На Закарпатті депутат ОПЗЖ Каськів змушує підприємців продати землю під гірськолижний курорт, "слуга народу" Арахамія підтримує проєкт, - ЗМІ. ВIДЕО
У ході розслідування журналісти виявили, що депутат Закарпатської облради від ОПЗЖ Владислав Каськів намагається "відібрати" земельні ділянки в місцевих підприємців у селі Пилипець на Закарпатті під будівництво гірськолижного курорту. Зокрема, про тиск заявив власник готелю "Берлога" Івана Боричка. Крім того, місце, де планується курорт, відвідував нардеп "Слуги народу" Давид Арахамія, каже, що у справі щодо інвенстицій.
Про це йдеться в розслідуванні hromadske "Віджати" Карпати: уроки бізнесу від ОПЗЖ та Арахамії", передає Цензор.НЕТ.
"Я не займаюсь репутаційним менеджментом", — так очільник фракції "Слуга народу" Давид Арахамія пояснив журналістам свою спільну поїздку із чинним депутатом Закарпатської облради від забороненої ОПЗЖ Владиславом Каськівим до села Пилипець, що на Закарпатті. Ідею Офісу Президента будувати там новий гірськолижний курорт не зупинило ані повномасштабне вторгнення, ані неоднозначна біографія ключового бенефіціара цього проєкту.
Хто такий Каськів і до чого тут австрійський інвестор?
Липень 2020 року. Офіс президента Зеленського на чолі з Андрієм Єрмаком обговорював створення високогірного всесезонного спортивно-туристичного кластера "Боржава". Найповажніший гість, який презентував програму, — австрієць Гернот Ляйтнер. Спілкувалися про будівництво підйомників, готельно-ресторанних комплексів та інших розважальних туристичних закладів на території села Пилипець Закарпатської області та прилеглих до нього сіл. І якщо після початку великої війни в ОП публічно припинили про це говорити, то сама грандіозна ідея не зникла, а перенеслась у підпілля. Однак виявилося, що австрійська компанія — лише ширма. Бенефіціаром цього задуму є не хто інший, як депутат Закарпатської облради від ОПЗЖ Владислав Каськів.
У березні 2014-го Каськів звільнився з Держінвестпроєкту й перебрався до Австрії, у лютому 2015 року очолив інвестиційну компанію Ozario Holdings. До нього директором там був Петер Яндл — член наглядових рад компаній Дмитра Фірташа. Хоч на сьогодні Ozario Holdings ліквідована, зареєстрована вона була у Відні, за тією самою адресою, що й компанія Юлії Льовочкіної Teleferic Holdings.
Компанія Льовочкіної мала представника в Україні — Андрія Банцнера, який був помічником народного депутата Каськіва. А директором Teleferic Holdings був Гернот Ляйтнер — той самий інвестор, який у 2020-му навідувався на зустріч до Офісу президента. До речі, його компанія Masterconcept після російського вторгнення в Україну втілила не один проєкт у росії. Зокрема, Олімпіаду в Сочі у 2014-му та чемпіонат світу з футболу у 2018-му.
Крім того, Гернот Ляйтнер володіє словацькою компанією Carpathian Mountain Resort, s.r.o, якій в Україні належать 12 компаній. Керує ними Ірина Кух — колишня працівниця Держінвестпроєкту часів, коли його очолював Каськів. І ці 12 компаній на кінець 2021 року мали у своїй власності 450 гектарів Закарпатської землі, де й планували будувати гірськолижний курорт "Боржава". Але цього виявилося замало.
Від погроз до кримінальних справ
7 березня 2022 року, коли під Києвом точилися жорстокі бої з російськими загарбниками, а більшість країни потерпала від обстрілів, у закладі "Гранд Готель Пилипець" на Закарпатті розпочалася боротьба за цінну землю.
Владислав Каськів намагався домовитись із місцевим підприємцем Іваном Боричком, аби той віддав йому свій готель "Берлога".
У 2014-му році Іван придбав земельну ділянку, оформив усі документи на власність і почав зводити на ній готельно-ресторанний комплекс. Тепер же Каськів наполягає, що планує будувати тут підйомник, а готель Івана йому заважатиме.
"Ультиматум був дуже простий: "Якщо ти його не забереш, за якийсь час ми його відіжмемо, заберемо, придумаємо, що із цим зробити, тому ти маєш це розуміти". От такий був конкретний ультиматум", — розповів підприємець.
І вони таки придумали. До процесу залучили архітектора Валерія Безноська, який за версією місцевих, прийшов на посаду до їхньої об’єднаної територіальної громади під кінець 2022 року. Він переробив генеральний план села в такий спосіб, що шматочок ділянки, на якій розташований готель Івана Боричка виявився шматком ділянки, що належить ТОВкам з орбіти Каськіва — "Боржава СКі" та "Скай ленд". Сам проєктант після цього поїхав за кордон і більше в Україні не зʼявлявся. А згадані компанії подали позов на підприємця з вимогою зобовʼязати його знести "Берлогу". Ба більше, щодо Боричка відкрили кримінальне провадження про нібито самовільне захоплення земельної ділянки, яка до оформлення Іваном права власності на неї, належала сільраді. Саму ділянку Боричка арештували.
"Прокуратура подає зараз цивільну справу, що хоче вилучити цю ділянку на користь сільської ради. До речі, цю схему мені озвучив сам Владислав, мовляв, якщо я цього не зроблю, її вилучить сільська рада, потім йому чи надасть, чи продасть. Поки що так, все так відбувається, як він мені озвучував", — каже Іван Боричок.
Але історія Івана в Пилипці далеко не унікальна.
Надія Гладьо — жителька сусіднього села Подобовець, що є частиною тієї самої ОТГ. За дивним збігом обставин, у жінки теж хочуть відібрати оселю, у будівництво якої вона з родиною вклала останні 10 років життя. Землю для її родини ще у 2013-му виділила сільська рада. Згодом вони отримали всі документи й право власності.
"У 2013 році ми почали будуватись, у 2017-му практично вже був будинок, і ми зробили приватизацію, у нас документи були готові. Почалась ця вся катавасія, вже третій рік напевно. Дзвінки анонімні. Вони кажуть: "Куплю цей дім", російською мовою. А я відповіла: "Цей будинок не продається, ми його будуємо для себе"", — розповідає Надія Гладьо.
Дзвінки Надія вирішила проігнорувати. І вже через певний час їй порізали кабелі, які щойно підвели до будинку електроенергію. Коли ж і це на родину Гладьо не подіяло, у вересні 2022 року в реєстрі судових рішень зʼявилося кримінальне провадження. Мовляв, чоловік Надії ще у 2013-му разом із тодішнім сільським головою незаконно заволоділи цією землею, а ділянка взагалі розташована за межами будь-якого населеного пункту.
Поруч із ділянкою Надії на кадастровій мапі є ще одна — на 25 соток. Належить вона ТОВ "Боржава-Замкова Гора". Бенефіціар компанії — Ровшан Гусейнов, батько Ренати Гусейнової. Вона була помічницею Каськіва в парламенті, коли той був народним депутатом, а зараз — його цивільна дружина, з якою депутат має спільного сина. У власності Ровшана, хоча сам він зареєстрований у Києві, є ще 97 земельних ділянок у Міжгірському районі, більшість із яких — безпосередньо в Пилипці. Ще 40 ділянок — у власності Ренати. У компанії "Боржава центр", що їй належить, — іще 25.
Аби розібратись, хто, з ким і за що судиться, а також що там із новим генпланом, якого місцеві так і не бачили, ми поїхали до очільника Пилипецької ОТГ Віталія Пиринця. Він запевнив, що новий генплан є, але нам показати він його не може, бо архітектор виїхав за кордон, юрист на лікарняному, а в нього самого показувати генплан немає повноважень.
Ми домовилися зустрітися з Віталієм Пиринцем наступного дня — мовляв, буде юрист і зможемо разом вивчити новий генплан села. Проте очільник ОТГ раптово виїхав із села.
Арахамія не займається репутаційним менеджментом
Владислав Каськів на дзвінки журналістів hromadske не відповідав. Тож поставити йому запитання вийшло лише під час позапланової сесії Закарпатської облради. Але відповідати він був не налаштований.
"Мені не цікаві ні ви, ні ваші питання. Я не вважаю вас засобом масової інформації, тому ні бажання, ні наміру з вами спілкуватися не маю", — відповів нам Владислав Каськів.
Під час розслідування нам також стало відомо, що у супроводі Каськіва на початку жовтня до Пилипця приїжджав очільник фракції "Слуга народу" Давид Арахамія. На запитання журналістів про те, що він із Каськівим робив на Закарпатті, Арахамія відповів, що займається залученням інвестицій і дивився на проєкт гірськолижного курорту "Боржава".
Втім основна подяка виборцям. І не за те, що вони уже обрали цих потвор - за те, що вони оберуть їх знову на наступних виборах.
"США вклали близько 5 млрд доларів в Україну з 1991 року, з тих пір, як вона знову стала незалежною державою після розпаду Радянського Союзу. Ці гроші були витрачені на підтримку прагнень українського народу, який бажає мати сильну, демократичну владу, яка представляє його інтереси", - зазначила Нуланд.
При цьому помічник держсекретаря США підкреслила: "Але ми, звичайно, не витрачали гроші на підтримку Майдану. Це був стихійний рух, який сильно відрізняється від того, що робить зараз Росія у східній Україні", - додала вона.