Законопроєкт №14057 став центром обговорення в українських медіа. Верховна Рада проголосувала за нього у першому читанні, передбачивши зміни в Цивільному кодексі, які можуть значно обмежити роботу журналістів та засобів масової інформації. Проєкт передбачає, що будь-які натяки на корупційні дії особи без рішення суду будуть вважатися неправдивими та підлягатимуть спростуванню. Це створює нові механізми цензури, які загрожують свободі слова та дій незалежних ЗМІ, ставлячи під сумнів їхню здатність викривати корупційні схеми. Аналітики побоюються, що такий законопроєкт може посилити тиск на журналістів та зменшити прозорість діяльності державних органів, що, у свою чергу, має негативний вплив на демократичні процеси в країні.
Які зміни до Цивільного кодексу передбачає законопроєкт №14057?
Законопроєкт №14057 передбачає, що доки нема рішення суду, всі натяки на корупціонера вважаються неправдивими. Це означає, що журналістські розслідування можуть підлягати спростуванню, що в значній мірі обмежить можливості медіа викривати корупцію.
Чому законопроєкт №14057 викликає стурбованість у журналістів?
Журналісти занепокоєні, що законопроєкт №14057 може створити нові механізми для правового впливу на ЗМІ, обмежуючи їхню можливість публікувати матеріали про корупційні дії без судового вироку. Це може ускладнити роботу незалежних медіа.
Коли Законопроєкт №14057 було подано до Верховної Ради?
Законопроєкт №14057 був зареєстрований у Верховній Раді 21 вересня 2025 року групою народних депутатів. Згодом, 5 листопада, його було прийнято у першому читанні, що призвело до нагального обговорення його впливу на журналістську діяльність.
Як законопроєкт №14057 вплине на свободу слова в Україні?
Законопроєкт №14057 може значно обмежити свободу слова, адже передбачає правову відповідальність для медіа за публікації на тему корупції без підтвердження судом. Це створює ризик цензури та стримує журналістські розслідування.
Які загрози несе законопроєкт №14057 для демократичних процесів?
Законопроєкт №14057 може викликати загрози для демократичних процесів, обмежуючи прозорість та підзвітність державних органів шляхом пригнічення журналістських розслідувань. Це потенційно послабить нагляд громадськості за владою.
