Навроцкий об отношениях с Украиной: Необходимо решение назревших исторических вопросов
Новоизбранный президент Польши Кароль Навроцкий выразил надежду на продолжение партнерства с Украиной, основанного на взаимном уважении и понимании. Для этого необходимо решить "давно назревшие исторические вопросы".
Об этом Навроцкий написал в соцсети Х, сообщает Цензор.НЕТ.
Политик отреагировал на поздравления от украинского президента Владимира Зеленского с победой на выборах.
"Уважаемый Владимир Зеленский, спасибо за сообщение. Я с нетерпением жду продолжения сотрудничества наших стран, основанного на взаимном уважении и понимании", - отметил он.
Новый лидер Польши выразил мнение, что для такого тесного партнерства необходим не только конструктивный диалог, а решение назревших исторических вопросов.
"Польша является сильнейшим союзником Украины в борьбе против российской агрессии, ни одна другая страна не понимает эту угрозу лучше нас, и я надеюсь, что мы и дальше будем сотрудничать ради общего блага, для урегулирования решенных вопросов прошлого и построения безопасного будущего вместе", - резюмировал Навроцкий.
Німців вони можуть любити, можуть ненавидіти, але як тільки якась пшецька киздота відкриє свій гнилий рот і шось на Німеччину бякне (навіть не кажу про перекриття кордону і висипання зарна з фур), то їм прилетить така отвєтка, шо мільон пшецьких унітазомийників в Німеччині просто офігєють. Тому жодного хрюка в бік Німеччини не буде. А от Україна зараз в дуже складному становищі, в багато чому залележить від польської допомоги. От вони вважають, шо мають право бикувати.
він сам може вже завтра стати історією ******** Rzeczpospolita Polska, яку окупують орки
польський імперіалізм нічим не кращий за кацапський
.
Сподіваюсь це було не мені
А коли його притисли до стінки, пояснив, що розповідав російській стороні про польський досвід періоду Другої світової війни.
"Операція "Вісла" - це масова депортація українців з південно-східних регіонів Польщі (Лемківщина, Холмщина, Надсяння, Підляшшя) на північно-західні території Польщі в 1947 році. Це була військово-політична операція, проведена польським комуністичним урядом, що мала на меті знищення соціальної, мобілізаційної та економічної бази українських націоналістів УПА та ОУН(б). "
Їм виставили умови поновити зруйновані ними пам'ятки, і їм надатудь можливість копати кістки в Україні.
Завжди, у будь якій ситуації, будь з ким має бути дотримано правило 10 кроків. Я зробив 5-ть і маю побачити що назустріч мене теж здійснено 5-ть кроків. Якщо цього нема то нема і порузуміння. І війна не привид змінювати правила і прогинатися під того хто тебе не вартий.
- Демократія впала у Польщі 1 червня 2025 року. Не тому, що немає вільних виборів. А тому, що половина суспільства обрала президента - https://nv.ua/ukr/world/countries/kandidat-u-prezidenti-polshchi-proyshov-test-na-narkotiki-50517348.html сутенера, лихваря, шахрая, брехуна та наркомана, ще й за активної підтримки католицької церкви.
P.S. Заодно за вбитих євреїв, відселених німців, окуповану частину Чехословаччини (разом з Третім рейхом, до речі), за окупацію частини Литви в 1920.......
https://www.facebook.com/oleksander.turchynov?__cft__[0]=*************************************************-r-HVAPcJ8FAn_fzplQrik4PfFbKEy19aLIv9RVvhYDadCUchV9MJLLA-8JmTUq2K4tIZs9YyQptswsBeQhufOXOuQZzQ4ripL_uXMZlvpxWaILVOXsfSqlTCG9yMxYrDwFNE3VlF3Cigh08K4&__tn__=-UC%2CP-R Олександер Турчиновhttps://www.facebook.com/oleksander.turchynov/posts/pfbid0gpAaac5WXDaJjkBujCG3c1FsCtxWVvisrxvAkQvAKmzJzuVMZGauzfCYP6Smzuvvl?__cft__[0]=*************************************************-r-HVAPcJ8FAn_fzplQrik4PfFbKEy19aLIv9RVvhYDadCUchV9MJLLA-8JmTUq2K4tIZs9YyQptswsBeQhufOXOuQZzQ4ripL_uXMZlvpxWaILVOXsfSqlTCG9yMxYrDwFNE3VlF3Cigh08K4&__tn__=%2CO%2CP-R 20 ч. ·Чи знали ви про польський концтабір "Явожно", куди відправляли мирних українців в рамках операції "Вісла"?
За домовленістю між СРСР та комуністичною Польщею була здійснена етнічна чистка у східних воєводствах Польщі, що полягала у примусовому виселенні українців на північно-західні польські землі.
9 вересня 1944 року в Любліні СРСР і Польща підписали угоду з довжелезною назвою - "Угода між урядом Української Радянської Соціалістичної Республіки і Польським Комітетом Національного визволення про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР". Через рік, у серпні 1945 винесли вже остаточне конкретне рішення: сумнозвісна лінія Керзона визнавалася новим українсько-польським кордоном. Півмільйона українців мали добровільно покинути територію Закерзоння. Наказ про добровільне виселення - здавалося б, абсурд. А насправді приклад, показаний Польщі Радянським Союзом. Тоталітарний ніж, яким одна держава навчила користуватися іншу.
Власне операцією "Вісла" (серед українців Польщі відоміша як акція «Вісла») називатиметься остання, найстрашніша, наймасштабніша хвиля масового переселення українців, яка почалася в квітні 1947 року. Їй передувала так звана перша хвиля - 1945 року.
28 квітня 1947 р. о 4 годині ранку шість польських дивізій та відділи органів польської служби безпеки оточили території, на яких компактно проживало українське населення. У цей же час відділи НКВД і армії комуністичної Чехословаччини заблокували східні і південні кордони Польщі. Станом на 31 липня 1947 р., за польськими даними, було переселено 140 575 осіб.
Транспорти прибували з Освенціма, через котрий відбувалося транспортування всіх депортованих на захід Польщі в так звані «віднайдені землі».
Головним розподільним і контрольним пунктом був Освенцім, через який прямували майже всі потяги зі сходу на захід та північ. Звідси жителі одного села могли роз'їхатися у різні місцевості віддалені на сотні кілометрів. Тут жорстоко допитували і при найменшій підозрі у співпраці з УПА надсилали до концтабору у Явожно (23 квітня 1947 року рішенням політбюро Польської об'єднаної робітничої партії було створено концентраційний табір Явожно).
Перший транспорт із в'язнями поступив 4 травня 1947 року з Сянока і налічував 16 осіб з Ліського та Сяноцького повітів, а особою, записаною до табірної книги під номером 1, була Марія Баран з Ліського повіту.
Селяни становили найбільшу частину в'язнів цього табору. Їх арештовували по кількадесят людей за принципом колективної відповідальності, інколи за колючий дріт відправляли цілі родини разом з жінками і дітьми. З-поміж арештованих були греко-католицькі та православні українські священики (а також римо-католицькі, звинувачені у підтримці українців), вчителі, лікарі. Дехто потрапляв у неволю через спробу повернутися із заходу на рідні землі.
Цей табір для етнічних українців відрізнявся від Аушвіца тільки тим, що в ньому не було крематорію… Кулеметні вежі, колючий дріт, п'ятиметрові бетонні стіни. Робота - 12 годин на добу. Харчування - півлітровий кухоль кави та шматок чорного хліба. Інколи - це вже заради особливо витонченого знущання - в'язням пропонували пересоленого оселедця, щоб потім кілька годин не давати води. Від спраги люди часто божеволіли. Відомо кілька випадків самогубства - доведені до відчаю люди кидалися на колючу огорожу, якою проходив струм…
В'язнів періодично брутально допитували застосовуючи електричний струм або замикали на декілька днів у бетонних бункерах. Особливо жорстокими були "українські процесії" під час яких арештованих проштовхували поміж двома шеренгами вояків, які били їх палицями. Такі екзекуції проводили у дні найпопулярніших церковних свят, зокрема 12 липня, у день святих Петра і Павла.
В в концентраційному таборі Явожно було ув'язнено 3800 осіб, убито 655 чоловік. У своїй книзі Казімєж Мірошевський так описує вигляд табору в Явожно: «Комуністичні сили Польщі захопили непошкоджену інфраструктуру організованого фашистами табору. Він складався з 15 дерев"яних казарм та частково цегляних будівельі, таких як лазня, кухня, госпіталь, кімната для дезінфекції, майстерні, склади. Табір охороняли понад 300 польських солдатів і 18 офіцерів Корпусу охорони. Він ьув огороджений колючим дротом, під'єднаним
до високої напруги. Були сторожові вежі з кулеметними гніздами і потужні фари. У табірній пральні була табірна камера-одиночка.
П'ятиметрова стіна закривала табір від людей, що проходили / проїздили по дорозі Краків-Катовіце... З лютого 1949-го до листопада 1951 року посаду коменданта табору обіймав кап. Саломон Морель, який став широко відомим завдяки своїй особливій жорстокості в таборі в Свєнтохловицях у 1945 р.
Концентраційний табір Явожно «позичав» ув'язнених за гроші на роботу у шахти та металургійні заводи Краківського та Сілезько-Домбровського воєводств. Інші в'язні
в'язні цього табору працювали на потреби Міністерства громадської безпеки в столярній, кравецькій, шевській, слюсарній та ковальській майстернях. Вони теж працювали на розширення Явожнської електростанції.
Табір у Явожно офіційно містив 4500 в'язнів. На 22 березня 1945 року тут було зареєстровано 1911 осіб: 945
чоловіків, 935 жінок і 31 немовля. Насправді
до грудня 1950 року через Явожно пройшло 23 669 в'язнів.
Українці, яких доставляли до нових місць поселення в рамках операції "Вісла", підлягали спеціальній перевірці.
Один із переселенців згадує: «…нас повезли до Освенцима. Польська армія там робили перевірку. Ішов солдат із запискою і зачитував імена тих, хто мав з'явитися за провіантом.
Після того їх уже ніхто не бачив, бо їх забрали в табір у Явожно, так забрали і нашого священика». (Miroszewski Kazimierz, Centralny Obóz Pracy Jaworzno. Podobóz Ukraiński (1947- 1949), Katowice 2001).
Зі спогадів в'язня концтабору Юлії Шишко з Волі Крецівської:
«Приїхали ми до Явожна. Прийшли ми до брами, а то все виглядало цілком так, як німці робили з євреями. Брама висока, а на ній напис, якого ніколи в житті не забуду й все буду мати перед очами літери: "Centralny Oboz Pracy - Jaworzno". За брамою чекали нас готові бараки. У бараках ліжка з дошки на три поверхи, без сінника, один коц мав бути за все. ******* миска, ******* горнятко та ложка. Ввечері давали такої кави, що як хто хоче, то буде на ній жити. Рано о шостій годині апель. Почали нас, жінок, учити військової дисципліни. Перед тим одна з в'язнів подавала, скільки нас на площі, скільки на слідстві, скільки в праці. Усе мусило погоджуватися. По апелю до бараку по хліб і каву: на одного четвертина хліба на 24 години. Хочеш, то з'їж відразу, хочеш, то тримай, хоч як важко тримати й не їсти. (...) Щоб дарма не сидіти, відразу дали всім роботу: жінки до кравецтва, чоловіків на будову та різні майстерні. З роботи кликали на слідство. Там було страшне биття, а в праці тяжкий тягар, а в бараці тяжкий голод. (...) На слідствах найгірше били дівчину Марію з Жерниці. Брали її вранці, а ввечері приносили в коці, сама вернутися не могла. Перележала ніч, брали вранці й приносили ввечері знову. Але витримала. (...) Дві жінки не могли погодитися з тими пережиттями і пішли на електричні дроти».
Зі спогадів в'язня концтабору вчительки Катерини Константинович (з роду Маслій) з Кобильниці Волоської:
«Наказали роздягнутися і загнали митися. Вода - під страшенним тиском, холодна. Я думала, що вже нам кінець прийде. Серед нас були старші жінки, вони падали від тиску води…(...)А з лазні нещасних погнали до бараку. Там - поверхові ліжка, стерта солома, всюди брудно. Кати любувалися у «вправах-жабках»: постійно наказували жінкам скакати. Учительку взяли під пильний нагляд: за довге волосся - «жабки», за блузочку - «жабки», не так глянула - «жабки». Аж голова йшла обертом. Старші почали мліти… І весь час били людей ґумою, по спині, по руках, по ногах, нерідко й по голові. Після такого «привітання» ночами знов почалися допити. Марійку Залуцьку з Перемишля, яка в УПА мала братів, так мучили, що з допитів її несли на покривалі. Ми все на неї дивилися і з безсилля плакали. Це було страшне. Тягали ночами й мене, вічно голодну. Знущалися. Попри голод, ми перекидали частину нашої їжі чоловікам - бо в них ще страшніший голод був. А нас без кінця допитували, били, знущалися…»
Але помилковим було б твердження, що в концентраційному таборі перебували члени УПА -
А от будь що інше масово ураження - закриють очі, якщо еффективно та саме проти військових орків 🥃🤡
У староукраїнській мові "Річ Посполита" означала "справа народна" або "спільна держава".
Німці їх вже не раз посилали.
А КРАКІВ БУВ МІСТОМ РУСЬКОГО КОРОЛІВСТВА ЧАСІВ ДАНИИЛА ГАЛИЦЬКОГО .
поляки, повертайте Краків з землями
навроцький такой же дурак як Трамп
‼️Волинь 1943: український контекст ЮРИЙ МИХАЛЬЧИШИН
https://youtu.be/kjQQw_6RpSs
https://youtu.be/kjQQw_6RpSs
https://youtu.be/tlXJM_SDzvE?si=9isrLVi1LGs5-5Sg
В історичному контексті, "пацифікація" може позначати, наприклад, каральну акцію проти українського населення у Галичині, здійснену польською владою у 1930 році.
Пацифіка́ція у Галичині (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0 пол. Pacyfikacja Małopolski Wschodniej) - https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0 злочин проти людстваhttps://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%83_%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%96_1930#cite_note-1 [1], здійснений https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0_(1918%E2%80%941939) польською https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_(%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%89%D0%B0) санаційною владою на українському населенні https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Галичини. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D1%97 Репресивні акції тривали у вересні - листопаді https://uk.wikipedia.org/wiki/1930 1930 року за наказом https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AE%D0%B7%D0%B5%D1%84_%D0%9F%D1%96%D0%BB%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Юзефа Пілсудського із застосуванням поліції та армії. Пацифікація супроводжувалась масовими арештами, побиттям та вбивствами людей, закриттям і руйнуванням українських установ у Галичині. Наслідком акції стала подальша значна радикалізація українського руху опору на https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0 західноукраїнських землях. Східна Галичина, приблизно однаково населена поляками та українцямиhttps://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%83_%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%96_1930#cite_note-2 [2], на схід від https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%8F_%D0%9A%D0%B5%D1%80%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B0 лінії Керзона, була включена до складу Другої Польської Республіки після розпаду Австро-Угорщини та поразки Західноукраїнської Народної Республікиhttps://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%83_%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%96_1930#cite_note-3 [3]. Після війни, у 1920-1921 роках, близько 100 000 українців було загнано в концентраційні табориhttps://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%83_%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%96_1930#cite_note-4 [4] польським урядом, де їм часто відмовляли в їжі та ліках; деякі з них померли від голоду, хвороб чи самогубства. Серед жертв були не лише солдати та офіцери, а й священики, адвокати та лікарі, які підтримували українську справуhttps://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%83_%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%96_1930#cite_note-5 [5]. Кількість загиблих у цих таборах від хвороб оцінювалася в 20 000 осібhttps://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%83_%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%96_1930#cite_note-6 [6].
ПОЛЯКИ ПОЧАЛИ ПЕРШИМИ ТУ БЕЛИЗНУ ТЕРЕБИТИ
НЕЗАЙ ПОВЕРТАЮТЬ ЗЕМЛІ: що їм сталин віддав
Китайська припазка помиляється - часи змін не такі страшні, як засилля довбнів у владі.
Офіційному Києву варто донести Варшаві думку, що надмірне порпання у суперечливих сторінках минулого може призвести до появи під Варшавою і Краковом російських військ, посилених українським мобілізаційним ресурсом.
Все це можна помножити на соціологію, за якою лише 15% поляків готові збройним чином захищати Батьківщину у разі російської агресії.
«Хитрість» із Ризьким мирним договором 1921 року вже одного разу привела Польщу до подій 1 і 17 вересня 1939 року.
Зрештою, Варшава замість запитання, зверненого до Києва типу «Ви цінуйте те, як Польща вам допомагає і що ВИ робитимете без нас?», має ставити собі риторичне запитання: «Що робитимемо МИ з нашою польською державністю, якщо Україна зникне з політичної карти світу?»
Новообраному польському президенту не завадило б освіжити холодною водою свою занадто киплячу голову.
Ото був би переляк у пшепосполитих з їхньою армією
У нас зараз питання як забезпечити стимання кацапів!
Поки поляки мусолять волинську трагедію, якщо українці не втримають фронт, то у них може статися нова трагедія!
І репарації за століття окупації не забудьте, звичайно - питання ж перезріло, скільки можна тягти.
Курську трагедію, яка сталася на кацапіі не так давно ,
а він все торочить про Волинську трагедію , та зовсім забув
про польську армію Крайових , яка знищувала українців!😠
они не признaют своих ошибок.
поляки нaчaли вторую мировую войну в пaре с гитлером и венгрией, рaзорвaв чехословaкию нa чaсти,
a спустя 70 лет нaмеревaлись нa своего бывшего союзникa - нaцистскую гермaнию подaвaть в суд зa окупaцию.
конечно они были послaны, потому что были зaчинщикaми второй мировой войны нa европейском теaтре военных действий.
А от одразу після війни визнати режим пілсудского фашистським, проголосити анафему на пнр і всіх її діячів. Та ******* польких водіїв фур і рольників - нєфіг підривати чесну конкуренцію серед ЄС
Виплати репарації від Німеччини і росії, через жертви і збитки не хоче??
Вибачитися перед українцями через операцію " Вісла" не хоче????