Проєкт "Без цензури": Чому Медведчук боїться Стуса? Повний розбір. ВIДЕО
Чому Віктор Медведчук боїться покійного Василя Стуса, і хто допомагає куму Путіна забороняти книги в Україні? Детальний розбір скандалу від Марини Данилюк-Ярмолаєвої.
Звичайно, ви не могли не чути про те, що Дарницький районний суд Києва зобов'язав автора книги "Справа Василя Стуса" Вахтанга Кіпіані та видавництво "Віват" видалити з твору інформацію про голову політради партії "ОПЗЖ" Віктора Медведчука. А ще - заборонити поширення друкованого тиражу до усунення порушення немайнових прав Медведчука.
Медведчук уже не перший рік намагається зробити вигляд, ніби він зовсім не причетний до смерті Василя Стуса. І це рішення суду просто-таки переплюнуло всі межі абсурду. А ще - тонко натякає суспільству, що можуть засудити кожного.
Чому кожна згадка про Василя Стуса так муляє куму Віктора Медведчука? Навіщо Віктор Медведчук так хоче бути "справжнім росіянином", тоді як насправді залишається типовим малоросом?
І на десерт - як суддя-переселенка з Макіївки, яка любить їздити в так звану "ДНР", допомагає Медведчуку ганятися за примарою мертвого поета?
Це проєкт журналістських історій на Youtube спеціально для Цензор.НЕТ. І тут нічого особистого - тільки факти.
Подписывайтесь на youtube-канал "Цензор.НЕТ"
Напомним, в сентябре 2019 г. Виктор Медведчук заявил, что просит суд запретить книгу Вахтанга Кипиани "Дело Василия Стуса", поскольку она якобы содержит "высказывания, не соответствующие действительности". Сам журналист назвал иск давлением на свободу слова. Суд должен был решить, действительно ли в 9 эпизодах книги Кипиани позволил себе высказывания, не соответствующие действительности и унижающие честь и достоинство политика. В этих эпизодах автор рассказывает о Медведчуке как адвокате поэта Стуса в процессе 1980 года.
19 октября Дарницкий райсуд Киева по иску Медведчука запретил книгу о Стусе.
После решения суда запрещенную судом по иску Медведчука книгу о Стусе раскупили за считанные минуты. В издательстве заявили, что "приняли решение допечатать новый тираж".
Тут питання в іншому - ще понад 25 % ісповідують його прокацапську пропоганду...- але він то в шоколаді, а вони в гівні...- от де проблема
https://www.facebook.com/oksana.zabuzhko/posts/10158846680983953?__xts__%5B0%5D=68.ARDvARJDh6vb8GwVRmAeFPNTy43gB95y2c3075xuHito-994wok84RMqceGkSWfTlMusOPOIWPQR5ugKBPKa_MBQiRPz55b2EBMCQKchpUik3SnY3BffWdRn-ZlGPTAa2w-WT-Niiil6wKdLvlRiseMOfaPGM2HzbnUQYp6pG8HFVWtnQRAeiJT_Jiln4CZyBiT9oMCE8m9mPGaVh-aYCWP5Pl7O4JNI1XzbNSkD3vCXDail51l-I7TbPYCX2Snxw99AUoNBVxiG5P4A3I13juzE0gi_WN0KDViHa676hkRc6HBJt-1eG4dWkkUoAfaaVthYQeWc3MxhUWEC4w&__tn__=-R 1 ч. ·https://www.facebook.com/oksana.zabuzhko?ref=stream#
І ще з пошти цих днів - дуже точне спостереження над поезією Стуса: саме так, "гуще, чем у Рильке", набагато: щоб одержати таку густину, потрібен був ще й досвід трансґенераційної травми, космічна пустка вивласнення-відчуження (розкуркулення), ввібрана з молоком матері ("Немає доми. Світ утратив вісь"), буденний жах ДНА ІСТОРІЇ, пережитий хлопчиком з тачкою серед бараків міста Сталіно ("зрозумів, що жити - тяжко"), біль концентрований, скам'янілий - біль мільйонів, ввібраний і перероблений однією геніальною душею (бо геній - це об'єм душі, а не тільки сума видатних здібностей!) на АНТРАЦИТ. Ні Рільке, ні хто інший із західних поетів не мав такого досвіду (хіба що Целан! - але він і не витримав, психіка дала збій...).
"Донецький екзистенціалізм" - колись, думаю, з'явиться й такий термін. І моторошні "дитячі" (насправді ох ні!) повісті Григора Тютюнника (який теж не витримав...), і агіографічне житіє-в-поезії Івана Світличного, і ціла їх зоряна плеяда за плечима Стуса - тих, хто прагнув дати голос цьому стражденному степу 20-го століття, але був обірваний на півслові, - все виструнчиться перед очима нащадків як цілість, як дзеркало ("свічадо", за Стусом), в якому ми нарешті виразно вгледимо, з якого мороку, з яких бездонних шахт розпачу під кінець століття видряпувалися на світ...
І що дало нам силу вижити.
Стус залишив людству ХУДОЖНІЙ ключ до трагедії українського Донбасу. І, через нього, - до трагедії ВСІЄЇ України. Навіть попри те, що написане ним в останні 5 рр. вертухаї знищили, - того, що вціліло, досить, аби нові покоління змогли повернути цей ключ в замку...
І тому, насамперед - а не тільки через якогось там одного сина поліцая, - гебня, стара й нова, завжди буде старатись одного з найбільших поетів 20-го ст. Василя Стуса - принизити, змалити, "демістифікувати", оббрехати (як вони це робили за його життя - читайте в спогадах Михайла Хейфеца, якого роками вмовляв начальник зони: "Он вас обманывает, Михаил Рувимович, никакой он не поэт...").
Не даваймо збити собі оптику.
Будьмо уважні (с).
https://twitter.com/SerbinSergiy @SerbinSergiy
УВАГА ІГНОР !
Мережа заправок "GLUSCO" належить МЕДВЕДЧУКУ.
(раніше Роснефть)
Постачає неякісне пальне, не відповідає на 20% нормативу "Євро 5".
...
осям запад-восток и север-юг и если приглядется то связка Украина-Беларусь-Польша, огром
ная территория которую никак не возможно обойти сухопутным путём и играет в геополитичес
ких раскладах Евразии базовую роль и поэтому нас НИКОГДА не оставят в желанном для 3/4
населения покое ни будет никакого покоя слишком благодатная и богатая земля для того что
бы нас оставили в покое и мы всё равно прийдём к этой связке базовых славянских стран и
по любому если не желаем быть чьейто колонией или периферией нам нужна максимально
независимая энергетика максимально самодостаточная экономика максимально эффектив
ная научно-технологическая база и максимально боеспособная армия.