Що стоїть за скороченням дефіциту бюджету
Мінфін скоротив дефіцит бюджету за рахунок нарощування боргів перед Міноборони та бізнесом
В липні дефіцит державного бюджету зменшився у 38 разів.
В червні дефіцит загального фонду держбюджету досяг максимального місячного рівня з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну - витрати перевищили доходи загального фонду держбюджету на 135 млрд грн.
Проте в липні дефіцит різко скоротився у 38 разів - до 4,8 млрд грн.
В перший місяць повномасштабної війни дефіцит держбюджету становив 81 млрд грн, в квітні він виріс до 126 млрд грн, в травні майже не змінив - 124 млрд грн, в червні зрсі на 10 млрд грн до 135 млрд грн, а в липні різко скоротився до 4,8 млрд грн.
Загалом за шість місяців 2022 року дефіцит бюджету становив 412 млрд грн.
Дефіцит (різниця між доходами та видатками) фінансується за рахунок зовнішніх та внутрішніх запозичень. За січень-липень запозичення до загального фонду державного бюджету склали 613,8 млрд грн, в тому чсилі із зовнішніх джерел залучено 211,7 млрд грн.
На внутрішньому ринку від розміщення облігацій внутрішньої державної позики для фінансування дефіциту держбюджету залучено 402 млрд грн, з них у валюті 44,2 млрд грн ($1,07 млрд та 388,3 млн євро).
При цьому, за рахунок випуску військових ОВДП залучено 344,5 млрд грн, у тому числі, шляхом придбання Національним банком України – 255 млрд грн. Національний банк, купуючи військові ОВДП, здійснює емісію гривні.
Чому різко скоротився дефіцит бюджету в липні?
Скорочення у кількадесят разів дефіциту пов'язано зі зростанням доходів державного бюджету з паралельним скороченням витрат.
Тож розглянемо, за рахунок чого зросли доходи і скоротилися витрати.
Доходи
Починаючи з березня, щомісячні доходи бюджету не перевищували 104 млрд грн, а в квітні і зовсім провалилися до позначки 76,2 млрд грн. Однак в липні загальний фонд державного бюджету отримав 169,6 млрд гривень доходів. Це на 75% більше, ніж в червні.
Зростання надходжень в бюджет пов'язано зі:
- скасуванням з 1 липня пільг на пільг з оподаткування імпортних товарів, а також транспортних засобів, що ввозяться громадянами;
- рекордним надходження грантів від міжнародних партнерів (оскільки гранти не потрібно повертати, то їх Мінфін зараховує в дохідну частину);
- падінню курсу гривні (девальвації) та росту цін (інфляції), що призводить до збільшення обсягу зібраного ПДВ з імпорту та внутрішніх товарів;
- останнім місяцем сплати податків та зборів для платників, які мали можливість своєчасно їх сплатити, але не робили цього і звільнялися від відповідальності до 31 липня;
Зокрема в липні було зібрано 35,4 млрд грн ПДВ з вироблених в Україні товарів. Це на 23,7 млрд грн більше, ніж в червні.
Обсяг ПДВ із ввезених в Україну товарів завдяки скасуванню пільг та девальвації гривні зріс на 8,3 млрд грн до 20,2 млрд грн. Ввізне та вивізне мито – 1,9 млрд гривень.
Також в липні Мінфін майже не здійснював відшкодування ПДВ експортерам. Всього було відшкодовано 0,6 млрд грн. Водночас у червні експортерам повернули 9,5 млрд грн ПДВ. Тобто Мінфін вирішив частково збільшити дохід бюджету в липні і поправити "статистику" за рахунок не повернення ПДВ експортерам, наростивши борг держави перед бізнесом.
Надходження податку на доходи фізичних осіб та військового збору становило 13,3 млрд грн, це на 0,7 млрд грн більше, ніж в червні.
Однак збір акцизного податку зменшився на 0,8 млрд грн.
Сплата податку на прибуток підприємств зросла на 1,7 млрд грн - до 4,8 млрд грн.
Рентної плати за користування надрами підприємства сплатили 3,6 млрд грн, або на 800 млн грн більше, ніж в червні (пов'язані зі зростанням цін на газ);
Окремо до загального фонду державного бюджету надійшло 80,4 млрд грн міжнародної допомоги у вигляді грантів, які Мінфін, на відміну від кредитів, записує в дохідну частину, адже їх не потрібно повертати.
Надходження ЄСВ до Пенсійного фонду та фондів соцстраху у липні зменшилось на 3,6 млрд грн до 34,3 млрд гривень.
Додатково в бюджет надійшло 30 млрд грн від НБУ, який викупив ОВДП на відповідну суму. Окремо Мінфін продав ОВДП на ринку на 22,4 млрд грн.
Видатки
Видатки загального фонду держбюджету скоротилися в липні майже на 25% - до 174,5 млрд грн. Це найменша сума витрат з початку бюджету протягом місяця з початку повномасштабної війни.
Водночас у червні видатки досягли свого піку протягом п'яти місяців і становили 232 млрд грн - на 7,3 млрд грн більше, ніж в травні.
Скорочення видатків загального фонду держбюджету на 57 млрд грн можна пояснити зменшенням витрати на Міноборони.
Дефіцит бюджету було штучно скорочено через нарощування боргів перед Міністерством оборони. Зокрема про мільярдні борги держбюджету перед Міноборони повідомив народний депутат від фракції "Голос", перший заступник керівника Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.
Раніше прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що видатки державного бюджету на фінансування Збройних Сил складають близько 130 млрд грн на місяць. Це 74% всіх витрат бюджету в липні і 56% витрат бюджету в червні.
Таким чином, або уряд значно скоротив витрати на оборону країни, або нарощує борги перед Міноборони, в тому числі із виплати грошових компенсацій (зарплат) захисникам держави, однак на папері демонструє покращення ситуації із виконанням бюджету.
Чому Мінфін скорочує витрати за рахунок Міноборони і бізнесу?
Мінфін вимушений нарощувати борги перед військовими та бізнесом, шляхом перенесення їх сплати на майбутні періоди, через провал кампанії із залучення боргів на внутрішньому ринку шляхом продажу ОВДП.
З початку повномасштабного нападу РФ на Україну обсяг залучених урядом боргів на внутрішньому ринку на 30,7 млрд грн менший, ніж сплачені кошти на погашення внутрішніх боргів за облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП).
Причина в тому, що ставки дохідності за ОВДП значно відстають від інфляції (21,5% інфляції в червні - проти 10% річних за шестимісячними та 14% за річними ОВДП), адже Мінфін відмовляється активніше їх піднімати вслід за обліковою ставкою НБУ, яка є орієнтиром вартості грошей на ринку.
За даними НБУ, упродовж п'яти місяців повномасштабної війни уряд спрямував на погашення внутрішніх державних облігацій 112,2 млрд грн, $1,54 млрд та 168 млн євро.
Водночас залучено від розміщення нових боргових інструментів на внутрішньому ринку близько 92,06 млрд грн, $0,91 млрд та 383,5 млн євро.
В результаті НБУ профінансував більшу половину дефіциту бюджету за рахунок емісії гривні через викуп ОВДП - за п'ять місяців під ці цілі регулятор "надрукував" 255 млрд грн. Це 62% дефіциту бюджету з початку року.
В результаті емітована гривня, якою Мінфін закриває видатки бюджету, потрапляє на валютний ринок і тисне на обмінний курс, який Нацбанк змушений утримувати за рахунок спалювання міжнародних валютних резервів.
Щомісяця уряду потрібно до $5 млрд для фінансування дефіциту бюджету. Відповідно, чим більша частка НБУ в цьому фінансуванні, тим більший тиск на курс і тим більше валюти потрібно продавати додатково на ринок з резервів, які з початку року скоротилися на $6,2 млрд до $22,8 млрд (на 1 липня).
Неконтрольована емісія гривні створює ризики гіперінфляції (За позитивним прогнозом НБУ, інфляція на кінець року перевищить 30%) і ще сильнішої девальвації гривні.
За даними НБУ, в червні у банківській системі знаходилось 1 трлн грн гривневих депозитів юридичних та фізичних осіб. В тому числі 752 млрд грн - безстрокових депозитів і на 206 млрд грн - депозити строком до одного року. Ставки за такими депозитами в кілька разів нижчі від інфляції.
У разі подальшої девальвації, цей обсяг грошей може вилитись на валютний ринок і спричинити неконтрольовані процеси.
Ймовірно Міністерство фінансів не поспішає підвищувати ставки за ОВДП і збільшувати витрати в з бюджету на обслуговування боргу, надіючись перекривати майбутніми траншами міжнародної фінансової допомоги.
За даними нардепа з "Голосу" Ярослава Железняка, які він отримав від міністра фінансів Сергія Марченка, в серпні уряд очікує $6 млрд міжнародної допомоги, а в вересні - $4,7 млрд.
Графік з каналу Железняка
Однак гроші з міжнародної допомоги не можуть йти на фінансування армії. Таким чином фінансування оборони країни частково закривається емісією гривні (графік емісії гривні опубліковано вище).
"Окрім того, що вона не може йти на армію, є і інша проблема: ця допомога надходить повільно, з різною періодичністю, від різних донорів, в різних обсягах, під різні умови та цілі… Водночас платити зарплати та пенсії з Бюджету треба чітко за графіком", - написав він в своєму telegram-каналі.
Як не допустити ще сильнішого зростання інфляції ?
Окрім активної роботи з залучення міжнародної фінансової допомоги уряд, для фінансування дефіциту бюджету, має звести до мінімуму монетизацію емісії гривні, в першу чергу через стимулювання залучення боргів на внутрішньому ринку, шляхом підвищення ставок за ОВДП до рівня інфляційних очікувань, а також з виходом на ринок з індексними гривневими ОВДП - номінальна вартість і купон таких облігацій прив'язані до курсу долара.
Це стимулюватиме банки вкладати вільну ліквідність в ОВДП, піднімаючи ставки за депозитами, для компенсації інфляційних втрат, щоб, таким чином, стримувати гроші населення та бізнесу в системі.
Наслідком цього рішення буде до збільшення витрат бюджету на обслуговування боргу в майбутньому. Однак альтернатива такому рішенню - неконтрольована гіперінфляція.
