Росія перенесла запуск власного аналога Starlink через провал виробництва супутників
У Росії перенесли запуск першої партії низькоорбітальних супутників широкосмугового доступу в інтернет із 16 апаратів, який мав відбутися наприкінці минулого року компанією "Бюро 1440".
Як пише The Moscow Times, у вересні глава російської держкопорації "Роскосмос" Дмітрій Баканов обіцяв, що до кінця 2025 року на орбіті в рамках проєкту "Рассвет" розпочнеться розгортання 300 перших супутників для угрупування, яке має стати аналогом системи Starlink Ілона Маска та забезпечить "доступ в інтернет у будь-якій географічній точці".
За словами двох джерел на ринку, перенесення запуску 16 перших апаратів на 2026 рік може бути пов'язане з тим, що потрібна кількість апаратів досі не зібрана.
У "Бюро 1440" зі свого боку заявили, що компанія проводить роботи "відповідно до цільових термінів", і пообіцяли надавати відомості про хід реалізації проєкту "в міру проходження [етапів]".
Утім, незважаючи на припущення джерел, у грудні заступник голови Мінцифри РФ Дмітрій Угнівенко заявляв, що "Бюро 1440" минулого року зробило необхідні для запуску 16 супутників.
На реалізацію проєкту виділено 102,8 млрд руб. із федерального бюджету. Ще 329 млрд руб. направить "Бюро 1440" із власних коштів (до 2030 року).
У червні 2025 року Баканов заявляв, що за проєктом "Рассвет" до 2035 року буде запущено понад 900 низькоорбітальних супутників. Комерційна експлуатація понад 250 з них, як очікувалося, розпочнеться в 2027 році. Також у планах – розгорнути ще понад 100 апаратів дистанційного зондування землі.
Згідно з описом федералного проєкту "Інфраструктура доступу в інтернет", у 2025 році на орбіту мало бути виведено 16 перших апаратів, у 2026 року їх число мало сягнути 156, у 2027 році – 292, а в 2028 році – 318.
Для цього до 2030 року планується здійснити 24 запуски. Зараз на орбіті розгорнуто лише шість супутників "Бюро 1440", запущених у рамках двох експериментальних місій.
Для порівняння: в мережі Starlink, розробленій компанією Ілона Маска SpaceX, на орбіті на висоті 550 км розгорнуто групу з більш ніж 7 тис. супутників.
Космічна галузь Росії
Як повідомлялося, восени минулого року голову російського АТ "Інформаційні супутникові системи імені академіка М. Ф. Решетньова" (входить до держкорпорації "Роскосмос") Євгенія Нестерова звільнили з посади в рамках "загальних перестановок у держкорпорації". За словами одного зі співрозмовників із космічної галузі РФ, Нестерова звільнили через невдоволення темпами імпортозаміщення у виробництві супутникових систем.
У липні повідомлялося, що російська корпорація "Роскосмос" заморозила проєкти супутникових угруповань широкосмугового доступу "Скіф" та інтернету речей "Марафон IoT" через брак коштів.
На почаку червня віцепрем'єр РФ Денис Мантуров заявив, що Росія побудує та виведе на орбіту власну космічну станцію – Російську орбітальну станцію (РОС) – до 2030 року.
Наприкінці 2023 року стало відомо, що російська держкорпорація "Роскосмос" втратила 180 млрд руб. після відмови інших країн від співробітництва через санкції, запроваджені у відповідь на вторгнення РФ в Україну. Минулого року "Роскосмос" розпродувати активи, щоб наповнити свій бюджет.
Найамбітніші та найдорожчі проєкти "Роскосмосу" – надважка ракета, необхідна, зокрема, для далеких польотів у космос, та будівництво місячної бази фактично призупинені без чітких планів на реалізацію, а найбільший після початку повномасштабної війни проти України проєкт – перша за півстоліття місія на Місяць – закінчився фіаско.
У червні 2024 року стало відомо, що "Роскосмос" не може зробити чотири з шести геостаціонарних супутників, які забезпечують роботу каналів зв'язку між Росією та її "дружніми" країнами.
Минулий проєкт зі створення російського аналогу Starlink Кремль анонсував ще 2018 року, коли Владімір Путін розпочинав четвертий президентський термін. Проєкт отримав назву "Сфера" і передбачав створення угруповання з 600 супутників, яке забезпечувало б Росію інтернетом та телефонним зв'язком. Проте повномасштабне вторгнення Росії в Україну та антиросійські санкції унеможливили реалізацію проєкту.
