Двох експравоохоронців, які катували і ґвалтували у Кагарлицькому відділенні поліції, засуджено до 11 років
Суд визнав двох колишніх співробітників Кагарлицького відділення поліції Обухівського відділу ГУ Національної поліції в Київській області винними у катуванні, насильницькому зникненні та зґвалтуванні (ст. 127, ст. 146-1, ст. 152 КК України). Суд призначив ексначальнику кримінальної поліції та оперуповноваженому покарання у вигляді 11 років позбавлення волі.
Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на пресслужбу Офісу Генерального прокурора.
Прокурори у суді довели, що зазначені службові особи катували та незаконно утримували людей.
У травні 2020 року правоохоронці застосували тортури до жінки, яку викликали до відділення поліції як свідка. Вдягали на неї протигаз, кайданки та стріляли із табельної зброї над головою. Після цього кілька разів зґвалтували постраждалу.
Слідство виявило низку випадків катувань у зазначеному відділку. Того ж місяця іншого потерпілого били та катували для отримання зізнання.
Крім того, у січні 2020 року обвинувачувані, з метою отримання визнавальних показів за ймовірне вчинення крадіжок, наносили двом потерпілим тілесні ушкодження, вивозили їх у багажнику за околиці міста, катували електричним струмом. Після цього прикували кайданками до батареї в коридорі, де потерпілі перебували до наступного дня.
Нагадаємо, 25 травня 2020 року в поліцію надійшло повідомлення про те, що в місцеву лікарню звернулася жінка, 1994 року народження, з повідомленням про побиття і зґвалтування. Вона заявила про причетність до події співробітників поліції. Першочергова перевірка підтвердила причетність поліцейських до побиття і зґвалтування жінки, яку напередодні доставляли до відділу поліції для пояснень з приводу крадіжки майна. Їх затримали. Голова Національної поліції України Ігор Клименко звільнив поліцейських, підозрюваних у скоєнні злочину, усунув від виконання службових обов'язків керівництво відділу та ухвалив рішення про розформування підрозділу і переатестацію всього особового складу Кагарлицького ВП.
Пізніше з'явилася інформація, що причетними до зґвалтування жінки у відділенні поліції на Київщині є оперуповноважений Сергій Сулима і начальник одного з секторів Кагарлицького відділення поліції Обухівського відділу поліції ГУНП в Київській області Микола Кузів.
ДБР повідомило поліцейським про підозру, і за рішенням суду вони були заарештовані.
Справа слухається у закритому режимі. На цьому наполягали адвокати обвинувачених.
Мусорская реформа плодоносит. Про судебную Князев может рассказать. 
Відкупився , падло?
Але, в них не можливо було змити щось кров'ю.
Там служили до смерті.
А шо таке? Бояться, що випливе, що усе відділення цим займалося?
Хіба що самогубство їх спасе!!
Суд виправдав людину - підстава для порушення кримінальної справи проти слідчого з його керівником, а також, проти прокурора як процесуального керівника. Оце буде справді боротьба з корупцією!
Практически - во-первых это станет противоречить самой концепции суда как состязательного процесса, ибо по вашей логике 100% дел будет обязано заканчиваться приговором, https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%B8_%D0%9D%D0%9A%D0%92%D0%94 мы это уже проходили ; во-вторых это приведет к увольнению большинства следователей включая адекватных; а в-третьих оставшиеся следователи будут заинтересованы развалить уголовное дело до суда (у нас досудебное следствие) из-за боязни оправдательного приговора.
В таких чувствительных сферах с плеча рубить нельзя.
- мої пропозиції не протирічать концепції, але й не абсолютизують її оскільки зазначена концепція допускає можливість практичного втілення доктрини "зізнання - цариця доказів";
- Ви можете назвати Соломонів суд змагальним процесом?
Щодо закінчення розгляду справ вироком у 100% випадків:
- саме так, судових розгляд у кримінальному провадженні має завершуватись виправдальним, або обвинувальним вироком (ніякого зв'язку з трійками НКВД тут не вбачаю).
Стосовно рівня підготовки слідчих та прокурорів:
- адекватність не є показником кваліфікаційних здібностей, а показник психічного, духовного, інтелектуального, або ж соціального здоров'я;
- Ваше твердження щодо існування "адекватних" та інших слідчих передбачає існування кадрової політики відбору в слідчі органи духовно та психічно хворих, а також, осіб з низьким рівнем соціалізації (з низьким рівнем соціального здоров'я) і так воно і є, але не значить, що має залишатись, оскільки такі кадри ********* державу.
Розглядати мотивацію поведінки "адекватних" та неадекватних слідчих не вбачаю доцільним з урахуванням вище приведеного.