Україна вперше увійшла до ТОП-5 Європи за системами накопичення енергії
Україна вперше увійшла до п'ятірки найбільших ринків систем накопичення енергії (Battery Energy Storage System, BESS).
Про це йдеться в звіті "European Battery Market Outlook 2026-2030", опублікованому європейською асоціацією "SolarPower Europe".
Як повідомляється, протягом 2025 року в Україні ввели в експлуатацію майже 3 ГВт-год нових потужностей накопичення енергії, що дозволило країні посісти четверте місце в рейтингу.
Ситуація на європейському ринку
Загалом у Європі за минулий рік ввели в експлуатацію 36 ГВт-год нових систем накопичення. Завдяки цьому сукупна встановлена потужність європейських накопичувачів вперше в історії перевищила 100 ГВт-год, а річні темпи зростання ринку становили 48%.
Безпосередньо d 27 державах Європейського Союзу протягом 2025 року встановили 27 ГВт-год накопичувачів (75% усіх нових потужностей у Європі). Сукупна потужність систем у Євросоюзі наприкінці року досягла майже 80 ГВт-год.
Найбільшим сегментом ринку стали промислові системи накопичення енергії, на які припало понад половину всіх нових об'єктів.
Лідери та нові гравці
Найбільшими ринками промислових акумуляторів залишаються Німеччина, Велика Британія та Італія. Проте їхня спільна частка поступово скорочується через стрімкий розвиток інших країн.
Окрім трійки лідерів та України, до першої п'ятірки у 2025 року вперше увійшла Болгарія, де протягом року також ввели в експлуатацію майже 3 ГВт-год нових систем.
На ці п’ять найбільших ринків припало 62% усіх нових встановлень у Європі, тоді як торік цей показник становив майже 80%.
Також аналітики вперше включили до огляду Туреччину. Наразі вона має найбільший у Європі портфель попередньо погоджених проєктів накопичення енергії – понад 33 ГВт у межах майже 680 проєктів, які схвалив тамтешній нацрегулятор.
Eтім, станом на кінець 2025 року в експлуатації у країні перебувало лише 390 МВт-год потужностей, а до лютого 2026 року турецькі компанії додатково ввели ще 300 МВт-год у складі сонячних та вітрових електростанцій.
Енергетика в Україні
Стрімкий розвиток ринку систем накопичення енергії в Україні став відповіддю на постійні атаки Росії на українську енергетичну інфраструктуру та дефіцит генерувальних потужностей. Промислові та побутові акумулятори дозволяють бізнесу та громадам забезпечувати автономне живлення під час відключень світла.
Нагадаємо, Україна та Євросоюз повністю об'єднають енергоринки з 2028 року, а перехіод до моделі спільного енергоринку з ЄС зокрема може стати запобіжником стабілізаційних відключень електроенергії в умовах пошкодженої генерації та російських обстрілів.
Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський 20 квітня 2026 року підписав ухвалений 7 квітня парламентом закон, що стосується імплементації норм права Європейського Союзу та інтеграції енергетичних ринків.
Ухвалення закону забезпечує комплексне впровадження положень актів acquis ЄС та Енергетичного співтовариства у сфері функціонування ринку електроенергії в Україні, а також виконання зобов'язань за угодою про асоціацію та договором про заснування Енергетичного співтовариства.
Як повідомлялося, в травні 2026 року Україна збільшила експорт електроенергії в 2,8 раза порівняно з квітнем – до 94 тис. МВт-год.
На початку червня Міністерство енергетики України запустило в тестовому режимі інформаційну платформу для визначення найперспективніших територій для розміщення об'єктів "зеленої" генерації.
До того Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, ухвалила постанову №789, якою підвищено поріг потужності для безліцензійного зберігання енергії з 150 кВт до 5 МВт.
