У Росії заборгованість із зарплат зросла до рекорду за 9 років
Прострочена заборгованість із заробітної плати в Росії за підсумками минулого року зросла в 2,3 раза й досягла 2,08 млрд руб.
Як свідчать дані Росстату, на кінець року, згідно з офіційною статистикою, не отримали свої гроші від роботодавців 14,7 тис. росіян – на 6,5 тисяч більше, ніж роком раніше, передає The Moscow Times.
У грошовому вираженні приріст неплатежів за рік – 1,13 млрд руб. – став рекордним із 2016 року, коли борги становили 1,57 млрд руб. А у відносному вираженні – на 127% – стрибок став рекордним за 20 років доступної статистики.
Попередній рекорд – зростання боргів на 77% за рік – було встановлено під час глобальної фінансової кризи 2009 року.
Причини заборгованості
Близько 87% невиплат зарплат пов'язані з "відсутністю власних коштів" у роботодавців: протягом року ця сума збільшилася на 98%, до 1,76 млрд руб. 13% невиплачених зарплат, що залишилися, припадає на бюджетників – 263,9 млн руб.
При цьому майже всі неплатежі пов'язані з проблемами бюджетів суб'єктів РФ – 262,6 млн руб., а прострочену заборгованість із зарплати Росстат зафіксував у кожному другому регіоні.
Як зауважують експерти, борги із зарплат у Росії зростають, тому що не всі компанії перебувають у стійкому фінансовому становищі на тлі уповільнення економіки. Крім того, через високу ключову ставку Центробанку РФ їм стали недоступні короткострокові кредити, за рахунок яких раніше можна було погасити борги перед працівниками.
Бюджетники не отримують гроші вчасно через проблеми регіонів, які минулого року отримали рекордний із 2011 року дефіцит у місцевих бюджетах – 1,5 трлн руб.
Фінансове становище росіян
Як повідомлялося, майже 568 тис. росіян за минулий рік було оголошено банкрутами в судовому порядку, а ще 61,3 тис. громадян отримали цей статус без суду – за спрощеною процедурою. Зрештою загальна кількість фінансово неспроможних росіян із моменту появи інституту судового банкрутства в 2015 році та позасудового механізму в 2020 році досягла 2,22 млн осіб.
Наприкінці минулого року повідомлялося, що росіяни дедалі гірше оцінюють своє матеріальне становище й дедалі похмуріше дивляться на майбутнє своїх особистих фінансів.
У листопаді повідомлялося, що частка росіян, які мають хоч якісь заощадження, опустилася до мінімуму за вісім років. Так, лише 31% опитаних фондом "Громадська думка" позитивно відповіли на запитання про грошовий запас, який дозволив би протриматися певний час у разі втрати основного доходу.
До того стало відомо, що росіяни почали масово переходити на покупки за оплату частинами через послуги типу "купи зараз, заплати пізніше" (BNPL) на тлі недоступності класичних кредитів.
До того повідомлялося, що російські споживачі переходять на ощадну модель поведінки та економлять у тому числі на продуктах харчування. Відтак, через "економічні реалії" рітейлери мають проблеми з продажами і змушені стримувати ціни "на полиці". Це своєю чергою призводить до падіння рентабельності: цього року найбільші роздрібні мережі Росії можуть опуститися до історичного мінімуму – 1,7-1,9%.
Через інфляцію, яка навіть за офіційними даними з початку розв'язаної Росією повномасштабної війни проти України перевищила 40%, дві третини споживачів намагаються знайти знижки та акції, а 58% свідомо відмовляються від певних товарів, які купували раніше. Окрім цього, 57% намагаються знайти аналоги в нижчих цінових категоріях, а близько половини вибирають для покупок магазини низьких цін або зовсім намагаються рідше ходити за покупками.
У Службі зовнішньої розвідки України повідомили, що реальна кількість людей за межею бідності в Росії становить приблизно 18 млн осіб, а щоб забезпечити 15-20 млн громадян продуктами за картками, РФ доведеться витрачати приблизно $11-15 млрд.
