Скільки грошей Україна витрачає на захист енергетики і чому він (не) працює?

Автор: Михайло Орлюк

Україна витрачає десятки мільярдів гривень на те, щоб захистити критичні об’єкти енергетики від масованих російських ударів. Втім, за три роки після їх початку частина споруд недобудована, а у деяких випадках процес затягувався через корупцію.

У червні цього року президент Володимир Зеленський проводив нараду з урядом, присвячену захисту енергетичної інфраструктури від російських ударів.

"Росія планує й подальші атаки проти енергетики... Відповідні дані є у розвідок партнерів. Конкретно щодо російської загрози інфраструктурі нашої атомної генерації в Україні дані передані міністром енергетики України МАГАТЕ й (спецпосланцю США, – ред.) пану Віткоффу", – повідомляв голова держави за її підсумками.

Здавалося б, крім сподівання на допомогу партнерів, українська влада мала б прискорити зведення захисних споруд на критичних об'єктах енергетики, у тому числі на території атомних станцій.

Однак через кілька тижнів після цієї наради тіньові куратори енергетики обговорювали, чи потрібно взагалі продовжувати будувати захисні споруди для трансформаторів на АЕС. А якщо все ж потрібно, то як отримати від підрядника "відкат" і у якому розмірі.

Принаймні про це свідчить частина записів, оприлюднених НАБУ у межах спецоперації "Мідас" про корупційні схеми в енергетиці, організатором яких слідство вважає колишнього бізнес-партнера президента Тімура Міндіча.

Масовані удари по енергосистемі України тривають з перервами вже понад три роки. За цей час Росія кілька разів змінювала тактику обстрілів, а Україна спрямувала десятки мільярдів гривень на захист об'єктів. БізнесЦензор спробував розібратися, як витрачалися ці кошти.

Як Росія змінила тактику атак

Восени 2025 року російська армія відновила масовані удари по об'єктах енергетики України, проте їх тактика змінилася. Якщо на початку війни Росія намагалася "погасити" всю енергосистему масштабними ракетними атаками на підстанції "Укренерго" по всій території України, то тепер атаки РФ спрямовані на те, щоб повністю знищити окремі об'єкти енергетики, пояснював голова НЕК "Укренерго" Віталій Зайченко.

Росіяни також почали бити по розподільчих підстанціях "Укрзалізниці" і невеликих підстанціях обленерго, насамперед, в прифронтових регіонах. Передусім, це стало можливим завдяки збільшенню виробництва ударних дронів типу "шахед", розповідав заступник начальника ГУР МО Вадим Скібіцький.

"У 2022-2023 році, коли зима була найважчою, росіяни випустили 400 "шахедів" по енергетичних об'єктах за весь опалювальний сезон, а зараз вони випускають 400 "шахедів" за ніч", – пригадує колишній голова "Укренерго" Володимир Кудрицький.

Він зауважує, що Україна теж готувалася до відбиття атак: за цей час з’явилися мобільні вогневі групи, зенітні дрони та фізичний захист на критично важливих об'єктах. Втім, подекуди зведення укріплень гальмувалося через корупцію, додає Кудрицький.

Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко підтверджує, що захисних споруд для об'єктів енергетики збудовано недостатньо, але на темпи їх зведення вплинула і попередня зима, яку вдалося пройти майже без застосування графіків відключення світла.

"Після зими 2024 року стало ясно, що ми навчилися відбивати атаки на енергетику і вони майже нічого москалям не дають, і розслабились практично всі. Я не думаю, що не можна було передбачити, що атаки змінять формат. І вони змінили формат, вже втретє за час війни. Але дійсно, після 2024 року зима всіх розхолодила, всі розслабились, ніхто не думав що загроза ударів по енергетиці так яскраво повернеться назад", – додає експерт.

Зведення захисту для підстанцій "Укренерго"

Ідея будівництва інженерних споруд для захисту критичних об'єктів енергосистеми виникла після початку масованих обстрілів у жовтні 2022 року. Їх наслідком став досі єдиний блекаут в історії України та запровадження графіків відключень світла впродовж зими.

Цілями перших атак переважно були високовольтні підстанції системи передачі електроенергії НЕК "Укренерго" потужністю 220-330-750 кВ. Відтак, і захищати у першу чергу вирішили саме їх. 

Вже у грудні 2022 року Кабмін доручив спільно з Генштабом та ДСНС розробити типи захисних споруд та визначити перелік підстанцій, які відіграють найважливішу роль для забезпечення надійної роботи та стійкості об'єднаної енергосистеми (ОЕС) України.

Влітку 2023 року обсяги будівництва фортифікаційних (захисних) споруд розділили між Агентством відновлення (22 підстанції) та НЕК "Укренерго" (63 підстанції), а також визначили три рівні захисту, який мав зводитися:

• І рівень захисту передбачав встановлення мішків з піском (біг-бегів) та габіонів, які мали захищати критичні елементи підстанцій від уламків;
• ІІ рівень захисту – спорудження бетонних захисних споруд для автотрансформаторів, здатних витримати влучання ударних дронів;
• ІІІ рівень захисту передбачав зведення великих, капітальних споруд, що мали б захищати критичні елементи підстанцій від прямого влучання поодиноких ракет.

Варто зауважити, що площа однієї підстанції може сягати кількох десятків гектарів, тому захист ІІ та ІІІ рівня передбачався лише для найціннішого обладнання, яке складно замінити, – потужних автотрансформаторів. Окрім фізичних укріплень до захисту ключових об'єктів енергетики залучаються також сили ППО та засоби РЕБ.

Що збудувало Агентство відновлення?

Від початку всі захисні споруди планували зводити за кошти міжнародних партнерів. Агентство відновлення протягом 2023-2024 років провело велику кількість консультацій з потенційними донорами, але безуспішно, зазначається у звіті Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань розслідування можливих фактів порушення законодавства у сферах енергетики (далі – ТСК). Тому фактично всі витрати Агентства здійснювалися за рахунок коштів держбюджету.

За даними ТСК, загалом Службами відновлення та розвитку інфраструктури в областях було укладено 44 договори на виконання робіт з будівництва фортифікаційних споруд:

• 22 договори щодо фортифікацій ІІ рівня захисту на загальну суму 19,3 млрд грн;
• 22 договори щодо фортифікацій ІІІ рівня захисту на загальну суму 98,26 млрд грн.

Варто зауважити, що зведення фортифікацій ІІІ рівня захисту виявилося настільки дороговартісним, що будівельні роботи на більшості об'єктів вже влітку 2024 року довелося припинити. В уряді тоді пояснювали, що міжнародні партнери не бачать доцільності фінансування такого дорогого проєкту до проведення випробувань цієї технології.

"Партнери станом на сьогодні не бачать доцільності продовжувати будівництво одночасно усіх об'єктів. Ми поки що домовляємося, де розпочалося будівництво, провести консервацію. Залишити один-два найбільш близькі до завершення", – розповідав прем'єр-міністр Денис Шмигаль у вересні 2024 року.

За даними ТСК, станом на жовтень 2025 року жодна споруда ІІІ рівня захисту не готова, усі будівельні роботи припинені майже рік тому, а доцільність у їх добудові відсутня.

За підрахунками Рахункової палати, загалом на фінансування проєкту для Агентства відновлення протягом 2023-2024 років було передбачено 35,9 млрд грн, із яких фактично надійшло 29,97 млрд грн, а було використано лише 18,71 млрд грн.

За даними самого Агентства відновлення, у 2023-2025 роках на зведення захисту було виділено 39,2 млрд грн, а використано – 27,78 млрд грн. Найменшу суму виділили у 2024 році, коли з посади голови Агентства пішов Мустафа Найєм, заявивши про "системні перешкоджання" у роботі.

За інформацією ТСК, станом на жовтень 2025 року на 20 підстанціях, де замовником будівництва ІІ рівня захисту є Агентство відновлення, 25 автотрансформаторів переміщено в захисні споруди та підключені до мережі (один з них згодом знищений), 3 трансформатора перебувають у процесі підключення під захистом, зведення захисту для ще трьох трансформаторів триває.

Водночас в Агентстві відновлення на запит БізнесЦензора повідомили, що наразі завершено основні будівельні роботи з влаштування захисних споруд ІІ рівня на 38 критично важливих елементах на 20 електричних підстанціях, відсоток їх готовності становить 95-100%.

"Захисні споруди ІІ рівня захисту вже продемонстрували високу надійність, ефективно захищаючи критичне обладнання електричних підстанцій, та підтвердили здатність витримувати влучання на понад 14 підстанціях у різних регіонах України", – запевнив голова Агентства Сергій Сухомлин.

За його словами, за наявності фінансування до кінця цього року будуть виконані основні будівельні роботи ще на 8 критично важливих елементах на двох підстанціях (у тому числі на електропідстанціях потужністю 750 Кв).

"Проте, враховуючи відсутність сталого фінансування, роботи на обʼєктах III рівня призупинено. Стан будівельної готовності – 10-56%", – додав Сухомлин.

Що збудувало "Укренерго"

НЕК "Укренерго" розпочало роботу щодо пошуку джерел фінансування для будівництва захисних споруд (спочатку І рівня, а потім і ІІ рівня) ще з літа 2022 року. І, на відміну від Агентства відновлення, компанія змогла отримати кошти від міжнародних партнерів.

Згідно зі звітом ТСК, загалом "Укренерго" вдалося залучити 725 млн євро (понад $840 млн за поточним курсом). У тому числі саме на зведення захисних споруд компанія отримала близько 312 млн євро (у тому числі 107 млн євро – гранти). Ще частину коштів витратили на створення резерву обладнання.

Окрім того, у 2023-2024 роках у тарифі "Укренерго" було передбачено близько 270 млн грн на фінансування проєктних робіт з будівництва захисних споруд.

"Іншими словами, переважна більшість коштів, використаних НЕК "Укренерго" на проектування та будівництво фортифікаційних споруд, не були коштами державного бюджету або коштами тарифу на передачу (лише в частині повернення кредитних коштів, з розстроченням у часі)", – наголошується у звіті ТСК.

Спочатку компанія облаштувала перший рівень захисту ключового обладнання, а з другої половини 2023 року почала будувати другий рівень захисту.

Втім, ці роботи також досі повністю не завершені. У самій компанії пояснюють затримки необхідністю вносити корективи до проєктів з урахуванням нових даних Генштабу, а також численні зауваження до проєктної документації з боку ДСНС, з якою лише у серпні 2024 року вдалося погодити загальний перелік вимог.

Компанія також оплатила придбання засобів РЕБ для ключових об’єктів вартістю 409,01 млн грн у 2024 році. Однак станом на кінець минулого року, повністю забезпечені засобами РЕБ були лише 10 із 22 пріоритетних об'єктів НЕК "Укренерго", свідчать дані ТСК.

Втім, загалом захист другого рівня довів свою ефективність. За даними тієї ж ТСК, зафіксовано лише один випадок, коли російська ракета прямим влучанням пробила захисну споруду ІІ рівня та знищила захищений нею трансформатор. Ще кілька трансформаторів у другій половині минулого року було втрачено внаслідок влучань ракет та безпілотників в об'єкти, де другий рівень захисту ще не встигли добудувати.

Загалом, станом на жовтень 2025 року на підстанціях, де замовником будівництва ІІ рівня захисту є НЕК "Укренерго", 44 автотрансформатора переміщено в захисні споруди та підключені до мережі, 2 трансформатора переміщено в захисні споруди та виконуються роботи щодо їх підключення, тривають роботи з будівництва захисту для 42 автотрансформаторів.

Однак, за словами голови правління НЕК "Укренерго" Віталія Зайченка, укриття вже збудовані для ключових підстанцій.

"Наразі половина трансформаторного обладнання НЕК "Укренерго" захищена захистом другого рівня – тобто масивними залізобетонними конструкціями, що захищають від прямого влучання дронів та уламків ракет. Решта визначених урядом ключових високовольтних підстанцій отримає захисні споруди другого рівня у першому півріччі 2026 року", – розповідав голова "Укренерго" у інтерв'ю РБК-Україна.

Він додає, що наразі компанія почала будувати захист "ІІ рівня+", захищаючи бетонним укриттям не лише трансформаторне обладнання, а й основні вузли управління підстанцією.

Яка вартість захисту для об'єктів "Укренерго"?

За даними ТСК, сукупні витрати Агентства відновлення та НЕК "Укренерго" на спорудження фортифікаційних споруд на підстанціях системи передачі станом на жовтень 2025 року становили понад 40 млрд грн. Проте вартість цих споруд у різних замовників суттєво відрізнялася.

Ще у 2024 році видання "Наші гроші" звертало увагу, що за укладеними "Укренерго" контрактами вартість зведення ІІ рівня захисту для одного трансформатора становила в середньому до 120 млн грн. Держагентство відновлення вартість своїх контрактів офіційно не розкривало, але за даними видання, захист одного трансформатора у них обходився у суму від 200 до 500 млн грн.

Тимчасова слідча комісія Верховної Ради також дійшла висновку, що розцінки на будівельних об'єктах "Укренерго" загалом відповідали ринковим, а на об'єктах Державного агентства відновлення – були вищими за ринкові у 3-4 рази.

Голова ТСК Олексій Кучеренко ("Батьківщина") зауважував, що ці угоди мали б перевірити правоохоронні органи.

"Я можу назвати вартість укриття другого рівня. До речі, вони дуже різняться, як з'ясувалося. В "Укренерго" стартова ціна на укриття була від 69 мільйонів гривень. Потім вона зростала в середньому до 120. В "Агентства відновлення" стартова ціна була від 250 мільйонів гривень і потім вона зростала дуже серйозно. Тобто, як мінімум, кошти треба перевіряти", – розповідав депутат.

Скільки витрачають на захист генеруючі компанії

Надійно захистити великі електростанції від російських ударів складно через великі масштаби і вартість робіт. Тому генеруючі компанії переважно зосереджуються на зведенні фізичного захисту для трансформаторних підстанцій на їх території та критичних елементів обладнання.

"Захистити велику ТЕС – це приблизно п'ять років роботи й саркофаг, як на Чорнобильській атомній станції. Це, напевно, десятки мільярдів гривень на один об'єкт. Це абсолютно нереальна ситуація. Ми можемо захистити лише елементи цієї ТЕС, що дасть можливість частково працювати у разі ураження", – пояснював голова Держагентства відновлення Сергій Сухомлин у нещодавньому інтерв'ю Liga.net.

Єдиним ефективним способом захисту теплових електростанцій від російських ракетних атак може бути лише протиповітряна оборона, стверджував раніше Дмитро Сахарук, виконавчий директор найбільшого приватного енергохолдингу ДТЕК.

Через це компанія передусім зосереджена на швидкому відновлення зруйнованих потужностей. За даними самого енергохолдингу, у 2022-2024 роках ДТЕК вклав у ремонти та відновлення теплоелектростанцій майже 10 млрд грн.

Теплові електроцентралі (ТЕЦ) також неможливо облаштувати захистом ІІ рівня, може йтися лише про окремі їх елементи, розповідав і заступник голови КМДА Петро Пантелєєв.

За його словами, наразі підстанції комунального підприємства "Київтеплоенерго" мають перший рівень захисту, зараз триває будівництво другого рівня захисту та об’єктів розподіленої когенерації, які одразу обладнають захистом ІІ рівня. Загалом на ці роботи компанія планує витратити 2,7 млрд грн.

"Це винятково кошти міста й муніципального підприємства. Кошти державного бюджету на ці потреби Києву не виділялись", – розповідав Пантелєєв в інтерв'ю "Громадському".

Втім, найбільші державні генеруючі компанії минулого року також почали замовляти будівництво захисних споруд для того обладнання, яке можливо захистити. Зокрема, електропідстанцій, які розташовані на їх території.

Який саме захист замовляли – невідомо, адже ця інформація на час воєнного стану закрита з міркувань безпеки. Але БізнесЦензор поцікавився у них, що вже вдалося зробити.

"Енерегоатом"

У вересні 2024 року прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявляв, що атомні електростанції також мають бути захищені від російських атак, поклавши відповідальність за це на міністра енергетики Германа Галущенка та голову "Енергоатома" Павла Котіна.

Того ж місяця президент Володимир Зеленський під час виступу в ООН заявив, що "Путін планує напади на наші атомні електростанції та їхню інфраструктуру, маючи на меті відключити станції від енергомережі".

Лише після заяви Зеленського "Енергоатом" почав укладати угоди на проєктування та будівництво захисних споруд на трьох АЕС, розташованих на підконтрольній уряду території. У жовтні минулого року уклали три угоди вартістю 2,8 млрд грн, згодом – ще дві, на майже 4 млрд грн.

Який саме захист замовляли – невідомо, але компанія оприлюднила дані про вартість закупівель та підрядників у системі Prozorro. Згідно з ними, зведення захисту на кожній із трьох АЕС замовили окремій компанії:

• підряд на захист для Хмельницької АЕС вартістю 1,71 млрд грн отримало ТОВ "Київська енергетична будівельна компанія";
• дві угоди на зведення захисних споруд для Південноукраїнської АЕС на загальну суму 2,86 млрд грн уклали з ПрАТ "Юженергобуд";
• дві угоди на захисні споруди для Рівненської АЕС на загальну суму 2,31 млрд грн уклали з ТОВ "Західелектромонтаж".

На якому етапі перебуває зведення захисних споруд та скільки коштів на них уже витрачено, також невідомо. У відповіді на прохання БізнесЦензора прокоментувати ці питання в "Енергоатомі" відповіли, що дані про графіки виконання робіт, а також про стан зведення захисту належить до інформації з обмеженим доступом. Хоча б загальну або оціночну відповідь у держкомпанії також не надали.

Не виключено, що така позиція пов'язана з тим, що саме будівництво захисних споруд на об’єктах "Енергоатома" обговорювали фігуранти так званих "плівок Міндіча", частину з яких НАБУ оприлюднило у листопаді. На них зафіксовані розмови виконавчого директора з безпеки "Енергоатому" Дмитра Басова ("Тенор") та колишнього радника міністра енергетики Ігоря Миронюка ("Рокет").

Зокрема, у липні 2025 року вони шкодують, що з попередніх контрактів на 3 млрд грн отримали лише "90" і обговорюють проєкт щодо захисту підстанцій вартістю 4 млрд грн. Тоді фігуранти записів вирішують почекати більш вигідної пропозиції ще місяць. А наприкінці вересня учасники схеми обговорювали, як їм підняти суму відкату за цими контрактами з 10% до 15%.

Голова правління "Енергоатома" Петро Котін несподівано звільнився з посади ще у серпні цього року, коли "плівки Міндіча" обговорювали лише на рівні чуток.

"Укргідроенерго"

"Укргідроенерго" – друга за встановленою потужністю державна генеруюча компанія, якщо враховувати об’єкти на підконтрольній уряду території. Вона почала замовляти зведення захисту від російських атак для своїх об’єктів ще у 2022 році.

За підрахунками видання "Наші гроші", протягом 2022-2024 років "Укргідроенерго" замовило облаштування протидронового захисту та відновлення об’єктів різних ГЕС після ракетних ударів на загальну суму майже 20 мільярдів гривень.

Втім, вже тоді журналісти зауважували, що до спроможності обраних підрядників виконати поставлені задачі можуть виникати питання.

Зокрема, найбільший підряд розміром 4,36 млрд грн на будівництво захисту для Дніпровської ГЕС отримало ТОВ "БК "Адамант". Раніше компанія входила до складу корпорації "Укрбуд", коли її контролював скандальний екснардеп Максим Микитась. Зараз фірма прописана на Закарпатті та належить мешканцю Ужгорода Роману Топазли.

До цього підряду найбільшим здобутком фірми на тендерах була реконструкція сміттєзвалища в селі Підгірці під Києвом вартістю 326 млн грн шість років тому.

Ще один великий підряд щодо будівництва захисту для Дністровської ГАЕС вартістю 4,19 млрд грн отримало житомирське ПП "Елітбуд-1", яке за всю історію свого існування виконувало лише місцеві підряди на ремонт лікарень та шкіл в сотні разів меншого розміру.

За більшістю укладених "Укргідроенерго" договорів роботи мають завершити у 2026 році, а подробиці про їх виконання у системі Prozorro приховані.

Втім, за словами директора Центру досліджень енергетики Олександра Харченка, вони принаймні активно ведуться.

"Великі гідроелектростанції – їх атакувати ефективно доволі складно, вони зробили значну частину домашнього завдання і найбільш вразливі елементи або захищені, або в процесі і завершуються певні будівництва, і їх вразити стало значно складніше", – розповідав експерт.

Варто зауважити, що ще напередодні повномасштабного вторгнення, у лютому 2022 року, міністр енергетики Герман Галущенко ініціював звільнення гендиректора "Укргідроенерго" Ігоря Сироти. Він обіймав цю посаду з 2010 року, але у травні 2025 року звільнився сам. За даними ЗМІ, звільнення Сироти знову вимагала команда Галущенка, яка планувала призначити замість нього "свою людину".

"Центренерго"

"Центренерго" до останнього часу було третьою найбільшою державною компанією за обсягами генерації електроенергії. Вона об'єднує три потужні теплові електростанції (ТЕС): Вуглегірську (окупована у 2022 році), Трипільську та Зміївську.

Ці електростанції неодноразово ставали ціллю масованих російських ударів. Навесні 2024 року компанія повідомляла, що Зміївська ТЕС на Харківщині та Трипільська ТЕС на Київщині призупинили роботу внаслідок ударів. На їх відновлення у травні минулого року Кабінет міністрів виділив понад 1,5 млрд грн з держбюджету. 

З того часу роботу двох електростанцій на підконтрольній території вдалося частково відновити. Але у ніч на 8 листопада російські війська завдали наймасованішого удару по ТЕС "Центренерго" від початку війни і вони знову повністю зупинилися, заявляли в компанії.

Для ключових елементів електростанцій "Центренерго" також мали зводити укріплення. У жовтні 2024 року "Центренерго" уклало дві угоди вартістю 520 млн грн на реконструкцію та зведення захисту ІІ рівня для автотрансформаторних підстанцій на території Зміївської та Трипільської ТЕС з нещодавно створеним консорціумом "Будівельно-енергетична компанія". Втім, вже кілька тижнів ці угоди розірвали без жодних оплат, а сам консорціум згодом ліквідували.

Згодом ці ж роботи для Трипільської ТЕС вартістю 250 млн грн замовили компанії "Техномайн Інжиніринг". Серед її співвласників – відомий криворізький бізнесмен Костянтин Караманіц. Після перемоги Володимира Зеленського на президентських виборах він за його дорученням відроджував футбольний клуб "Кривбас" і суттєво розширив свій бізнес.

Зведення захисту для Зміївської ТЕС замовили фірмі "Опитний завод М". У грудні минулого року з нею уклали контракт на 245,73 млн грн, а у травні 2025 року – ще один, вартістю 204,4 млн грн.

Стан виконання цих угод невідомий. У відповідь на запит БізнесЦензора у "Центренерго" також відмовилися коментувати стан захисту об'єктів компанії, пояснивши це конфіденційністю інформації.

Зауважимо, що наглядову раду "Центренерго" з 2023 року очолює представник держави Андрій Гота. До призначення він очолював кабінет вже колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака, а після залишався його радником, писала УП.

Читайте також: "Центренерго" під наглядом екскерівника офісу Єрмака роздало аванси на сотні мільйонів за непоставлене вугілля. ВIДЕО

Чи будували захист оператори систем розподілу ("обленерго")?

Більшість операторів системи розподілу електроенергії (ОСР, також відомі як "обленерго") в Україні – приватні. Державі належать контрольні пакети акцій шести обленерго, у 2023 році Міністерство енергетики передало їх держкомпанії "Українські розподільні мережі".

У червні детективи НАБУ затримали близького родича Тімура Міндіча за підозрою у причетності до розкрадання на закупівлях енергетичного обладнання для одного з них – "Харківобленерго".

До останнього часу обленерго майже на зводили захисту для своїх об'єктів від російських атак. Однак з осені 2025 року вони все частіше стають ціллю російських ударів, передусім – у прифронтових регіонах.

Автотрансформаторні підстанції обленерго менш потужні, ніж ніж на магістральних лініях електропередачі "Укренерго", і їх значно легше замінити, але запасів обладнання обмаль, розповідав директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.

"На жаль, серед об'єктів обленерго по країні були захищені одиниці і не створено жодних серйозних запасів матеріалів для того, щоб їх швидко відновлювати. Якщо в "Укренерго" є навіть запас автотрансформаторів, які можна привезти і поставити, то у більшості обленерго – мінімальні запаси", – каже експерт.

До того ж, всі обленерго працюють за встановленим регулятором тарифом, а в ньому кошти на зведення захисту не передбачені, додає директор Центру досліджень енергетики.

"Кожна така компанія – це тарифна компанія. У неї всі гроші, які вона може витрачати – вони приходять з тарифу, який платять споживачі. А цей тариф їм встановлює національний регулятор, а національний регулятор у цей тариф гроші на укриття не заклав. І якщо директор розподільчої компанії у цій ситуації побудує якийсь захист – його посадять. Але у нього й так грошей на це немає взагалі", – пояснює Харченко.

За його словами, вирішувати цю проблему мало б Міністерство енергетики, принаймні щодо операторів систем розподілу у прифронтових областях, проте цього зроблено не було.

Лише у листопаді 2025 року урядовий Координаційний штаб із захисту енергетики почав формувати другу чергу об’єктів, на яких будуватимуться захисні споруди, у тому числі йдеться про обленерго. Наразі на розгляд подано понад таких 350 об’єктів.

На зведення захисту для них Кабмін у жовтні цього року виділив 6 мільярдів гривень з Резервного фонду держбюджету. З них 800 млн грн передбачено для будівництва захисних споруд для 15 підстанцій "Укрзалізниці", які також почали активно атакувати восени цього року. Ще 5,2 млрд грн виділено на зведення захисних споруд для понад 100 об'єктів регіональних електромереж.

"Наразі завершено процес укладання договорів, підготовчі роботи, тривають основні будівельні. Упродовж трьох місяців роботи буде завершено", – запевнив у відповіді на запит БізнесЦензора голова Агентства відновлення Сергій Сухомлин.

Передусім йдеться про зведення захисту для малих електропідстанцій у Донецькій, Сумській, Чернігівській, Одеській, Дніпропетровській, Миколаївській та Харківській областях.

Переважна більшість укладених контрактів – на суму від 60 до 63 млн грн, повідомляли "Наші гроші" із посиланням на першу частину укладених угод. При цьому дані про кошторисну вартість будматеріалів у системі Prozorro не оприлюднили. Натомість Агентство відновлення почало публікувати на своєму сайті ціни будматеріалів, які підрядники вже закупили для виконання цих робіт, вони переважно відповідають ринковим.