В селе Углы на Ривненщине не обнаружили массового захоронения жертв Волынской трагедии
Совместная украинско-польская экспедиция завершила 27 марта поисковые работы в селе Углы Сарненского района на Ривненщине. Массового захоронения поляков, ставших жертвами Второй мировой войны, обнаружено не было.
Как сообщает Цензор.НЕТ, об этом Радио Свобода сообщил руководитель Львовского мемориально-поискового центра "Доля" Святослав Шеремета.
Как проходили поисковые работы
Поисковые работы проводила украинская сторона за средства украинского государства с 23 марта. Партнером выступил Поморский медицинский университет в Польше. Были полностью исследованы все локации, которые польская сторона указала как места, где могут находиться массовые захоронения жертв Волынской трагедии.
Во время поисковых работ было найдено несколько человеческих останков на месте бывшего евангелического немецкого кладбища. Но это типичные единичные захоронения людей в могиле. Там эти останки и оставили.
Также на краю бывшего кладбища нашли останки человека, который был нетипично похоронен – лежал на боку. По предварительным оценкам украинских и польских антропологов, найденные останки принадлежат мужчине в возрасте 30-50 лет.
"Но эти человеческие останки не относятся к массовому захоронению. Мы даже сможем точно определить дату захоронения человека, чьи останки найдены, если определим возраст дерева, которое растет рядом", — говорит Шеремета.
На месте поисковых работ украинская сторона провела благоустройство.
Что предшествовало?
Поисково-эксгумационных работ в селе Углы добивалась польская общественная деятельница Каролина Романовская, которая годами утверждала, что в Углах в братской могиле покоятся члены ее семьи. По ее словам, 18 человек были убиты 12 мая 1943 года. Прадед Каролины Романовской, который был старостой села Углы во время немецкой оккупации, по ее рассказам, похоронил около 70 убитых поляков и украинцев на бывшем старом кладбище между дубами.
После обращения польки Украинский институт национальной памяти (УИНП) дал согласие на поисково-эксгумационные работы.
Как заявил сегодня польским СМИ руководитель польской экспедиции, профессор Поморского медицинского университета Анджей Оссовский, будет проведена идентификация останков человека, который был похоронен нетипично. Тогда можно будет утверждать, идет ли вообще речь о тех жертвах, которых ищет польская сторона.
Напомним, 23 марта в селе Углы Сарненского района Ривненской области начались поисково-эксгумационные работы по поиску жертв Второй мировой войны.
Операції «Вісла» теж не виявили? 👀
Початковою метою, що ставилася перед Київським університетом, був намір позбавити культурної підтримки, а відтак русифікувати полонофільську київську інтелігенцію, яка була вороже налаштована до влади та співчувала Польському повстанню 1830-1831 років. Апеляція до імені князя Володимира символізувала саме цей напрямок діяльності.
Після польського повстання 1830-1831 років влада прагнула документально підтвердити, що Правобережна Україна є православною та російською, а не польською.
Пошук історичних прав: Комісія мала збирати та публікувати документи (літописи, акти), які б легітимізували владу імперії на цих землях.
Боротьба з польським впливом: Потрібно було витіснити польську культуру та ідеологію з наукового та адміністративного життя Києва.
Науковий інтерес: Попри політичне замовлення, це дало поштовх до системного збору історичних джерел, де працювали видатні діячі, як-от Михайло Максимович та Тарас Шевченко.
У 1847 році було заарештовано ключових членів комісії, зокрема Тараса Шевченка, який працював у ній з 1845 року як художник-співробітник. Також постраждали Пантелеймон Куліш та Микола Костомаров.
Після викриття братства діяльність комісії опинилася під суворим ідеологічним контролем. Російський уряд прагнув використовувати комісію для доведення «споконвічності російських земель» на Правобережжі, тоді як українські діячі намагалися досліджувати власну історію.
Тому комісію розігнали, а результати знищили.
Буде теж саме, що і з Тимчасовою комісією.
Victor Копіпастер!
Нагадую, вся епопея з міфів щодо "українських націоналістів" була створена КДБ-шниками навіть не для того, аби українців якось ще більше поневолити чи знищити морально чи культурну. НІ! Вся ця робота була проведена, аби дискредитувати уряд ... та-да-дам ... канцлера ФРГ Конрада Аденауера, який мав у міністрах по справах біженців Теодора Оберлендера, який був ... та-да-дам ... політичним керівником батальйону українських націоналістів «Нахтігаль».
Осадники, як стверджують історики, переважно були резервістами польської армії або ж учасниками українсько-польської війни. Польська держава надавала їм пільги для ведення господарства, надавала землі в оренду на роки чи продавала.
В Углах була одна з польських колоній.
Якість підробок і міфів можна оцінити по "систематичним злочинам" під час другої світової війни Степана Бандери , який за міфологією НКВД/КДБ ну так "співпрацював з нацистами", що з 5 липня 1941 року по вересень 1944 сидів в концтаборі Заксенгаузен, а його братів Олександра і Василя знищили в концтаборі Аушвіц.
Але ти продовжуй, продовжуй марити про якісь там етнічні чистки...
===========
Це в них така сама безкута?
Вони б швиденько та тихенько те все дебільне політичне шаленство припиняли, в пошуках історичних винних головне не вийти на самих себе...
Вибачення будуть?!!!
Наступний хід - звинувачення українців, що вони усі трупи викопали та перепоховали, спеціально, щоб поляки нічого не знайшли. Ось побачите!
Мифические биндеры бы то с радостью хоть миллиард поляканых вырезали но сначала их надо поймать, чот уровня чурок что по 10 ходят даже за хлебом.
Варвар (грец. βάρβαρος - «чужинець», звуконаслідувальне «бар-бар») - у давнину зневажлива назва, яку давали греки та римляни всім, хто не належав до їхньої цивілізації, не знав їхньої мови та звичаїв. У переносному значенні - груба, жорстока людина, яка руйнує культурні цінності; дикун.
І словом "поляк" рабів, у Середні віки, не називали... Назва "поляк" виникла набагато пізніше (як і "українці"). Це був "ендоетнонім" - тобто, "самоназва" народу. "Екзоетнонімом", тобто назвою народу, даною ним, сусідами, була назва "лях". Тобто, якщо рабів-поляків треба було якось назвать, то їх іменуваои-б, "ляхами" (що й було в Кримському ханстві та османській Порті). Але в Європі їх, іменували "склавінами". (У Англії до цих пір існує поняття "склаве", яке означає "раб"). Але цими "склавінами" не обов"язково могли буть "поляки". Це могли буть будь-які жителі балтійського Помор'я, слов"янського походження... (наприклад, "лужицькі серби", що жили в Полаб'ї...) Більша половина ******** Німеччини - колишні землі західних слов'ян, які були завойовані та онімечені, германцями... Навіть Берлін був, колись, головним містом одного з слов"янських племен...
Прошу тебе - не лізь в історію та етнографію... Це - НЕ ТВОЄ... Не ганьби себе...
рахва - rahva(ест.) - rakl - народ(в значение стадо)
βάρβαρος - фарук - дальний, Польша/Параша/Персия - далекие страны.
Склаве - хламм, хламмар - тот кто издает звук, тобишь немец(INIMESED).
Полаб - По == О == оУбедь = Победа = Поляне = ОбРейны = Те кто у ривера(реки) живут
Если записать арабским транслитом слово аудио то получим слово уши. Слэйвян выдумали в киевомогилянке. С тем же успехом они могли быть курдскими цыганами говорящими на диалекте дравидов.
Нашли, не нашли - какая разница? Пригасили конфликт - и слава богу!