Воїни 80 ОДШБр штурмують позиції окупантів під Бахмутом. ВIДЕО
Українські захисники з 80 ОДШБр на Бахмутському напрямку штурмують російські позиції. Наймолодшому бійцю підрозділу 20 років, і це був його перший штурм.
Як передає Цензор.НЕТ, про це йдеться в сюжеті "Українського свідка".
Позиції штурмували на початку червня. Наймолодшиму учаснику штурму - Миколі - 20 років, він доброволець, це його перший бойовий вихід.
Підрозділ висувається на світанку, заходить на позиції та починає окопуватись. "Це робиться задля безпеки, - пояснює старшина штурмової роти Віталій. - Прильот може статись у будь-який момент". Річ у тому, що це колишня позиція росіян, яку наші хлопці відбили. Тому росіяни добре знають координати, по яких можна бити артилерією. А отже треба додатково себе убезпечити. Далі підрозділ тихо та обережно просувається до ворожих позицій. Це буває дуже непросто. Як каже Віталій, іноді 50 метрів можна долати цілу добу.
Журналісти проєкту також поспілкувались із медиками 80 ОДШБр - Марією, Романом та Сергієм. Вони розповіли про найважче у своїй роботі: коли привозять тіло того, кого ти давно знаєш. "Коли привозять пораненими або загиблими твоїх друзів або коли в медеваку помирає важкий поранений, - каже Марія. - До цього ти не звикнеш ніяк та ніколи". Медик Сергій каже, що згадувати та оплакувати загиблих ми будемо після війни. "Принцип нашої роботи дуже простий: кожен поранений має бути доставлений додому живим. Ми постійно на зв’язку: поранених може не бути півдня, а потім одночасно привозять десятьох".
Врешті-решт підрозділ успішно виконує бойову задачу. Микола повертається з поля бою цілим та неушкодженим. За його словами, він виконав бойові задачі, які ставив йому командир.
Один з бійців підрозділу отримав контузію, проте від евакуації відмовився. "Десь поряд розірвався снаряд від СПГ (станковий протитанковий гранатомет), - пояснив він. - Але для того, аби залишати поле бою, поранення було некритичним".
На жаль, під час штурму загинув розвідник 80 ОДШБр, солдат Олег Васильович Проценко, зазначає "Український свідок".
Так убей же его скорей!
Сколько раз увидишь его,
Столько раз его и убей!
Браві кіношні успішні кавалерійські штурми, які ви так любите дивитись у тіктоках, і де такий набір якостей, в теорії, може стати в нагоді - здебільшого закінчуються розй#бом "кавалеристів" вхлам. Дев'ять з десяти відосиків таких штурмів ви не бачите, бо нема кому гоупрошку з сіряка дістати, щоб вас контентом розважити.
Так ось, з галопуючим розвитком ******** китайських технологій, ефективний воїн сьогодні антропометрично може відповідати середньостатистичному напівпрофесійному геймеру. Бо щоб працювати з ФПВ-камікадзе - біцуха не потрібна. Потрібні мізки, дрібна моторика та розвинена рука-око-координація.
А при належному скілові, майже кожен виліт ФПВ може закінчуватись максимально харошимі руськімі.
Здавалося б, ось воно - борт можна купити за $500, батарея коштує копійки, окуляри-джойстики-ретрики купуються один раз та служать довго, якщо не будуть фізично знищені. БК ми навчились робити з гімна та палок. Шкіл, що готують пілотів - купа. Самих пілотів, що можуть навчити, за наявності політичної волі, нових літак-убівак - достатньо.
Але ніт.
Ми продовжуємо бити себе п'ятою в груди та розповідати, що нам, кров з носу, необхідні Леопарди з Абрамсами. При тому, що китайська п'ятсотдоларова іграшка той самий Леопард, що коштує від 7 до 10 мільйонів американопрезидентів, може не напружуючись вивести з ладу. Ми не хапаємось за можливість удешевити нашу війноньку та зробити нашу найвищу національну цінність - життя людини - більш захищеною.
Системно над цією темою працюють тільки на рівні бригад, підрозділів та фондів. Закуповують ті самі дрони переважно волонтери та самі військові. Джерело: ""