15863 посетителя онлайн

Из рф угрожают Турчинову: Убийство Парубия - звоночек

царьов

Известный предатель и коллаборант, сбежавший в Россию и работающий против своего государства, Олег Царев, заявил, что убийство Андрея Парубия - это звоночек Александру Турчинову.

Об этом он рассказал в своем телеграм-канале, передает Цензор.НЕТ.

"Убийство Парубия - звоночек кровавому пастору Турчинову: за все сделанное когда-то придется отвечать", - считает предатель Царев.

Царев о Парубие и Турчинове

Также смотрите: Во Львове застрелили Андрея Парубия: момент убийства. ВИДЕО

Убийство Андрея Парубия

Напомним, 30 августа во Львове неизвестный убил Андрея Парубия. Отмечается, что на месте на месте преступления нашли семь гильз. Нападавший был одет как курьер службы доставки.

Во Львове объявлена спецоперация "Сирена".

Топ комментарии
+46
Вот почему эта ПАДЛА до сих пор жива?
показать весь комментарий
30.08.2025 16:30 Ответить
+27
малюку нема коли!
малюк відробляє замовлення єрмачини та рахує премії!
показать весь комментарий
30.08.2025 16:33 Ответить
+19
https://www.facebook.com/eduard.andrusenko.80278?__cft__[0]=AZWp-07TbzBP-y-gqumlVQ1uARwIJRbQ-UuHCUccmTho79o4fhuwYzAhsMf10mPcsurgIi0ReEFTBm5fdSJHooEMg1cJFO6HcElR4BXRp2uSehb3WISqjni_Cb8izFOs0UYu8pyYROL0PZNE8sDiWUsswp4LIqcMUPA5KlEZIylolCbqJRAIOc1cDkmScnVEal0&__tn__=-UC%2CP-R Едуард Андрющенко

https://www.facebook.com/eduard.andrusenko.80278/posts/************************************************************************?__cft__[0]=AZWp-07TbzBP-y-gqumlVQ1uARwIJRbQ-UuHCUccmTho79o4fhuwYzAhsMf10mPcsurgIi0ReEFTBm5fdSJHooEMg1cJFO6HcElR4BXRp2uSehb3WISqjni_Cb8izFOs0UYu8pyYROL0PZNE8sDiWUsswp4LIqcMUPA5KlEZIylolCbqJRAIOc1cDkmScnVEal0&__tn__=%2CO%2CP-R 38 мин. ·

Спогади Андрія Парубія, записані в Києві у квітні 2011 року (кількома днями раніше він приїхав у Запоріжжя до нас на суд, щоб взяти на поруки).

"Найбільш гучно «Патріот України» пролунав 7 листопада 1997 року. Тоді з'явилася інформація, що у Львів з Луганська та Донецька приїхали бойовики. Комуністична партія вирішила тоді поставити на 7 листопада червоний прапор саме у Львові. Це, звичайно, викликало величезний протест львів'ян. Крім того, 7 листопада ветеранські організації, Спілка політв'язнів, ветерани УПА, проводили мітинг пам'яті жертв комуністичних репресій. Зібрали декілька тисяч літніх людей на площі біля університету Франка. Ми розуміли - якщо ці бойовики увірвуться, вони просто покалічать наших дідусів. Тоді «Патріот України» оперативно і організовано зібрав біля 500 чоловік. І коли міліція не перешкодила червоним бойовикам рушити у бік пам'ятника Франка, ми прорвали міліцейський кордон і зупинили їх. Цих бандитів також було декілька сотень, вони буде непогано треновані, але ми дуже швидко з ними справились. Тоді проти нас було відкрито декілька кримінальних справ (проти мене зокрема), які були дуже резонансними. На відео було зафіксовано, як я беру участь у сутичці, завдаю бойовикам жорсткі удари. Ці кадри було показано по всіх центральних телеканалах, потім були суди…

Слідство дуже швидко закінчилось. У мене ситуація була зовсім поганою. На трьох відео (СБУ, МВС та інших) було видно, як я біжу попереду колони, перший кидаюсь у бійку, завдаю удари, і після кожного удару падають бойовики. Мені інкримінували не тільки «***********», а й організацію тих заходів, хоч ми й діяли досить грамотно: в нас була система знаків («Е-о» один раз - стоїмо, «Е-о» два рази - біжимо, «Е-о» три рази - повертаємось), і слідство довго не могло мені нічого довести. Ми не говорили: «Випадково йшов, побачив...». Ні, ми казали, що червоні бандити їхали бити наших дідів, наших батьків. Ми знали, що буде конфлікт. Щоб не допустити напад на старших людей, ми змушені були зупинити їх. Треба віддати належне львів'янам: коли був перший суд (це буквально за пару місяців), на нього прийшло 15 тисяч студентів (жодних перебільшень, можна подивитись відео тих подій). Очевидці розповідають, що коли студенти йшли повз обласну адміністрацію, то в губернатора тряслись руки, він дзвонив до Кучми, казав, що у Львові революція і він не знає, що робити. Коли колони підійшли до суду, суд тут же оголосив перерву, і розгляд справи перенесли зі Львова до Калуша (Франківська обл.). Судді говорили, що у Львові їхньому життю загрожує небезпека, тому вони відмовляються вести засідання. В Калуш приїхало вже не так багато людей, але все ж декілька тисяч було, і суддя не просто повернула справу на дорозслідування, а з формулюванням: «Вияснити, яким чином автобуси з Луганська та Донецька були допущені до Львова. Вияснити, хто відповідальний з МВС та СБУ у тому, що були допущені бойовики, хоча знали, що буде конфлікт». Слідство так і не змогло цього з'ясувати, і восени 98 року було припинене. Приблизно так само завершились процеси і проти інших хлопців."

Фото - газета "День".
показать весь комментарий
30.08.2025 16:41 Ответить

Загрузка...