Переговори зайшли в глухий кут: Китай відмовився кредитувати уряд Росії в юанях

Переговори з Китаєм про випуск російських суверенних облігацій у юанях, що тривають 9 років, зайшли в глухий кут. Так, Росії поки не вдалося домовитися про створення з Китаєм "депозитарного мосту", який би дозволив російському уряду позичати китайську валюту на прийнятних для себе умовах.

Про це повідомив заступник голови Мінфіну РФ Іван Чебесков, передає The Moscow Times.

За словами Чебескова, така сама проблема існує і з іншими "дружніми" країнами. Йдеться про те, щоб об'єднати фінансові ринки – наприклад, російський та китайський, аби інвестори кожної країни мали вільний доступ на ринок іншої та отримали можливість торгувати паперами в національних валютах.

Поки що Китай дозволяє Росії випустити лише панда-бонди. Вони продаються на внутрішньому ринку Китаю, а щоб вивести гроші за межі країни, потрібен спеціальний дозвіл.

Втім, видавати його Пекін не бажає, визнавав у 2022 році заступник голови Мінфіну РФ Тімур Максімов, який тоді обіймав посаду.

"Та сторона [Китай] має дозволити своїм інвесторам взяти участь у цьому випуску, по суті, це виведення грошей із системи, і та сторона, напевно, поки що не готова до таких кроків", – говорив він.

Інакше кажучи, юані, які візьме уряд РФ, залишаться в Китаї.

Суттєвих зрушень у переговорах з Пекіном, незважаючи на численні візити президента Росії Владіміра Путіна до Китаю, як не було, так і немає. 

Проєкт державних юаневих облігацій обговорюється в Росії з моменту різкого загострення відносин із Заходом у 2014 році. Випуск на суму близько 6 млрд юанів (до $1 млрд за старими курсами) спочатку планували на 2016 рік, потім перенесли на 2017. У березні 2019 року тодішній заступник заступника міністра фінансів Сергєй Сторчак заявив, що прогресу в переговорах немає.

Після початку розв'язаної Росією повномасштабної війни проти України уряд РФ знову реанімував ідею юаневих держоблігацій, розраховуючи залучити гроші китайських інвесторів та замінити ними західний капітал, який роками плив до російського рублевого держборгу.

Перед початком повномасштабнго вторгнення нерезиденти тримали в облігаціях федеральної позики 2,95 трлн руб., контролюючи п'яту частину ринку. Наразі російському уряду доводиться закривати дефіцит бюджету без них. 

На початку вересня повідомлялося, що на тлі наростаючих проблем із банківськими платежами між Росією та Китаєм президент РФ Владімір Путін попросив організувати зустріч із головою Китаю Сі Цзіньпіном на саміті БРІКС у Казані.

Проблеми з платежами

Ситуація з платежами з Росії до Китаю різко погіршилася в грудні 2023 року, коли президент США Джо Байден підписав указ, що дозволяє американському Мінфіну вводити вторинні санкції проти банків третіх країн за допомогу підсанкційним особам та забезпечення поставок російському військово-промисловому комплексу.

Після цього понад 98% китайських кредитних організацій припинили приймати платежі від російських компаній. Також деякі банки стали відхиляти платежі з російськими іменами та почали відмовлятися приймати "брудні" юані з Росії.

Наприкінці серпня стало відомо, що російські компанії стикаються з усе довшими затримками та більшими витратами при проведенні розрахунків з торговими партнерами в Китаї. Ця проблема загострилася, а між РФ та Китаєм "зависли" транзакції на десятки мільярдів юанів.

Близьке до уряду РФ джерело підтвердило, що китайські державні банки "масово" припиняють операції з Росією, через це затримуються платежі на мільярди юанів.

До того стало відомо, що китайські експортери припинили поставляти продукцію до Росії без попередньої оплати.

Перед тим невеликі регіональні банки Китаю почали відмовлятися приймати платежі з Росії. Ще в травні-червні локальні китайські кредитні організації працювали з російським бізнесом і "платежі йшли більш-менш стабільно", але з 20 липня розрахунки фактично призупинено.

Наприкінці липня повідомлялося, що китайські банки почали повертати до Росії близько 80% переказів у юанях.

Через це Росія та Китай можуть почати використовувати бартерні схеми в торгівлі між двома країнами. Також Росія може почати розраховуватися з Китаєм за допомогою криптовалюти: до того президент РФ Владімір Путін підписав закон про легалізацію обороту криптовалюту та майнінгу в країні.

Російські банкіри своєю чергою визнали, що проблема з міжнародними розрахунками – це надовго.

Автор: Галина Ялівець