Нестача особового складу ускладнює оборону Покровська, - FT
Брак мобілізаційних ресурсів та інтенсивні атаки РФ загрожують Покровську й Мирнограду. Частина експертів і військових закликає до своєчасного відходу, щоб уникнути повторення сценаріїв Бахмуту й Авдіївки.
Як інформує Цензор.НЕТ, про це пише FT.
На початку листопада низка українських військових та громадських діячів заявили про необхідність відведення сил з Покровська та Мирнограда. Колишній заступник міністра оборони та засновник фонду "Повернись живим" Віталій Дейнега наголосив, що ЗСУ слід покинути міста, "поки це можливо".
Військові та експерти кажуть, що безпосередня загроза Покровську та Мирнограду - які в разі захоплення можуть бути використані як плацдарм для подальшого просування російських військ, значною мірою пов'язана з тим, що Україна не може набрати достатню кількість особового складу. Українські сили дедалі більше розтягуються по 1000-кілометровій лінії фронту.
"Усього цього можна було б уникнути, якби у нас було більше людей і сотні, якщо не тисячі, балістичних ракет... Для звільнення міста такого розміру, ймовірно, знадобилася б величезна кількість людей, а я просто не думаю, що зараз їх стільки є", - сказав український військовослужбовець, який воює в цьому районі, Артем Карякін.
Росія зміцнює позиції в Покровську
Російські підрозділи змогли закріпитися в глибині Покровська – міста на лінії фронту. Вони активно використовують постійні атаки дронами по вузькому коридору постачання, щоб ускладнити підвезення ресурсів для українських сил оборони.
Через контроль Росії над більшою частиною Покровська під загрозою опинився і сусідній Мирноград. Моніторингова група DeepState 8 листопада повідомила, що місто може потрапити під оперативне оточення, що створює критичні умови для оборони регіону.
Складність стримування повільного, але постійного просування російських військ демонструє суттєву нерівність людських ресурсів. Росія має набагато більший мобілізаційний резерв і поповнює свої сили, зокрема коштом добровольців, яких мотивують значні виплати, попри високий рівень втрат.
9 листопада головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що ситуація в Покровську "в цілому під контролем". За його словами, інтенсивність атак з боку російських військ дещо знизилася, що дозволило українським силам стабілізувати обстановку.
"Звичайно, є і план "Б" і план "В" — для всіх варіантів розвитку подій", - сказав він.
У жовтні російським штурмовим групам вдалося прорвати українську оборону та закріпитися в підвалах багатоповерхівок, попри постійні удари українських дронів. Таке проникнення стало можливим завдяки хвилеподібним атакам піхоти та тактиці просування малими групами.
Президент України Володимир Зеленський минулого тижня заявив, що до міста проникли 314 російських військових. Для порівняння: наприкінці жовтня глава держави повідомляв про близько 200 загарбників, що свідчить про подальше посилення російської присутності.
Дефіцит особового складу на українській лінії оборони
Україна тривалий час намагається зміцнити свої передові бригади шляхом мобілізації чоловіків віком від 25 до 60 років, які придатні до служби. За даними української волонтерки Марії Берлінської, у жовтні на кожен кілометр фронту припадало лише від чотирьох до семи українських піхотинців - критично низький показник для ефективної оборони.
Київ також стикається зі зростанням випадків самовільного залишення частин. За словами військового Ігоря Луценка, у жовтні було зафіксовано 21 602 такі випадки - рекордний показник за час повномасштабної війни.
Точні масштаби дезертирства оцінити складно. Частина військових залишає підрозділи, якими командують, на їхню думку, неефективні офіцери, щоб приєднатися до кращих частин. Фактично між бригадами триває конкуренція за бійців, які покидають свої частини.
За даними військового чиновника, який спілкувався з Financial Times, чимало новобранців залишають службу ще до прибуття до своїх підрозділів. Це призводить до того, що чисельність сухопутних військ не збільшується, а навпаки - скорочується.
Польський аналітик Конрад Музика зазначає, що на окремих ділянках фронту щільність українських сил уже настільки низька, що оборона фактично тримається лише на дронах.
Важкі кадрові рішення на тлі загрози прориву
Дефіцит особового складу змушує українське командування ухвалювати дедалі складніші рішення щодо розподілу підрозділів.
Просування російських військ до Покровська почалося ще наприкінці літа 2024 року, проте спочатку воно було повільним - українські дрони регулярно знищували невеликі групи штурмовиків.
У липні російська піхота почала спроби проникнути в місто. Однак штурми вдалося відбити завдяки українським мобільним підрозділам, так званим "пожежним бригадам", які оперативно перекидали на найзагрозливіші ділянки фронту.
У серпні кілька таких підрозділів перекинули приблизно на 20 км північніше, щоб зупинити несподіваний російський прорив на 15 км углиб оборони, який створював загрозу оточення для низки ключових міст Донеччини.
Це послабило оборону Покровська, де російські війська змогли активніше просуватися, використовуючи також елітні дронові підрозділи для ударів по транспортних шляхах, щоб виснажити українські сили.
Наприкінці жовтня до Покровська повернули спецпідрозділи Сухопутних військ, СБУ та військової розвідки.
Втім, український офіцер, який воює поблизу міста, заявив FT, що це підсилення, ймовірно, надійшло надто пізно, щоб кардинально змінити ситуацію на напрямку.
Спроба вирішити кадрову кризу без масової мобілізації
"Україна поки уникає розширення примусової мобілізації, намагаючись замість цього залучати більше добровольців і робити ставку на використання високотехнологічних підрозділів - насамперед безпілотних систем," - пише Financial Times.
Цього року держава запровадила однорічний контракт із фінансовими бонусами для чоловіків 18-24 років, а також продовжила амністію для тих, хто самовільно залишив частину, але погоджується повернутися до війська.
Президент Зеленський також оголосив про плани впровадити нові короткострокові контракти для військовослужбовців терміном від одного до п’яти років - давню вимогу армії, з огляду на те, що багато військових служать з 2022 року без визначених строків демобілізації.
Попри ці кроки, значного результату поки що немає, або ж нові механізми ще не почали повністю діяти. За словами міністра оборони Дениса Шмигаля, нові контракти стануть доступними лише на початку наступного року.
На тлі кадрової кризи деякі експерти попереджають: надмірна наполегливість у спробах утримати Покровськ може призвести до повторення сценарію інших українських міст, які були втрачені - із хаотичним і кривавим відступом під ворожим вогнем.
"Якщо не вжити правильних заходів, битва за Покровськ може вплинути на сприйняття Збройних сил. Якщо суспільство побачить повторення Бахмуту, Авдіївки чи Вугледара, мотивація приєднуватися до армії впаде", — застерігає польський військовий аналітик Конрад Музика.
А FT не хоче порахувати співвідношення КАБ-ів, дронів, авіації, артилерії і ракетного озброєння на цій ділянці фронту?
Шо перше, шо друге з разряду фантастіки.
Донбаський фронт.
27-а дивізія окупантів "загубилася" у забудові н.п. (примітка - Покровськ), за два тижні боїв втратила мінімум полк особового складу (ос), але виконати бойове завдання не змогла. Дивізія перебуває у точці вичерпання наступальних можливостей.
Тепер для неї настав "culmination point of the offensive". Для того, щоб пройти решту 10 км потрібні іще 2 - 3 "зайвих" полки. А зараз залишається лише закріплюватись і накопичуватися. Умовно сидять, чекають на резерви "старшого начальника". А їх, підготовлених для боїв у місті, поки що немає. За мірками окупантів - це було б "не страшно", якби 51-а армія, набагато більша за особовим складом ніж 2-а армія, прорвалася б до Гришиного. Але умовним способом "перемог" не досягають, і 51-а "круто підставила" 2-ю своїм кидком на північ, оголенням флангів і як наслідок - оточенням та поразкою.
ЗСУ закінчують зачистку Добропільських "вух", а 51-а зазнає поразки під Родинським. Загальним підсумком - мінус 2 бригади ос. Тому 2-а армія "не поспішає" створювати свої "вуха" та взяла оперативну паузу. Тепер група "Центр" має розпочати все спочатку: запросити резерви, провести ротацію, відновити боєздатність, як то: поповнити ос, запас техніки та БК. Потрібна інженерна підготовка ліній для оборони та підготовки до нового штурму (проходи, мінні поля, укриття). Провести заново контррозвідувальні та розвідувальні заходи для оцінки супротивника.
Не дивно, що ***** особисто зняв командарма 51-ї ("муму" /прим. Герасимов/ не має прав цього робити, тож він його просто підставив і тим викрутився).
Не буду писати про можливі наміри окупанта, але за характером його дій стає зрозуміло, що рашисти, втративши операційну ініціативу, не продовжуватимуть робити охоплення/обхід, а можуть перейти до улюбленого способу видавлювання з півдня із застосуванням "килимових бомбометань". Але це додаткова втрата часу і не факт, що результат може бути для ворога передбачуваним.
На Гуляйпільському напрямку окупант таки наважився "переплисти" Янчур і розкрив свій операційний план, кинувши всі сили в Успенівку, для створення плацдарму з наступним кидком по лінії на Запоріжжя. Також не випадково з цієї нагоди ***** провів ротацію командування угруповання "Південь", якому найближчим часом буде відведено вирішальну роль у загальному кидку на умовне "Запоріжжя".
Швидше за все замість ротації "муму", "перспективні ломпасники" були спрямовані на Південь.
Але поки що авіація противника і пріоритетність постачання БК зайняті Покровським напрямком, движняк групи Південь все відкладається. На цій ділянці залишилася одна незадіяна в атаках залізнична гілка на Гуляйполе, що через погодні умови буде пріоритетним напрямком для підтримки наступу групи "Схід", як тільки створяться "сприятливі умови під Покровськом" (якщо взагалі створяться). "