Польща планує розширити захист для біженців із України. Раніше польський президент ветував допомогу українцям

Міністерство внутрішніх справ Польщі опублікувало законопроєкт, який посилить доступ іноземців до сімейних виплат із підтвердженням роботи та відвідування школи, а також розширить тимчасовий захист для українців, які втекли від війни.
Пропозицію було опубліковано на сайті Центру урядового законодавства Польщі, передає Польське радіо.
Ця ініціатива з'явилася після рішення президента Кароля Навроцького наприкінці серпня накласти вето на попередню поправку, яка передбачала продовження захисту для українців. Він стверджував, що дитячі виплати повинні надаватися лише тим, хто працює в Польщі.
Новий законопроєкт має на меті поєднати вимогу Європейського Союзу щодо продовження тимчасового захисту з суворішими гарантіями доступу до соціального забезпечення.
Згідно з планом, іноземці з-поза меж Євросоюзу отримуватимуть допомогу під назвою "800 плюс", лише якщо заявник активний на ринку праці, а діти навчаються в Польщі.
Правила застосовуватимуться лише до того з батьків, хто подає заявку, а не до статусу зайнятості другого з батьків. У заяві додано, що допомога не має бути єдиним джерелом доходу, оскільки іноземці, які легально проживають у Польщі, повинні мати засоби для самозабезпечення.
Законопроєкт також охоплює допомогу на початок навчання в школі, відому як "Добрий старт". Для іноземців право на її отримання залежатиме від наявності роботи або медичного страхування.
Окрім того, Польська установа соціального страхування (ZUS) щомісяця перевірятиме через базу даних Прикордонної служби, чи легально проживають у країні одержувачі допомоги.
Законопроєкт включає й інші заходи. Він зробить обов'язковою особисту явку під час подання заявки на отримання національного ідентифікаційного номера, відомого як PESEL, за винятком випадків дітей, народжених у Польщі, щоб підтвердити, що заявники фактично проживають у країні.
Він також передбачає суворіші перевірки документів на проживання, включно з використанням відбитків пальців для ідентифікації.
Ще один розділ впроваджує рішення Ради Європейського Союзу від червня 2024 року, яке продовжує тимчасовий захист для українців, переміщених внаслідок війни, до 4 березня 2026 року.
Це продовжить законність їхнього перебування в Польщі, їхній доступ до ринку праці та користування колективними житловими приміщеннями до жовтня 2025 року. Він також продовжує термін дії дозволів на проживання, віз та документів, що посвідчують особу, для українців, зберігаючи при цьому деякі надзвичайні заходи воєнного часу.
У проєкті закону також пропонується зберегти податкові пільги для громадян України до кінця 2026 року. До них належать пільги на гуманітарну допомогу та звільнення від податку на прибуток на певні пожертви та пільги.
Водночас, законопроєкт окреслює жорсткіші правила для запобігання зловживанням, такі як суворіші підстави для анулювання дозволів на тимчасове проживання у разі виявлення фальшивих документів або шахрайських шлюбів.
Польський уряд, як очікується, розгляне пропозицію до кінця вересня.
Що відомо про вето на допомогу Україні
Нагадаємо, раніше президент Польщі Кароль Навроцький наклав вето на закон, який передбачав соцвиплати та безкоштовне медобслуговування для непрацевлаштованих громадян України.
Своєю чергою віцепрем'єр – міністр цифровізації Польщі Кшиштоф Гавковський розкритикував таке рішення Навроцького, адже воно призведе до відключення наданих Польщею Україні Starlink та послуг із зберігання даних українського уряду у хмарі.
Зі свого боку польський бізнес попередив, що рішення президента Польщі Кароля Навроцького ветувати закон про допомогу громадянам України шкідливе для самої Польщі.
Раніше в оновленому прогнозі міжнародного рейтингового агентства Fitch Ratings ішлося, що більшість українських біженців, які проживають у Польщі, ймовірно, залишаться там, навіть якщо Україна досягне угоди про припинення вогню з Росією, а це означає, що вони продовжуватимуть підтримувати польську економіку.
До того повідомлялося, що Польща поступово припинить діяльність притулків для біженців із України.
Станом на кінець першого кварталу 2025 року статус тимчасового захисту в ЄС мали трохи більше 4,26 млн громадян, які втекли з України внаслідок російської агресії проти України. Зокрема, у Польщі такий статус мали близько 1 млн українців. Крім того, багато інших громадян України мають інші офіційні підстави для постійного проживання у цій країні.