Хорватія на 30% збільшить потужність свого СПГ-терміналу – це збільшить поставки газу в Україну
Хорватія планує збільшити потужність свого єдиного терміналу для імпорту скрапленого природного газу (СПГ) на адріатичному острові Крк майже на 30%.
Про це повідомляє Bloomberg.
Це рішення може посилити енергетичну безпеку Східної Європи та збільшити постачання газу в Україну.
Комерційна потужність терміналу на Адріатиці зросте на один млрд кубометрів на рік – до 4,5 млрд кубометрів на рік – уже на початку 2027 року.
За словами керівного директора компанії LNG Croatia Івана Фугаса, аукціон на розподіл нових потужностей планують провести у першому кварталі наступного року, а контракти укладатимуть на період до 2040 року.
Низка країн Східної Європи шукає нові варіанти імпорту скрапленого природного газу, щоб диверсифікувати джерела та зменшити залежність від російського палива.
Чому це розширення є важливим для України
Покриття зимових дефіцитів:
- країні потрібен імпорт газу з Європейського Союзу під час зимових піків споживання, коли російські обстріли пошкоджують власну інфраструктуру видобутку та зберігання.
Привабливі тарифи:
- хорватський термінал пропонує одні з найнижчих тарифів у Європі, якщо оцінювати загальну вартість послуг терміналу та подальшого транспортування трубопроводами.
Керівник LNG Croatia зазначив, що розширення терміналу могло б найкращим чином прислужитися саме Україні.
Якщо всі нові потужності продадуть на аукціоні наступного року, компанія розгляне можливість ще більшого розширення об'єкта, проте таке рішення ухвалюватимуть уже на державному рівні.
Наразі діючі потужності терміналу на острові Крк повністю заброньовані до 2036 року місцевими енергетичними компаніями та угорськими фірмами.
Основними постачальниками палива є США (близько двох третин обсягів), Тринідад і Тобаго (11%) та Алжир (9%). Наразі бойові дії на Близькому Сході не вплинули на стабільність постачань.
Як повідомлялося, європейські країни продовжують шукати альтернативи російським енергоносіям. Зокрема, Нігерія, Нігер та Алжир планують побудувати газопровід протяжністю понад 4 тис. км, який постачатиме до Європи до 30 млрд кубометрів газу щорічно.
Водночас, за оцінками аналітиків, світовий ринок зрідженого природного газу (СПГ) перейде у стан надлишку пропозиції у 2028 році. Попри це, деякі країни Європи все ще продовжують купувати скраплений газ у Росії.
Зокрема, починаючи з 25 квітня Європейський Союз почав запроваджувати заборону на імпорт російського скрапленого газу на короткостроковій основі. Водночас постачання за довгостроковими контрактами можуть тривати до кінця цього року.
Раніше Європейський Союз домовився про швидшу, ніж раніше планувалося, поступову відмову від російського газу, прагнучи повністю розірвати зв'язки з колишнім ключовим постачальником енергії.
Угода передбачає заборону імпорту скрапленого природного газу з РФ до кінця 2026 року та припинення постачання трубопровідного газу за довгостроковими контрактами до 30 вересня 2027 року.
Як повідомлялося, на початку жовтня посли країн Європейського Союзу домовилися продовжити реалізацію плану щодо припинення імпорту російської нафти й газу до 2028 року, попри заперечення з боку Словаччини й Угорщини.
На початку вересня єврокомісар із питань енергетики Дан Йоргенсен заявив, що після ухвалення Європейським Союзом рішення про повну відмову від російських енергоресурсів це має означати, що навіть після встановлення миру в Україні ЄС не повернеться до закупівель у Росії.
У середині червня Європейська Комісія ухвалила законодавчу пропозицію, спрямовану на поступову відмову від імпорту російського газу та нафти в країни Євросоюзу до кінця 2027 року.
