Покупці втрачають кешбек, купуючи український сир на вагу. Чому так відбувається?
Покупці вагового сиру українського виробництва не отримують кешбек у межах державної програми підтримки вітчизняного виробника через особливості маркування товарів у торговельних мережах.
Про це йдеться у статті Бізнес Цензора "Чому українці втрачають кешбек за український сир і як це позначається на молочній галузі".
Зокрема, ключовим елементом нарахування кешбеку є ідентифікація товару як українського. Це відбувається через штрих-код виробника, який сканується в магазині та перевіряється в базі даних програми.
Проблема виникає з ваговими товарами, насамперед твердими й напівтвердими сирами. На відміну від фасованих продуктів, де штрих-код надається виробником і містить інформацію про країну походження та компанію, вагові товари маркуються внутрішніми кодами торговельної мережі. Ці коди генеруються на місці для зважування та ціноутворення. Вони не передають дані про виробника, а лише вказують на категорію товару в системі магазину.
Навіть якщо сир вироблений в Україні, система програми не розпізнає його як учасника держпрограми, бо штрих-код не відповідає зареєстрованому в базі.
Якщо штрих-код не збігається, кешбек не нараховується. Це призводить до того, що споживачі, які свідомо обирають український сир, втрачають 10% компенсації. При цьому, етикетка "Зроблено в Україні" на товарі не гарантує автоматичного нарахування кешбеку, адже перевірка відбувається саме через цифрову ідентифікацію.
За оцінками експертів, вагові товари становлять значну частку покупок у продуктових мережах – до 40% у сегменті свіжих продуктів. Якщо ж говорити саме про твердий сир, то 60-70% реалізується саме у ваговому вигляді.
За словами виконавчого директора Спілки молочних підприємств України (СМПУ) Арсена Дідура, найбільша проблема в питанні вагових сирів виникає якраз з великими мережами. З невиликими крамничками виробники домовляються та вносять штрих-коди сирів, які нарізатимуться, до бази "Національного кешбеку", що дозволяє нараховувати 10% компенсації від держави.
"З великими мережами такого порозуміння немає. Великі мережі не можуть чи то з технічних причин, чи то просто не хочуть чіпляти штрих-коди виробника на вагові сири. Ми як сектор готові надати технічну допомогу своїх спеціалістів, адже йдеться про конкурентну спроможність українського сиру. Тому й заповнюється полиця вже на 50% імпортом, бо ми не можемо забезпечити доступ до Нацкешбеку вагових сирів", – наголошує Арсен Дідур.
На думку виконавчого директора СМПУ, якби український ваговий сир міг отримувати кешбек, присутність імпорту в категорії твердих і напівтвердих сирів зменшилася би принаймні на 15%.
"Український сир був би або в ту ж ціну, що й імпортний, або навіть дешевше. Тут би поєднався і патріотизм українця під гаслом "Купуй українське", і економічна доцільність, стимулювання ринку. А так маємо, що маємо", – резюмує він.
В уряді про проблему з ваговими сирами й іншими продуктами знають. Нова прем'єрка Юлія Свириденко доручила розібратися з цим питанням, але наразі жодних зрушень не спостерігається.
