Росіяни за рік набрали рекордний обсяг мікрокредитів під 250% річних
Росіяни за 2025 рік взяли в мікрофінансових організаціях рекордні 2,1 трлн руб. ($28,01 млрд) позик. Порівняно з попереднім роком видачі мікропозик зросли на 35% – у середньому кожен квартал клієнти брали в мікрофінансових організаціях по 514 млрд руб.
Як пише The Moscow Times із посиланням на співрозмовників у галузі, попит на мікрокредити під сотні відсотків річних виріс, оскільки багатьом стало недоступне банківське кредитування.
Так, банки посилили скорингові моделі та вимоги до боргового навантаження позичальників, тому частина клієнтів, які раніше брали невеликі кредити в банках, дедалі частіше звертаються до мікрофінансових організацій..
За даними Центробанку РФ, половина всіх позик минулого року були видані під ставки вище 250% річних. За найпопулярнішими позиками без забезпечення терміном до 30 днів і суму до 30 тис. руб. середня ставка досягала 290,3% річних. Аналогічні кредити на два та шість місяців коштували клієнтам 286% та 284,1% річних.
Клієнтами мікрофінансових організацій, згідно зі статистикою Центробанку РФ, на середину минулого року були 13,8 млн росіян – це 18% всього працездатного населення. Із липня 2022 року кількість одержувачів мікропозик зросла на 6,5 млн осіб, або майже в два рази.
Фінансове становище росіян
Як повідомлялося, майже 568 тис. росіян за минулий рік було оголошено банкрутами в судовому порядку, а ще 61,3 тис. громадян отримали цей статус без суду – за спрощеною процедурою. Зрештою загальна кількість фінансово неспроможних росіян із моменту появи інституту судового банкрутства в 2015 році та позасудового механізму в 2020 році досягла 2,22 млн осіб.
Наприкінці минулого року повідомлялося, що росіяни дедалі гірше оцінюють своє матеріальне становище й дедалі похмуріше дивляться на майбутнє своїх особистих фінансів.
У листопаді повідомлялося, що частка росіян, які мають хоч якісь заощадження, опустилася до мінімуму за вісім років. Так, лише 31% опитаних фондом "Громадська думка" позитивно відповіли на запитання про грошовий запас, який дозволив би протриматися певний час у разі втрати основного доходу.
До того стало відомо, що росіяни почали масово переходити на покупки за оплату частинами через послуги типу "купи зараз, заплати пізніше" (BNPL) на тлі недоступності класичних кредитів.
До того повідомлялося, що російські споживачі переходять на ощадну модель поведінки та економлять у тому числі на продуктах харчування. Відтак, через "економічні реалії" рітейлери мають проблеми з продажами і змушені стримувати ціни "на полиці". Це своєю чергою призводить до падіння рентабельності: цього року найбільші роздрібні мережі Росії можуть опуститися до історичного мінімуму – 1,7-1,9%.
Через інфляцію, яка навіть за офіційними даними з початку розв'язаної Росією повномасштабної війни проти України перевищила 40%, дві третини споживачів намагаються знайти знижки та акції, а 58% свідомо відмовляються від певних товарів, які купували раніше. Окрім цього, 57% намагаються знайти аналоги в нижчих цінових категоріях, а близько половини вибирають для покупок магазини низьких цін або зовсім намагаються рідше ходити за покупками.
У Службі зовнішньої розвідки України повідомили, що реальна кількість людей за межею бідності в Росії становить приблизно 18 млн осіб, а щоб забезпечити 15-20 млн громадян продуктами за картками, РФ доведеться витрачати приблизно $11-15 млрд.
