"Дрон без людини – ніщо". Чи можливий експорт української зброї без українського досвіду?
Індустрія дронів
Президент України Володимир Зеленський 28 квітня оголосив про запуск механізму для експорту вітчизняних озброєнь. За його словами, всі деталі нарешті погоджені на рівні державних інституцій. Нарешті – тому, що питання експорту озброєнь не сходить з порядку денного вітчизняної оборонки принаймні з грудня 2024 року, коли стало очевидно, що підприємства ОПК здатні виготовляти продукції більше, ніж держава спроможна законтрактувати.
Необхідність розблокування експорту весь цей час профільні асоціації, представники галузі й експерти пояснювали здебільшого браком коштів в Україні. Вихід на міжнародні ринки став би ковтком свіжого повітря для вітчизняного оборонно-промислового комплексу, який розвивається нечуваними темпами через повномасштабну війну з Росією. За даними Міноборони, виробничий потенціал українського ОПК з лютого 2022 року зріс у 50 разів і нині оцінюється у $50 млрд.
Водночас війна на Близькому Сході, "шахедні" атаки іранців на військові бази й обʼєкти інфраструктури в Перській затоці оголили потребу умовного колективного Заходу не тільки в дешевих та ефективних засобах, а насамперед в українських тактиках застосування цих виробів.
Іншими словами, ситуація склалась у такий спосіб, що від розблокування експорту озброєнь в Україні мають виграти усі.
Вітчизняні виробники отримають додаткові контракти, а це – валютна виручка, можливість збільшити реінвестиції, виробляти більше продукції або розвивати нові напрямки. Як наслідок – створення нових робочих місць, зростання податкових надходжень, які можна направити на фінансування Сил оборони тощо.
Партнери ж отримують не тільки готові рішення, а головне – безпосередній досвід, отриманий на полі бою сучасної війни, за який, на жаль, українцями була сплачена найвища ціна, що ніяк не конвертується в умовні одиниці.
Так, Володимир Зеленський уточнив, що партнерам, які допомагають Україні, запропонували особливий формат співпраці – Drone Deals. Це спеціальні угоди щодо виробництва та постачання українських дронів, ракет, снарядів й інших потрібних видів зброї, бойової техніки, софту, інтеграції з оборонними системами партнерів, а також забезпечення нашої експертизи та потрібного Україні технологічного обміну.
Українські компанії отримають реальну можливість виходу на ринок країн-партнерів за умови права наших військових узяти необхідний обсяг зброї першими. Тобто експортуватимуться надлишки виробництва.
"Профіцит виробничих спроможностей в Україні за деякими видами зброї досягає 50%, і це прямий результат наших державних інвестицій в оборонну промисловість України та нашої співпраці з партнерами", – зазначив президент.
Отже, співпраця з партнерами умовного колективного Заходу надалі тільки поглиблюватиметься.
Так, 30 квітня в Києві Україна та пʼять європейських держав – Фінляндія, Італія, Норвегія, Швеція та Велика Британія – підписали меморандум про створення CORPUS (Coalition for Resilient Procurement and Unified Support) – коаліції у сфері оборонного забезпечення для обміну досвідом та координації.
Необхідність поглиблення співпраці між Україною та Європою у питанні оборони зокрема обговорювалась на одній із панелей 18-го Київського Безпекового Форуму, інформаційним партнером якого виступив Цензор.НЕТ. У межах проєкту "Індустрія дронів" публікуємо ключові думки спікерів – представників виробників, українських військових і НАТО.
Спільні підприємства – ефективна система розвитку взаємодії
Керуючий директор Quantum-Systems Ukraine Олександр Бережний зокрема відзначив створення спільних підприємств. Цей шлях, на його думку, вигідний як Україні, так і європейцям.
Для розуміння, німецька компанія-виробник дронів Quantum Systems вже керує Quantum Frontline Industries (QFI) – першим німецько-українським спільним підприємством у межах ініціативи Build with Ukraine. Спільне виробництво з Frontline Robotics наразі масштабує виробництво 10 тис. багатоцільових квадрокоптерів-дронів у Німеччині для Збройних сил України та поставило свою першу партію наприкінці березня 2026 року.
Також буде створено два додаткових спільних підприємства Quantum Systems. Відомо, що Quantum WIY Industries (QWI) з українською компанією-партнером WIY Drones зміцнить українську протиповітряну оборону. Спільне підприємство зосередиться на розвитку та масштабуванні можливостей протиповітряної оборони, зокрема в галузі дронів-перехоплювачів та повʼязаних з ними технологій.
А спільне підприємство Quantum Tencore Industries (QTI) разом з українською компанією-партнером Tencore зосередиться на масштабуванні виробництва перевірених у боях безпілотних наземних систем.
"Концепція саме Joint Venture (спільних підприємств, – прим. ред.) між європейськими й українськими компаніями, як на мене, є найбільш ефективною системою розвитку взаємодії, – переконаний засновник TAF Industries Олександр Яковенко. – Я не вірю в експорт українського озброєння. Не тому, що у нас недостатньо зброї – у багатьох українських компаній замовлень набагато менше, ніж можливості виробництва. А тому, що українська зброя без українських військових працювати не буде. Якщо я поставлю український інтерсептор до арабських чи європейських країн, мінімум рік знадобиться локальним військовим, щоб навчитися, як ними ефективно працювати. Тому тільки інтеграція та співпраця".
Схожу думку висловив також засновник і генеральний директор The Fourth Law Ярослав Ажнюк:
"Найбільш цінною є винахідливість українських інженерів. Вона унікальна. Якщо ми візьмемо, наприклад, перехоплювач дронів з України та завеземо його до Німеччини чи в Канаду, почнемо виробляти там ті самі перехоплювачі – це добре. Але через пів року вони застаріють. І ніхто не знатиме чому. Тому має бути співпраця з компаніями, які зростають з військовими підрозділами".
Він додав, що майбутня модель оборонних закупівель для країн, які не воюють, має бути подібною до страхування або ж такою собі "підпискою на дрони". Тобто країна робитиме щомісячний платіж, а за це отримуватиме не тільки дрони, а й регулярне оновлення програмного забезпечення, матеріальної частини, обслуговування тощо. Такий підхід убезпечить від застарілості, адже ситуація на полі бою змінюється динамічно.
"Війна показала – те, що працювало три місяці тому, не працює сьогодні взагалі. Неможливо у сучасній війні воювати засобами, які були зроблені пʼять років тому. Ба більше, неможливо воювати засобами, які були зроблені рік тому. Особливо це стосується дронів і будь-яких безпілотних систем. Колаборація між європейською індустрією та українськими компаніями є запорукою успіху та захисту всього європейського оборонного контуру", – наголосив Олександр Яковенко.
Без людини дрон – ніщо
Полковник Микита "Раз Два" Надточій, заступник командира 1-го корпусу "Азов" Національної гвардії України радить закордонним партнерам вчитися зокрема на помилках, які були допущені в Україні.
"Росія – це країна з імперськими амбіціями, вона не зупиниться на Україні. Те, що відбувається зараз, для РФ – це масштабний полігон, щоб зрозуміти, що ефективно, як можна далі піти на країни на захід від України тощо. Тому європейцям потрібно думати не про те, як заробити більше грошей і як продати свій продукт, щоб мати профіт. Європейці мають розуміти, що роблять це не тільки для України, яка вже в стані війни, а й для себе зокрема", – зазначив він.
Полковник Надточій також звернув увагу, що і нам, і країнам Європи потрібно займатися зі своїм населенням, зокрема, вкладати гроші в освіту та пояснювати, чому потрібно захищати свою державу.
"Люди – це основне. Без людини не полетить дрон, без людини він не буде виготовлений чи протестований. Зараз популярна думка, що дрони виграють війну – гаразд, нехай. Але дрон без людини – ніщо", – наголосив військовослужбовець.
Ярослав Ажнюк зазначив, що Європі потрібно дуже швидко готуватися до майбутньої війни.
"Вірогідність нападу Росії на країни Балтії і нападу Китаю на Тайвань протягом двох-двох з половиною років досить висока. І Європа абсолютно не готова. Як багато зараз людей у всій армії НАТО, які можуть керувати дронами? Тисяча? Пів тисячі? А скільки з них готові до реального бою, до використання дронів у такий спосіб, як це роблять українські солдати? Я вже навіть не кажу про перехоплювачі чи діпстрайки", – пояснив він.
"На мою особисту думку, ми вже перебуваємо в Третій світовій війні. Просто всі думали, що це буде ядерна війна, а виявилось, що вона гібридна й асиметрична", – додав засновник TAF Industries Олександр Яковенко.
Представник Командування НАТО з питань трансформації у Європі (SACT) генерал-майор Костянтин-Адріян Чолпоня запропонував створити в Україні центр з підготовки операторів дронів для країн НАТО.
"Ми не маємо такого центру підготовки, де можна безпосередньо передати бачення і практичний досвід бойової роботи, який потім можна запровадити в навчальну програму. Це було б дуже корисно", – сказав він.
Він додав, що на ринку сьогодні багато дронів і антидронових технологій. Ємність цього ринку, за оцінками хабу в Лондоні, наступного року сягне $32 млрд.
"Ринок зростає дуже швидко. Проблема в тому, що немає рамкової основи, щоб визначати, що працює, а що ні. Українці мають велику перевагу, адже в Україні є певна екосистема, ви вже можете визначати, що працює, а що ні, можете одразу адаптуватися. Такої екосистеми на Заході поки немає. І рішення там не розробляються на основі проблеми. Просто виводяться на ринок останні технології для певного домену (усього їх пʼять: суша, повітря, море, космос та кіберпростір/інформаційний простір, – прим. ред.), потім здійснюється їх тестування, далі – політичний процес. Іноді це займає від року до пʼяти", – зазначив генерал-майор.
Україні потрібний діптек
За словами Костянтина-Адріяна Чолпоні, дрони повністю змінили війну на землі, в повітрі та на морі. Завдяки сучасним технологіям зник туман війни – кожний рух ворожої армії можна відслідковувати через камери чи надчутливі радари. Приховати щось, насамперед термослід, украй складно. Завдяки дронам Україна може успішно воювати з противником, який переважає її числом.
"Ми розуміємо, що таке воювати, не маючи ресурсів. Щоразу, коли я зустрічаюся з іноземними партнерами, вони кажуть: "Ви збираєте дрони з consumer goods (споживчі товари, – прим. ред.), це не мілтек, це товари, які можна купити в магазині". Так, це товари, які можна купити в магазині. Але, до речі, не в європейському магазині, бо здебільшого вони виготовляються в Китаї. І це велика проблема у майбутньому буде для європейського мілтеку. Адже ті вироби, які поставлялися нам західними партнерами, коштують $250 тис. і здатні нести 20 кг на 200 км, у нас коштують $20 тис. і здатні нести 25 кг на 300 км. І так, вони зібрані з consumer goods. Але в тому і полягає різниця між українським мілтеком і європейським", – зазначив Олександр Яковенко.
Негативна ж сторона медалі, на його думку, що Україна не має доступу до діптеку – наукоємних інновацій, що базуються на фундаментальних наукових дослідженнях та відчутних інженерних відкриттях.
"Хто б що не казав, ми не маємо глибоких технологій, які підпадають під той же ITAR (International Traffic in Arms Regulations). Саме тут є компонент нашої співпраці – між європейськими праймами та українськими стартапами, інноваційними компаніями. У нас є досвід застосування, який ми можемо масштабувати доволі швидко", – уточнив Яковенко.
"Європа може допомогти нам ресурсом, адже багато виробників банально не мають грошей, щоб створити те, що вони здатні створити. Те саме стосується підготовки. Якщо ми надаємо дрон, це буде абсолютно марно, якщо не буде відповідної підготовки. Тим паче, що умови на полі бою постійно змінюються", – додав співзасновник Buntar Aerospace Богдан Сас.
Водночас він закликав не забувати про національні інтереси України:
"Ми бачимо чимало компаній та урядів, які хочуть приїхати в Україну, щоб отримати знання військової тактики або якесь озброєння, що діє на полі бою, а потім поїхати до себе та скопіювати це без України. Це дуже несправедливо до тих, хто віддає своє життя на фронті".
***
Отже, інновації самі собою не здатні вплинути на перебіг війни. Ключовими чинниками залишаються люди, які ці інновації застосовуватимуть за призначенням, і гроші, адже війна – це дорого. Наприклад, один день війни в Україні обходиться приблизно в 7,5 млрд грн ($172 млн), про що раніше заявляла голова Бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа.
Саме тут є точки перетину для співпраці. Це вже розуміють і в Європі. Наприклад, до кінця другого кварталу Україна отримає 6 млрд євро для закупівлі дронів власного виробництва для Сил оборони в межах кредитної програми на 90 млрд євро.
