Пораженная НПС "Ярославль-3" - крупный узел нефтепровода из Сибири в Балтику, - ССО

Прелестно!! Просто прелесно!! Московитів, очікують нафтові дощі упродовж літнього періоду!

НПС ,,Ярославль-3'' (разом із сусіднім великим вузлом ,,Палкіно'') - це не просто насос, який качає нафту, а один із головних розподільчих хабів магістральних нафтопроводів московії. Це по суті перехрестя потоків. Через цей вузол проходить нафтопровід ,,Сургут - Полоцьк''. Тут збігаються потоки нафти із Західного Сибіру та північних регіонів козломордих. Також це в ихід на іхні експортні порти: Саме звідси нафта перенаправляється в Балтійську трубопровідну систему (БТС-1). Ця система живить найбільші московитсьуі експортні порти на Балтійському морі - Приморськ та Усть-Лугу. Ще цей вузол забезпечує сировиною Ярославський нафтопереробний завод (ЯНОС) - один із найбільших НПЗ у центральній частині московіі, який забезпечує паливом саму москву та московський авіавузол. Тобто простими словами: Якщо нафтопроводи - це кровоносна система, то НПС ,,Ярославль-3'' - це великий клапан біля серця, який розподіляє кров у напрямку головних експортних артерій та великих заводів. Нафтоперекачувальна станція - це складний комплекс. Наслідки залежать від того, куди саме влучили безпілотники:
Сценарій А: Влучання в резервуарний парк (бочки з нафтою). Викличе велику пожежу, яку важко гасити. Це дуже ефектно виглядає на відео, але для системи це найменш критично - резервуари можна ,,відсікти'' засувками, а нафту пустити повз них (транзитом) по трубах.
Сценарій Б: Влучання в магістральну насосну станцію або електропідстанцію. Це найгірший варіант для млсковитів. Насоси високого тиску ************ нафту по трубах на сотні кілометрів. Якщо знищити будівлю з насосами та щитами автоматики, рух нафти цією гілкою зупиниться повністю. Труба заблокується. ВІд слова зовсім !
Можливі наслідки успішного виведення з ладу насосів:
Блокування експорту: Порти Приморськ та Усть-Луга недоотримають мільйони тонн нафти. Танкери в Балтійському морі просто стоятимуть пустими.,
Затарювання системи: Оскільки нафту не можна прокачати далі, вона почне накопичуватися в системі ,,Транснафти''. Якщо сховища переповняться, росіянам доведеться фізично глушити свердловини в Сибіру, що технологічно дуже небезпечно (нафту з деяких свердловин потім важко або неможливо відновити). Також швидкість ремонту залежить від імпортозалежності конкретного вузла: Труби та зварювальні роботи: Тут проблем немає. Росіяни мають власні труби та бригади. Заміну пошкодженої ділянки труби роблять за 2-5 днів. Магістральні насоси та електродвигуни: Оце саме ВЕЛИКА проблема. Історично на ключових станціях ,,Транснафти'' встановлювалося потужне європейське обладнання (наприклад, німецькі насоси Sulzer або електродвигуни Siemens). Через санкціі замінити іх на нові такі самі якщо не неможливо то дуже проблематично Так, Китай виробляє подібні потужні насоси, але вони мають інші габарити, кріплення та системи керування. Щоб поставити китайський насос замість німецького, потрібно повністю переробляти фундамент будівлі та міняти обв'язку труб, що займає від кількох місяців до пів року. Але НАЙБІЛЬША ,,ахіллесова п'ята'' - це . Автоматика та софт (АСУ ТП) Насосні станції працюють під контролем складних комп'ютерних систем, які регулюють тиск, щоб труба не лопнула. Більшість цих систем базувалися на рішеннях Siemens, Schneider Electric або Honeywell. .....Купити промисловий контролер через паралельний імпорт (через фірми-прокладки в Казахстані чи ОАЕ) можна, але це займає багато часу (до декількох місяців). Крім того, систему потрібно заново налаштовувати та прошивати під конкретну станцію, що без підтримки західних інженерів є вкрай складним завданням. Тож тримаємо кулаки і оцінюємо Орієнтовні строки відновлення: У разі повного знищення насосного залу та автоматики ремонт в умовах санкцій триватиме від 3 до 9 місяців, залежно від того, скільки запасних агрегатів у московитів є на складах в аварійному резерві. Що можемо очиквати зараз? У короткостроковій перспективі виведення з ладу НПС ,,Ярославль-3'' не зупинить росіянський експорт повністю, оскільки ,,Транснафта'' намагатиметься перенаправити потоки через інші, південніші гілки (наприклад, у напрямку Новоросійська на Чорному морі) або через нафтопровід ,,Дружба'' (наскільки дозволяють потужності). Проте у цьому разі виникне кумулятивний ефект: Інші нафтопроводи не мають нескінченної пропускної здатності. Виникне так зване ,,пляшкове горло''. Росія змушена буде зменшити обсяги видобутку, бо нафту просто нікуди буде дівати, а це загрожує вимушеним скороченням видобутку нафти і заглушкою свердловин ..... Нафта, що йде через Балтику (Приморськ), є найбільш ліквідною та зручною для швидкого продажу тіньовим флотом. Переорієнтація логістики на залізницю чи інші порти різко підніме собівартість транспортування. Чистий прибуток з кожного бареля впаде ще сильніше. Також успішні удари по об'єктах ,,Транснафти'' на такій глибині (понад 800 км від кордону) показують покупцям нафти та страховим компаніям, що стабільність постачання з рф перебуває під величезним питанням. Це змушує покупців (навіть Китай та Індію) вимагати ще більших дисконтів (знижок) на російську нафту через високі ризики. Так, московитська нафтова індустрія не зупиниться в один момент, оскільки запаси великі, а базові технології у них є. Проте відбувається процес, який економісти називають ,,деградацією під навантаженням»''Собівартість бареля постійно зростає (через дорогі запчастини та складну логістику). Прибутки бюджету скорочуються (через дисконти для Китаю та Індії). Технологічний розрив збільшується. Поки світ переходить на зелену енергетику та автоматизоване буріння, РФ повертається до технологій кінця XX століття. Тому качати і продавати вони зможуть ще довго, але з кожним таким ударом ,кожна тонна цієї нафти приносить кремлю все менше чистого прибутку для фінансування війни та економіки. Тому для наших БПЛА там ще непочатий край роботи. І кожний такий удар просто як бальзам на серце....