Босий окупант застрелився в окопі. ВIДЕО 18+
У мережі опублікований відеозапис, на якому окупант пускає собі кулю у голову зі свого автомата.
Як повідомляє Цензор.НЕТ, на записі, який зроблений за допомогою безпілотника, видно, як окупант всідається в окопі, приставляє собі автомат до підборіддя і тисне на спусковий гачок. На відео можна розгледіти, що окупант не має взуття.
Увага! Не рекомендовано до перегляду особам із нестійкою психікою!
Топ коментарі
https://www.reddit.com/r/DroneCombat/comments/1axmger/warning_graphic_ua_drone_team_honey_badger_posted/
Руський - від слова Русь , де кацапів не було , бо то стародавня назва України. Підміну русский на руський вигадали у москві і поширили в Україні через промосковські канали Інтер , 1+1 та інші ...
але й так норм, похорошєл
естет.
а, нє, все як зазвичай...
Ты посполитый - тибе художника нипанять...
Понимаешь, это странно, очень странно,
Но такой уж я законченный чудак:
Я гоняюсь за туманом, за туманом,
И с собою мне не справиться никак.
Люди сосланы делами,
Люди едут за деньгами,
Убегают от обиды, от тоски...
А я еду, а я еду за туманом,
За мечтами и за запахом тайги.
Понимаешь, это просто, очень просто
Для того, кто хоть однажды уходил.
Ты представь, что это остро, очень остро:
Горы, солнце, пихты, песни и дожди.
Пусть полным-полно набиты
Мне в дорогу чемоданы:
Память, грусть, невозвращённые долги...
А я еду, а я еду за туманом,
За мечтами и за запахом тайги.
Знайшов!, час та натхнення.
Пєрєд комарями и бухімі бабамі нєфставляєт - паетому пєрєд свадєбним дроном.
- застрелись ...
Це єдина правильна реакція коли до тебе дійшло, шо ****** "рускій"...
РигоАНАЛАМ, кучмі з литвином, генпрокурорам, СБУ, це знайомий епізод… Кравченко Кирпа Кушнарьов Калашников …, а тепер і сруськай мір
The slings and arrows of outrageous fortune
Or to take arms against a sea of ********
And by opposing end them. To die, to sleep
-No more - and by a sleep to say we end
The heartache, and the thousand natural shocks
That flesh is heir to. 'Tis a consummation
Devoutly to be wished. To die, to sleep -
To sleep - perchance to dream: ay, there's the rub,
For in that sleep of death what dreams may come
When we have shuffled off this mortal coil,
Must give us pause. There's the respect
That makes calamity of so long life.
For who would bear the whips and scorns of time,
Th' oppressor's wrong, the proud man's contumely
The pangs of despised love, the law's delay,
The insolence of office, and the spurns
That patient merit of th' unworthy takes,
When he himself might his quietus make
With a bare bodkin? Who would fardels bear,
To grunt and sweat under a weary life,
But that the dread of something after death,
The undiscovered country, from whose bourn
No traveller returns, puzzles the will,
And makes us rather bear those ills we have
Than fly to others that we know not of?
Thus conscience does make cowards of us all,
And thus the native *** of resolution
Is sicklied o'er with the pale cast of thought,
And enterprise of great pitch and moment
With this regard their currents turn awry
And lose the name of action.
============
Що благородніше? Коритись долі
І біль від гострих стріл її терпіти,
А чи, зітнувшись в герці з морем лиха,
Покласти край йому? Заснути, вмерти -
І все. І знати: вічний сон врятує,
Із серця вийме біль, позбавить плоті,
А заразом страждань. Чи не жаданий
Для нас такий кінець? Заснути, вмерти.
І спати. Може, й снити? Ось в чім клопіт;
Які нам сни присняться після смерті,
Коли позбудемось земних суєт?
Ось в чім вагань причина.
Через це Живуть напасті наші стільки літ.
Бо хто б терпів бичі й наруги часу,
Гніт можновладця, гордія зневаги,
Відштовхнуту любов, несправедливість,
Властей сваволю, тяганину суду,
З чесноти скромної безчесний глум,
Коли б він простим лезом міг собі
Здобути вічний спокій? Хто стогнав би
Під тягарем життя і піт свій лив,
Коли б не страх попасти після смерті
В той край незнаний, звідки ще ніхто
Не повертався? Страх цей нас безволить,
І в звичних бідах ми волієм жити,
Ніж линути до не відомих нам.
Так розум полохливими нас робить,
Яскраві барви нашої відваги
Від роздумів втрачають колір свій,
А наміри високі, ледь зродившись,
Вмирають, ще не втілившись у дію.
Или таки к Кобзону, за счьот профсоюза?