Росіяни зав’язли у вуличних боях за Вовчанськ. Ворог безуспішно намагається підтримати активні штурмові дії, - Сирський
Головнокомандувач Олександр Сирський розповів про ситуацію на Східному фронті.
Про це він повідомив у Facebook, інформує Цензор.НЕТ.
Наразі Сирський перебуває в частинах Східного фронту.
"Після перших незначних успіхів в ході наступальних боїв на Харківщині противник повністю завʼяз у вуличних боях за Вовчанськ та поніс дуже високі втрати в особовому складі штурмових підрозділів. Наразі ворог з різних напрямків перекидає резерви, намагаючись підтримати активні штурмові дії, але безуспішно.
В районі Липців ворог також поніс істотні втрати, перейшов до активної оборони, проводить мінування та вогневе ураження позицій наших військ", - йдеться в повідомленні.
За словами головнокомандувача ЗСУ, на Куп'янському напрямку тривають бої у лісовому масиві на північ від міста. Складна ситуація в районі Кислівки, де ворог намагається прорвати оборону та вийти до річки Оскіл.
"Інтенсивні бойові дії тривають в районі Іванівського та на підступах до Часового Яру. Ворог намагається будь-якою ціною зачепитися за місто, використовує новітні Т-90М, БМП-3, БМД-4, які, як правило, знищуються нашими протитанковими засобами та FPV дронами ще в ході висування.
Найбільш інтенсивні та жорсткі бої тривають на Покровському та Курахівському напрямках. Ворог намагається прорвати оборону наших військ на вузькій ділянці фронту між населеними пунктами Старомихайлівка - Бердичі шляхом наступальних та штурмовим дій найбільш підготовлених підрозділів", - зазначив Сирський.
Він також додав, що окупанти наступають як з використанням бронетехніки, так і пішки, нерідко - на мотоциклах та багі.
"На інших напрямках також неспокійно, але кількість та інтенсивність бойових дій значно менше. Ключова мета моєї роботи - вивчення обстановки на місці, вирішення проблемних питань, забезпечення додатковою кількістю боєприпасів, дронів, РЕБ та інших МТЗ, посилення резервами, тощо", - підсумував він.
а куди поділися відосики про старий мотлох
......
2. Тепер деякі суб'єктивні думки "з приводу".
Враховуючи той факт, що й на Вовчанському напрямку, й по напрямку на с. Липці почали фіксуватися підрозділи зі складу повітряно-десантних військ (пдв) противника, очевидно, його командування продовжує "стаскивать" на цей напрямок сили й засоби з ІНШИХ напрямків, "дЮсант" у російському війську традиційно використовують у якості "пожежної команди".
Причому, наскільки я розумію, противник прагне РОЗШИРИТИ смугу дії своїх військ на Харківському операційному напрямку, що, очевидно, потягне за собою необхідність продовження перекидання сюди ним ДОДАТКОВИХ сил і засобів. Навіть просто тому, що це розширення потрібно заповнювати якимись військами.
Іншими словами, вся ця російська офензива північніше та північно-східніше Харкова ризикує перетворитися на такий собі "пилесос" для російських резервів, потрібних зовсім в інших місцях.
По суті, з поки незрозумілих для мене причин російське командування розпочало свою літню кампанію 2024 року із зовсім необов'язкового для себе "напруження" на ще одному операційному напрямку. Причому почало це робити явно недостатніми для якогось значного оперативного результату силами.
Зрозуміло, що противник прагне прикувати на цей напрямок якомога більше сил і резервів ЗСУ. Але тут він вже став своєрідним "заручником" ситуації.
Для того, аби примусити ЗСУ стягнути сюди свої резерви, йому потрібно наступати (або принаймні пробувати це робити) майже у режимі "нон-стоп". Без цього у серйозність намірів російського командування "прорватися в Харків" (нехай навіть на тили українського угрупування на Куп'янському напрямку) українське командування просто не повірить.
А для цього потрібно ПОСТІЙНО кидати у цей наступ свіжі сили. Однак, якщо ти маєш намір наступати "по-справжньому" десь на іншому напрямку, це стає певною проблемою. Бо "на все й зразу" сил може й не вистачити.
Більше того, якщо ЗСУ якось "не так" реагує на твій наступ на "допоміжному" напрямку (наприклад, не перекидає туди свої основні резерви), про який ти заявив "майже офіційно" ще ЗАЗДАЛЕГІДЬ, то що залишається в такому разі?
Вірно, перетворити "допоміжний" наступ в основний. Бо рано чи пізно, але наступить момент, коли "допоміжний" та запланований "основний" наступи увійдуть у режим протиріччя одне одному, в першу чергу, у сенсі використання накопичених резервів і ресурсів.
Чим далі буде продовжуватись "допоміжний" наступ, висмоктуючи резерви, тим менше шансів для успіху буде залишатися на основному, для якого й призначались ці самі резерви.
Тому російському командуванню так чи інакше доведеться зробити у певний момент одну з двох речей:
- або припинити "допоміжний" наступ і перегрупувати основну частину сил та засобів на "основний" напрямок,
- або перетворити "допоміжний" у "основний", відкоректувавши свої початкові плани на кампанію и сконцентрувавши на "допоміжному" напрямку основні резерви, які початково призначались для іншого напрямку.
Спроба, вибачте мене за мій французький, "всидіти однією сракою на двох стільцях", тобто вести наступ ОДНОЧАСНО на двох напрямках основною масою своїх резервів, у даному випадку неможлива просто тому, що вона ризикує знову перетворитися у піврічний штурм якоїсь чергової "авдіївки" з морем трупів.
Причому шанси "хоч десь прорватися" при спробі наступати ЗРАЗУ на ДВОХ операційних напрямках для росіян в такому разі різко впадуть. Просто тому, що по-справжньому БОЄЗДАТНИХ резервів рівня дивізія-корпус, не кажучи вже про армію, у росіян дуже обмежена кількість. Тим більше що вони самі "***********" це становище, прагнучи наступати скрізь і зразу.
Згадайте, щоб "взяти Авдіївку", їм знадобилося сконцентрувати на цій порівняно вузькій смузі 3 загальновійськових армії + окрему танкову дивізію, не рахуючи орду "приданих" частин і підрозділів рівня "окремий батальйон", "полк". При цьому довелося суттєво обмежити розмах наступальних дій на інших операційних напрямках.
Тому, коли ми спробуємо подивитись на ситуацію, "трохи відірвавшись" від Харківського операційного напрямку, то стане цілком зрозуміло, що головне завдання російького командування зараз - приховати напрямок свого справжнього "головного наступу" на літню кампанію. Добитися у цьому сенсі стратегічноїй дуже бажано оперативної раптовості.
Для нього це стає ще більш актуальним, тому що обсяги військово-технічної допомоги Україні з боку наших країн-партнерів, очевидно, мають певні перспективи ДО ЗРОСТАННЯ (нехай повільно та поступово), й відповідно шанси ЗСУ на успішне проведення стратегічної оборонної операції протягом кампанії 2024 року також зростають.
Росіян починає "підтискати" час, треба встигнути до "контрольного моменту" восени цього року створити "сильные позиции по Украине". До речі, оті всі вибрики про "війну з НАТой" та "ядрьоной боНбой" саме з цієї "опери".
Насправді, як на мене, в кремлі вже все зрозуміли. Широкомасштабна війна "в довгу" не для них. Хоча, звісно, "попытаться можно".
Але, думаю, цьогорічна спроба буде для них останньою з можливих. Далі, після неї, якщо вона не вдасться, як вони самі кажуть, - "по нисходящей".
Завдання для нашої держави - встояти цього року.
Те, що кацапи як правило створюють при наступі перевагу в о/с у 5-7 разів, і таким чином відволікають свої, набагато більші сили з гарячих напрямків для "свідків" не аргумент.
Вчора вони цілий день свідчили про відволікання.
Машовець для них не авторитет. Там рівень - прапорщик Жданов, максимум - старлей Світан...
Зрозуміло, що противник прагне прикувати на цей напрямок якомога більше сил і резервів ЗСУ. Але тут він вже став своєрідним "заручником" ситуації.
Для того, аби примусити ЗСУ стягнути сюди свої резерви, йому потрібно наступати (або принаймні пробувати це робити) майже у режимі "нон-стоп". Без цього у серйозність намірів російського командування "прорватися в Харків" (нехай навіть на тили українського угрупування на Куп'янському напрямку) українське командування просто не повірить.
Більше того, якщо ЗСУ якось "не так" реагує на твій наступ на "допоміжному" напрямку (наприклад, не перекидає туди свої основні резерви), про який ти заявив "майже офіційно" ще ЗАЗДАЛЕГІДЬ, то що залишається в такому разі?