Постанова-клон 5655. Чи виграє Мінінфраструктури та будівельний картель у місцевого самоврядування

Автор: Тетяна Ніколаєнко

Кабмін найближчим часом може повернутись до розгляду постанови-клона скандального законопроєкту 5655, яка збільшує вплив центральної влади на видачу дозволів на будівництво, а також фактично працює на будівельний картель.

Як відомо, законопроєкт 5655 був проголосований наприкінці 2022 року, але його так і не підписав президент.

Наступного дня після голосування українці більше ніж 25 тисячами голосів підтримали петицію до президента Володимира Зеленського, якою просили не підписувати закон. Також аналогічне прохання озвучила Єврокомісія в листопаді 2023 року. А до того ж таку саму рекомендацію надали в Європарламенті.

"Україні варто утриматися від ухвалення закону про містобудівну діяльність у його нинішній формі, оскільки він створює ризики доброчесності, що виникають у результаті делегування надмірних контрольних повноважень у сфері міського планування від державних підприємств до приватних організацій, і призводить до послаблення повноважень місцевої влади в цій сфері", - йшлося у звіті Єврокомісії.

Нагадаємо, законопроєкт, який протягували через парламент з 2021 року, містив кілька найбільш скандальних моментів:

• Норми нового закону фактично створювали закритий майданчик для великих будівельників компаній, які могли вкластися в так звані приватні ДАБІ (експертні організації), які б видавали дозволи на будівництво. За іронією долі, ці компанії повинні були мати сертифікованих фахівців, які отримували б ліцензії лише в структурах, які асоціювались з нардепом Дмитром Ісаєнком.
• Натомість законопроєкт суттєво обмежував права органів місцевого самоврядування, хоча і збільшував їх відповідальність за порушення при будівництві.
• Так само суттєво обмежувалась роль архітекторів в ухваленні рішень, їх могли замінити на іншого виконавця.
• Окрім цього, законопроєкт пропонував створити "Містобудівну палату" при Міністерстві інфраструктури (чим суттєво збільшував вплив міністерства на процеси), яку опоненти називали аналогом тендерної палати.

Представники невеликих забудовників вважали, що законопроєкт був розрахований на те, щоб викинути їх з гри, а також дати можливість великим компаніям контролювати ціну метра забудови.

Попри заклики Європарламенту та Єврокомісії в грудні 2023 року ЗМІ повідомили, що норми законопроєкту можуть бути втілені в життя постановою уряду. Втім, через розголос тоді Кабмін не затвердив постанову.

До неї також пообіцяли додати думку громадськості. Однак, як заявила Цензор.НЕТ Анна Кирій, хоча пропозиції і були подані, їх не врахували. Це підтверджує таблиця в повідомленні на сайті міністерства.

10 квітня видання ZN.UA повідомило, що постанову знову готують до розгляду.

При цьому найцікавіше, що на початку квітня постанова отримала негативний висновок Національного агентства з питань запобігання корупції.

У документі за підписом заступника голови НАЗК Артема Ситника зазначалось, що постанова містить такі корупційні ризики:

- невідповідність нормам Земельного кодексу України (далі – ЗКУ) та Закону України "Про Державний земельний кадастр" щодо обов’язковості внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них), встановлених містобудівною документацією на місцевому рівні, що, своєю чергою, зумовить зловживання у сфері земельних відносин та будівництва;

- через звуження переліку узгоджень створює умови для незаконного будівництва та набуття права за декларативним принципом на будівництво об’єктів, розташованих у межах територій пам’яток культурної спадщини, історико-культурних заповідників тощо;

- встановлює непрозорі засади діяльності експертних організацій (тих самих приватних ДАБІ, які укладаючи угоду з компанією навряд чи будуть діяти проти неї - авт.);

- наділяє ДІАМ повноваженнями блокування в реєстрі експертної організації в разі наявності судових рішень, при тому, що Держінспекція за наявними повноваженнями не може встановити умисел в діяльності. На думку представників НАЗК, це може призвести до упереджених рішень щодо певних організацій.

Відтак НАЗК просило переглянути:

- встановлення можливості для надання державним реєстратором публічних послуг у сфері будівництва в умовах, коли відсутні документи (відомості про такі документи) в Реєстрі будівельної діяльності, або ухвалювати упереджені рішення щодо відмови у реєстрації права на виконання підготовчих/будівельних робіт, видачі дозволу на виконання будівельних робіт;

- унормування неправомірної дії державного реєстратора щодо невиконання отриманого судового рішення;

- здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, серед іншого, уповноваженими особами з державного архітектурно-будівельного контролю як суб’єктом господарювання створить умови для корупційних зловживань у сфері будівництва;

- унормування ризику обходу конкурентних умов передачі земель державної чи комунальної власності в користування, порушення прав та законних інтересів власників і користувачів земельних ділянок на право користування і розпорядження належними їм земельними ділянками.

Крім, того НАЗК звернуло увагу, що постанова в низці положень не відповідає існуючому законодавству та міжнародним зобов’язанням, а тому вони мають бути виправлені.

Цензор.НЕТ звернувся до Міністерства інфраструктури по коментар щодо того, навіщо вноситься ця постанова і чого міністерство хоче досягти.

"Чому ми пропонуємо такі зміни через рішення Уряду, а не в через ухвалення законопроєкту?... Важливо не помилитися, закладаючи основи на десятиліття вперед. Тому ми в сфері містобудування пропонуємо експериментальні проєкти, в яких ідемо не шляхом заборон, а шляхом альтернативи", - йдеться у відповіді віцепрем’єра Олександра Кубракова.

Віцепрем’єр традиційно наголосив на таких пріоритетах як "автоматизація, цифровізація, контроль".

"Частіше за все корупція є там, де є контакт людини з людиною і існує слаба регуляція. У випадку з будівництвом, це отримання дозволу на початок робіт і прийняття обʼєкта в експлуатацію. Тут чиновник може затягувати процес або навпаки – "закрити очі" на порушення. Що ми пропонуємо? По суті, використати комп’ютер для ухвалення рішень. Система автоматично аналізує дані проєктної документації та формує протокол перевірки. Якщо виявляються порушення — підпис документа блокується до усунення порушень", - ідеться у відповіді.

"Аналогічно і під час проведення експертизи проєктної документації. Отримати дозвіл можна буде лише за наявності позитивного експертного звіту", - зазначив Кубраков.

Водночас він додав, що у разі, якщо будівництво відбувається у межах ділянок, що визнані культурною спадщиною, система обов'язково сповіщає відповідний орган контролю.

Насправді всі скандали останніх років здебільшого відбуваються через те, що пам’ятки визнаються пам’ятками вже постфактум. Коли громадськість підняла ґвалт. А Мінкульт не сильно поспішає їх захищати навіть тоді, коли за справу береться вже Офіс Генпрокурора. Як було в ситуації з будинком Саксаганського в Києві, де компанія, наближена до Вадима Столара та Віктора Медведчука, хоче збудувати готель.

Інвестори часто заходять на будівництво на землях, які були відведені 10-20 років тому. І не дуже раді тому, що поряд стоїть пам’ятка.

Наприклад, кілька тижнів тому вийшло інтерв’ю девелопера Ігоря Ніконова Раміні Есхакзай, де він скаржився на те, що йому фактично не дають будувати в Китаєві, бо там знайшли рештки фортифікаційних споруд та кераміку часів Русі. Землевідведення відбулося в часи мера Черновецького на користь ТОВ "Київська овочева фабрика". Пізніше вона уклала договір на будівництво з KAN Development.

Зараз Офіс Генпрокурора оскаржує землевідведення, бо це пам’ятка археології. Хоча Госпсуд став на бік забудовника.

"Дивіться, що коїться – через те, що Міністерство культури 30 років ні чорта не робило немає кінцевого переліку пам’яток культури, нема переліку режиму використання територій навколо цих пам’яток. І що вони придумали? Заднім числом, коли людина купила будівлю, відвела землю, зробила проєкт, деякі почали роботи… стали робити статус пам’ятки", - поскаржився Ніконов.

"Активісти, може, вони і хочуть щось хороше, але треба мати розуміння, що бізнес у це вклав гроші. У нас така ситуація в Китаєві. 17 років тому була виділена земля. Орендар заплатив 5 мільйонів доларів, а тепер прийшли активісти з прокуратурою і кажуть: "а давайте ми у вас частину заберемо?.. Бо вам 17 років тому неправильно відвели... От уявіть, я вклав кошти, зробив інвестиційний проєкт, а мені кажуть: "Давайте заберемо". Ну який це інвестиційний клімат? Якщо неправильно виділили, то посадіть того, хто це зробив, але бізнес не чіпайте", - додав бізнесмен.

Ніконова можна почасти зрозуміти - він лише виконавець - але і йому буде важко заперечувати, що саме через бажання будувати висотки і бізнес-центри знищено ландшафт історичного центру Києва.

Досить побіжно в тому інтерв’ю Ніконов зачепив зміни, які пропонує Мінінфраструктури.

"Зараз влада централізує для того, щоб не створювались такі місцеві князьки, які все під себе гребуть, і вона дає змогу девелоперам отримувати всі документи для того, щоб ти почав будівництво, в централізованому органі. І місцева влада ніби опиняється осторонь. Хоча я думаю, що місцева влада має бути в цьому процесі і така фігура як головний архітектор має погоджувати композицію будівель", - зазначив бізнесмен.

Правда, представники місцевих влад у своїх публічних заявах висловлюють нерозуміння, як узгоджувати і наглядати у разі скорочення прав місцевого самоврядування (хоча і до цього їх нагляд був такий собі).

Як відомо, законопроєкт 5655 не один раз критикували за те, що він забирає частину повноважень місцевої влади на центральний рівень. Постанова цю лінію продовжує.

"Навколо цієї позиції виникало чимало дискусій. Зараз видача дозволів і прийняття в експлуатацію об'єктів класу наслідків СС1 та СС2 відбувається монопольно місцевою владою, зокрема в Києві, Дніпрі, Львові, Одесі. Ми пропонуємо, щоб замовник міг обрати альтернативу – Державну інспекцію архітектури та містобудування (ДІАМ). Організацію, яка має і експертизу, і репутацію. Важливо – ми не забираємо у місцевого самоврядування право надавати дозволи, але одночасно розбиваємо монополію", - пояснив Цензор.НЕТ Кубраков.

Також, за його словами, постановою прописано, що представники місцевої влади мають моніторити все будівництво на своїй території та викладати звіт у відкритий доступ до ЄДЕССБ. У разі виявлення ознак незаконного будівництва звіт направляється системою автоматично до органів контролю. Кожне незаконне будівництво підпадає під моніторинг, внесення даних до електронної системи і під реагування відповідними органами.

Свою постанову Мінінфраструктури подає по суті як захист від зловживань органів місцевого самоврядування.

"Уявімо ситуацію. Міжнародна корпорація з мільйонними інвестиціями планує побудувати в Україні меблевий магазин і придбала для цього земельну ділянку. Після цього корпорація приходить до місцевої влади за документом – містобудівними умовами та обмеженнями (МУО), в яких вказано параметри для побудови такого магазину – щільність забудови, висотність, безпекові фактори тощо. У реальності – видача такого документа може тривати місяцями, якщо не роками. Або змушувати безкінечно повертати документи інвестору щоразу з різних підстав. Що може зробити міжнародна корпорація в такому випадку? Або судитися щонайменше 3 роки або забрати свої гроші з України, або навіть не заходити сюди до встановлення чітких правил роботи", - зазначив Кубраков.

"Що пропонує постанова? Чітко виписані підстави для надання МУО та алгоритм оскарження рішень. Знов таки, ми пропонуємо альтернативу багаторічним судовим тяганинам. Це державний орган архбудконтролю – ДІАМ, який побудував репутацію професійної та безкорупційної інституції. Якщо орган місцевого самоврядування порушує законодавство, замовник може оскаржити таке рішення в ДІАМ. ДІАМ зможе прийняти рішення про надання МУО за відсутності підстав для відмови у їх наданні", – ідеться у відповіді віцепрем’єра.

Але власне проти скорочення повноважень місцевого самоврядування і виступали Єврокомісія та Європарламент.

Крім того, говорячи про видачу дозвільних документів, Кубраков не згадує приватні експертні установи, які й викликають найбільше критики.

Так чи інакше, зараз історія з постановою вперлась у те, що в ній треба було поправити низку пунктів, які НАЗК визначило як корупційні. У міністерстві Цензор.НЕТ повідомили, що стосовно 6 пунктів зауваження враховані, щодо 5 – ні. Але 5 нібито зняли в результаті консультацій.

Втім, у п’ятницю в пресслужбі НАЗК Цензор.НЕТ повідомили, що "редакція проєкту постанови, яка повторно надійшла в НАЗК, відрізняється від тієї, яку НАЗК аналізувало під час проведення антикорупційної експертизи".

"У цій редакції, яку наразі аналізувало НАЗК, рекомендації НАЗК враховані частково, а також є нові положення, які не були предметом дослідження", - зазначили в НАЗК.

Чи означає це, що текст постанови піде на ще одну експертизу, поки не зрозуміло.

Водночас опоненти постанови сподіваються на те, що в ближчі дні Кубраков втратить посаду, а після цього постанову вже ніхто не тягнутиме.

Хоча звідки береться оптимізм, що лобісти не знайдуть дорогу до нового міністра (якщо заміна взагалі відбудеться) – не зрозуміло.

Тетяна Ніколаєнко, Цензор.НЕТ