ППО, ракети для F-16 та протибалістичні рішення: Федоров розповів про розширення співпраці з Diehl Defence. ФОТО
Міністр оборони Михайло Федоров обговорив з генеральним директором Diehl Defence Гельмутом Раухом посилення ППО України, пришвидшення постачання ракет до систем IRIS-T і до F-16 та спільні проєкти.
Про це глава оборонного відомства повідомив у телеграм, інформує Цензор.НЕТ.
Посилення ППО та спільні проєкти
"Провів зустріч із генеральним директором Diehl Defence Гельмутом Раухом — провідним німецьким виробником озброєння та систем протиповітряної оборони. Обговорили конкретні рішення для посилення ППО України й розвиток спільних проєктів", - розповів глава Міноборони.
Крім того, сторони обговорили збільшення та пришвидшення постачання ракет до систем IRIS-T.
"Ці рішення вже довели ефективність у бойових умовах і є важливою частиною багаторівневої системи захисту неба. Також — розвиток ракетних проєктів для F-16 та можливість тестувати нові рішення в Україні", - наголосив Федоров.
Постачання боєприпасів
Окремо, за словами міністра, обговорили постачання боєприпасів підвищеної дальності за підтримки ЄС, а також розвиток рішень у сфері радарів та протибалістичного захисту.
"Вдячний Diehl Defence за надані рішення й готовність розширювати співпрацю. Це системна робота, яка посилює захист українського неба і зміцнює безпеку Європи", - додав Федоров.


Я пас ягнята за селом.
Чи то так сонечко сіяло,
Чи так мені чого було?
Мені так любо, любо стало,
Неначе в Бога......
Уже прокликали до паю,
А я собі у бур'яні
Молюся Богу... І не знаю,
Чого маленькому мені
Тойді так приязно молилось,
Чого так весело було.
Господнє небо, і село,
Ягня, здається, веселилось!
І сонце гріло, не пекло!
Та недовго сонце гріло,
Недовго молилось...
Запекло, почервоніло
І рай запалило.
Мов прокинувся, дивлюся:
Село почорніло,
Боже небо голубеє
І те помарніло.
Поглянув я на ягнята -
Не мої ягнята!
Обернувся я на хати -
Нема в мене хати!
Не дав мені Бог нічого!..
І хлинули сльози,
Тяжкі сльози!.. А дівчина
При самій дорозі
Недалеко коло мене
Плоскінь вибирала,
Та й почула, що я плачу. /37/
Прийшла, привітала,
Утирала мої сльози
І поцілувала...
Неначе сонце засіяло,
Неначе все на світі стало
Моє... лани, гаї, сади!..
І ми, жартуючи, погнали
Чужі ягнята до води.
Бридня!.. А й досі, як згадаю,
То серце плаче та болить,
Чому Господь не дав дожить
Малого віку у тім раю.
Умер би, орючи на ниві,
Нічого б на світі не знав.
Не був би в світі юродивим.
Людей і [Бога] не прокляв!