своїм народом ненавидять українців, або яким просто пофіг, або які стали на бік українців ("РДК", "Легіон"). Останніх ми поважаємо, других - ігноруємо, перших (абсолютну більшість) знищуємо.
Але я бачу знайомі слова, точно такі, як зараз. Значить, є правопис. І досить усталений, більше чотирьохсот років йому, виявляється.
А ви кажете - не було українського правопису, коли "Кобзаря" видавали.
Я спілкувався з різними. І навіть у самих інтелігентних - все одно де-не-де проскочить іскорка отого самого вєлікорусского шовінізма з обов'язковим призирством до "хохлів". Справжніх "хороших русских" мені в житті не траплялось. Хоча вони певно є. Немцов, Новодворская, от нещодавно загинув з "Легіону" один (хоча за ім'ям там питання є, не зовсім воно русскоє).
Сербія є кандидатом на вступ до ЄС. Це не заважає їй дуже тісно дружити з росією, а росії - викреслити з переліку "друзів".
Русня хитра і далекоглядна.
У КП ідеологія була. А у цих? Як зєля казав - в будь-якій позиції у будь-якій кількості.
Ну хто ж винний, що русня таки платить більше?
.
https://****.gov.ua/istorychnyy-kalendar/kviten/26/1840-pershe-vydannya-kobzarya-tarasa-shevchenka
Вірите чи ні, але тогочасних українців питання самоідентифікації не хвилювали взагалі. По перше народ у своїй масі навіть неписьменний, по друге - час у них був зайнятий вирішенням більш нагальних питань, від яких залежало фізичне виживання. Це зараз можна за філіжанкою кави, маючи, як мінімум початкову освіту, в інтернеті поспілкуватись про питання самовизначення нації.
Це зараз тираж в 1000 примірників ні про що, а в часи майже повної неграмотності населення це фактично бестселлер, котрий став доволі значною і обговорюваною культурною подією царської Росії, оскільки Шевченко тоді вже був відомий у культурних кругах, як художник, і мав кілька нагород Петербуржської Академії мистецтв.
Ви міряєте події майже 300річної давнини мірками сьогодення, тому й отримуєте хибні висновки.
Теза про нелюбов кацапів до хохлів легко спростовується хоча б кількістю українських прізвищ в ******** уряді рф і кількістю російських прізвищ в ********у уряді України.
При всій повазі, якщо ви бажаєте далі спілкуватись по суті, будь ласка, перед тим як висувати якусь тезу чи аргумент, знаходьте та ознайомлюйтесь з першоджерелами самостійно, я не бачу сенсу дискутувати з людиною, котра взагалі не володіє предметом дискусії і навіть не намагається усунути прогалини у своїх знаннях, зводячи дискусію до використання заїзжених комуняцько-псевдонаціоналістичних штампів імені Фаріон. Мені це нецікаво.
Дякую за розуміння.
Вибачте, але мені нецікаво витрачати свій час на доказування очевидних речей, котрі вже неодноразово доведені різними авторами.
Мотиви цього перекладу цілком зрозумілі - просування християнства серед мусульман, і він точно не є демонстрацією утисків украінців відносно киргизів та інших меншин у Російській імперії, скоріше навпаки. Адже, як нам відомо, за 40 років до цього видання Шевченко у Петербурзі Кобзаря видав.
Самі ж киргизи вважають, що перші книги на киргизській з'явились лише в 1911 році, тобто через 60 років після видання Кобзаря https://daniyarov.kg/2022/12/21/o-pervoy-pechatnoy-knige-na-kyrgyzskom
Навіть українські карти демонструють, що проектів майбутніх держав тоді було у кілька разів більше і це все проекти, створені українцями, нащадками Мономаха (ви ж не почнете заперечувати, що Володимир Мономах, а відповідно і всі його нащадки були українцями?) . москва у той час була невеликим поселенням серед боліт і політичної ролі не відігравала взагалі. Заснована, до речі, також українцем, Юрієм Довгоруким, сином Мономаха.