Угода про надра зі США: Україна запропонує американцям 39 "сплячих" ліцензій і титанові родовища Фірташа

Укрїнський уряд оголосить повторні конкурси для 39 на так званих "сплячих" спецдозволів на видобуток стратегічних корисних копалин та розробку нафтогазоносних надр, а також родовищ титанових руд, які зараз контролюють компанії Дмитра Фірташа.

Про це прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила у Telegram.

"Мінекономіки та Держгеонадра проаналізували чинні ліцензії. За 29 ліцензіями, виданими на стратегічні копалини, і 10 на нафтогазоносні надра видобуток не розпочатий або суттєво порушується програма робіт. Половина з них видана понад 10 років тому. Щодо них будуть ухвалені відповідні рішення", – повідомила очільниця уряду.

Вона також зауважила, що у понеділок президент Володимир Зеленський увів у дію рішення РНБО про додаткові санкції щодо Дмитра Фірташа.

За словами Свириденко, ці додаткові санкції дозволять позбавити підконтрольні олігарху компанії спецдозволів на розробку родовищ корисних копалин.

"Це створює правові підстави для анулювання трьох спецдозволів у Житомирській та Дніпропетровській областях. У випадку Малишевського родовища (ТОВ "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат") санкції також застосовуються до ТОВ "Тиберіус Плюс", яке було задіяне в спробі вивести спецдозвіл з-під санкцій", – уточнила прем’єрка.

Вона додала, що ці стратегічні активи передадуть новим інвесторам.

Які родовища титанових руд контролює Фірташ

За даними на сайті Group DF Дмитра Фірташа, вона контролює Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат у Дніпропетровській області, а також Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат та гірничо-забгачувальну компанію "Валки-Ільменіт" (обидві розташовані в Іршанську Житомирської області).

За інформацією видання Nadra.info, цим компаніям належать три спецздозволи на видобуток титанових руд:

ТОВ "Валки-Ільменіт" – №2578, на добування руд титану родовища Валки-Гацківське;
ТОВ "Межиріченський ГЗК" – №2694, видобування руд титану родовища Межирічне;
ТОВ "Мотронівський ГЗК" – №3640, видобування пісків циркон-рутил-ільменітоносних родовища Малишевське.

У червні 2021 року за рішенням РНБО вже було анульовано спецдозвіл №3590 на видобування апатит-ільменітових руд родовища Стремигородське (Житомирська область), наданий ТОВ "Валки-Ільменіт" Фірташа. Тоді Мотронівський ГЗК та Межиріченський ГЗК до санкційного переліку не увійшли.

У березні 2023 року Держгеонадра зупинила дію спеціальних дозволів на надра всіх українських компаній бенефіціара групи Дмитра Фірташа, виконуючи нові вимоги Кодексу про надра.

Однак адвокатам Group DF частково вдалося скасувати більшість цих рішень у судовому порядку.

У 2024 році за рішенням РНБО було анульовано спецдозвіл №3640, виданий Мотронівському ГЗК. Втім, за день до запровадження санкцій цей спецдозвіл продали ТОВ "Тіберіус Плюс".

А вже у січні 2025 року Межиріченський ГЗК Фірташа перезапустив у роботу збагачувальну фабрику з виробництва ільменітового концентрату.

Як повідомлялося, у травні 2025 року Юлія Свириденко визнавала, що Україна зобов’язалася провести аудит ліцензій та дозволів на надрокористування, терміни дії яких закінчуються. Після цього "сплячі" ліцензії Україна має внести до Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови.

У серпні Свириденко на виконання положень угоди про створення фонду доручила Мінекономіки та Держгеонадр провести аудит всіх надрокористувачів, які отримали спецдозволи на вивчення та розробку родовищ корисних копалин стратегічного значення. До стратегічних копалин також належать титанові руди.

Відповідно до Угоди про створення Інвестиційного фонду відбудови між урядами України та США, пріоритет на розробку родовищ отримають компанії із США.

Крім того, Україна інвестуватиме до Інвестиційного фонду 50% усіх орендних платежів, ліцензійних зборів і сум, що підлягають сплаті уряду за угодами про розподіл продукції, які стосуються ліцензій, виданих після набрання чинності документом, і так званих "сплячих ліцензій".

При цьому до "сплячих" будуть прирівняні окремі діючі спецдозволи, зокрема ті, які за останні десять років мали менш як 1% видобутих балансових запасів, або ж ті, за якими понад п’ять років фіксуються порушення чи невиконання затвердженої робочої програми.

Автор: Михайло Орлюк