У Європи залишилося авіаційного палива на 6 тижнів, – керівник МЕА
Голова Міжнародного енергетичного агентства Фатіх Біроль заявив, що в Європи є "можливо, приблизно шість тижнів" запасів реактивного палива, і попередив про можливе скасування авіарейсів уже "незабаром", якщо постачання нафти залишаться заблокованими через війну в Ірані.
Про йе Біроль розповів у інтерв'ю Associated Press.
Так, Біроль змалював тривожну картину глобальних наслідків того, що він назвав "найбільшою енергетичною кризою, з якою ми коли-небудь стикалися", що виникла внаслідок переривання поставок нафти, газу та інших життєво важливих поставок через Ормузьку протоку.
За словами Біроля, закриття протоки матиме серйозні наслідки для світової економіки, і "що довше це триватиме, то гірше буде для економічного зростання та інфляції в усьому світі".
Наслідком, сказав він, будуть "вищі ціни на бензин, вищі ціни на газ, високі ціни на електроенергію".
"Країни, які постраждають найбільше, не будуть тими, чий голос буде чути багато. Це будуть переважно країни, що розвиваються. Бідніші країни в Азії, Африці та Латинській Америці. [...] Але без врегулювання війни в Ірані, яке назавжди знову відкриє Ормузьку протоку, "постраждають усі", – зазначив Біроль.
Майже 20% світової торгівлі нафтою проходить через Ормузьку протоку в мирний час. Біроль попередив, що, якщо не відновити водний шлях протягом кількох тижнів, це може посилити наслідки для світових поставок енергії.
"У Європі у нас залишилося, можливо, близько шести тижнів авіаційного палива, а [...] рейси можуть бути скасовані", – сказав він.
Він додав, що у випадку, якщо Ормузьку протоку не буде відкрито до кінця травня, багато країн зіткнуться з величезними викликами, починаючи з високих показників інфляції й закінчуючи наближенням до повільного зростання або навіть рецесії.
Понад 110 танкерів, завантажених нафтою, та понад 15 танкерів, завантажених скрапленим природним газом, чекають у Перській затоці та могли б допомогти полегшити енергетичну кризу, якби змогли вийти через Ормузьку протоку на світові ринки, але, за словами Біроля, "цього недостатньо".
Навіть за умови мирної угоди пошкодження енергетичних об'єктів внаслідок війни означає, що може пройти багато місяців, перш ніж відновляться докризові рівні виробництва.
"Понад 80 ключових об’єктів у регіоні пошкоджено. І з цих 80 понад третина серйозно або дуже серйозно пошкоджені. [...] Буде надзвичайно оптимістично вірити, що це станеться дуже швидко. Знадобиться до двох років, щоб повернутися туди, де ми були до війни", – сказав Біроль.
Міжнародна реакція
Раніше міністр закордонних справ Китаю Ван І під час телефонної розмови зі своїм іранським колегою Аббасом Аракчі закликав Іран гарантувати свободу та безпеку судноплавства в Ормузькій протоці, оскільки ескалація конфлікту створює ризики для глобальних поставок енергоносіїв.
До того повідомлялося, що Іран розглядає можливість дозволити суднам вільно проходити через оманську частину Ормузької протоки в межах переговорів зі США. Однак таке рішення можливе лише за умови досягнення домовленості щодо запобігання повторному загостренню конфлікту.
Нагадаємо, раніше Дональд Трамп заявив, що "назавжди відкриває Ормузьку протоку".
10 квітня галузева організація ACI Europe повідомила, що аеропорти Європи вже через три тижні можуть зіткнутися із системним дефіцитом авіаційного пального, якщо Ормузька протока не буде відкрита.
13 квітня стало відомо, що Європейська Комісія готує надзвичайні заходи для боротьби з можливою енергетичною кризою, з якою Європейський Союз зіштовхнеться в разі подальшого закриття Ормузької протоки.
Раніше в квітні єврокомісар із енергетики Дан Йоргенсен говорив, що Європейський Союз готується до найгірших сценаріїв енергетичної кризи, включно з нормуванням пального та вивільненням обсягів нафти зі стратегічних резервів.
На початку березня виконавчий директор Міжнародного енергетичного агентства Фатіх Біроль заявив, що повернення до закупівель газу з Росії буде економічно та політично неправильним, враховуючи майбутнє зростання світових поставок скрапленого природного газу.
Вивільнення нафти
Раніше повідомлялося, що Міжнародне енергетичне агентство консультується з урядами Азії та Європи щодо вивільнення більшої кількості запасів нафти "за потреби" через війну в Ірані.
Країни-члени МЕА 11 березня домовилися вивільнити рекордні 400 млн барелів нафти зі стратегічних запасів для боротьби зі зростанням світових цін на сиру нафту. Скорочення запасів становило 20% від загальних запасів.
Заходи проти кризи
20 березня Міжнародне енергетичне агентство оприлюднило перелік заходів, яких уряди, підприємства та домогосподарства можуть вжити, щоб пом'якшити вплив на споживачів через турбулентність на нафтових ринках внаслідок війни на Близькому Сході.
Перед тим Міжнародне енергетичне агентство заявило про безпрецедентний збій у світових поставках нафти через війну в Ірані, яка майже паралізувала транспортування через Ормузьку протоку – один із основних маршрутів глобального нафтового експорту.
2 квітня стало відомо, що загроза безстрокового контролю Ірану над Ормузькою протокою спонукає країни Перської затоки переглядати плани будівництва нафтопроводів у обхід протоки, щоб забезпечити безперебійний експорт нафти та газу.
