Як війна та енергокриза змінили витрати українських міст?
Через оборонне навантаження та енергетичну кризу українські місцеві громади у 2025-2026 роках повністю втратили "бюджети розвитку" та перейшли у режим жорсткої економії.
Про це свідчать дані аналітичної системи YC.Market та Рахункової палати.
Оскільки понад половину Зведеного бюджету країни (51,1% із загальних 6 трлн грн) наразі спрямовують на оборону, цивільний сектор змушений функціонувати в умовах жорсткої конкуренції за ресурси.
За словами аналітиків, тепер усі фінанси на місцях концентрують винятково на інженерній безпеці, будівництві укриттів та енергетичній автономії регіонів.
Куди витрачають гроші місцеві бюджети
Головною статтею витрат для територіальних громад стала енергетика – на децентралізацію генерації та захист об'єктів у 2025 році витратили рекордні 127,6 млрд грн (майже 37% усіх місцевих видатків).
Інші кошти громад розподілилися так:
- транспорт і логістика – 47,9 млрд грн;
- медична сфера – 44,1 млрд грн;
- житлово-комунальне господарство (ЖКГ) та будівництво укриттів – 36,4 млрд грн.
Що фінансують за залишковим принципом
Витрати на обслуговування державного боргу наразі сягають 5,8% Зведеного бюджету, що фактично дорівнює фінансуванню всієї освітньої галузі країни (6%).
Водночас фінансування архітектури, дизайну, туризму та реклами у бюджетах громад з 2024 року впало до нуля.
Стратегія прифронтового Харкова та тилового Дніпра
Бюджети міст прямо залежать від воєнних загроз. Органам місцевого самоврядування довелося взяти на себе функції, якими раніше займалася центральна влада.
Харків (прогноз видатків на 2026 рік – 21,4 млрд грн):
- місто вимушене витрачати кошти на фізичний порятунок людей;
- понад третину бюджету (35,7%) спрямують на соціальні потреби та підтримку населення;
- на освіту заклали 5,8 млрд грн, але левова частка цих грошей піде не на підручники, а на будівництво підземних шкіл та безпекову інфраструктуру;
- ще 5,6 млрд грн витратять на відновлення понівеченого житла та енергомереж.
Дніпропетровщина (обласний бюджет на 2026 рік – 9,7 млрд грн):
- як головний логістичний та медичний хаб країни, область спрямує понад 50% коштів на гуманітарний сектор – шпиталі, реабілітацію поранених та програми психологічної адаптації.
Головні ризики та виклики 2026 року
Аналіз бюджетного планування виділяє кілька ключових проблем:
- Посилення боргової пастки. Частка зовнішнього боргу на рівні громад уже зросла до 27%, що створює довгострокові ризики для фінансової стабільності регіонів.
- Освіта в укриттях. Хоча держава фінансує зарплати вчителів (освітня субвенція на 2026 рік становить 103,2 млрд грн), громади власним коштом будують укриття, щоб діти могли вчитися офлайн.
- Критичний брак грошей у менш спроможних громадах. Через скорочення субвенцій на відновлення та недофінансування Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР), бідніші громади опинилися на межі фінансового виживання.
Скільки великий бізнес та міжнародні гіганти сплачують в український бюджет
Міжнародні компанії-нерезиденти, які надають електронні послуги в Україні (так званий "податок на Google"), суттєво збільшили фінансову підтримку держави.
Нагадаємо, у першому півріччі 2026 року компанії-нерезиденти, які надають електронні послуги в Україні, сплатили до державного бюджету понад 8,9 млрд грн податку на додану вартість (ПДВ).
Загалом за перше півріччя 2026 року великий бізнес в Україні забезпечив майже 49% податкових надходжень, сплативши до бюджету 579,6 млрд грн.
Як розподілилися інші великі податкові збори
Також повідомлялося, що лідером за обсягом сплачених податків в Україні за результатами першого півріччя стала переробна промисловість. Це 17,6% загальної суми сплати до зведеного бюджету, тобто практично кожна 5 гривня.
Зокрема, підприємства державного сектору економіки перерахували 148,7 млрд грн, а надходження від військового збору склали 94,2 млрд грн.
За підсумками першого півріччя 2026 року до загального фонду місцевих бюджетів надійшло 287,7 млрд грн.
