Судді всупереч попередній правовій позиції слухатимуть справу в касації, авторозподіл не проводився, - адвокати "Приватбанку" про судовий процес з НЗФ
У вівторок, 19 листопада, у Верховному Суді має відбутися розгляд касаційної скарги в резонансній справі щодо кредитів, отриманих Нікопольським заводом феросплавів (НЗФ) від ПриватБанку. Напередодні адвокати банку подали заяву про відвід судової колегії, оскільки вважають, що авторозподіл не проводився за встановленими правилами, а передача справи саме цій колегії суперечить правовій позиції, яку вона раніше висловлювала.
Про це в коментарі Цензор.НЕТ заявив адвокат Дмитро Монастирський.
Як вже раніше писав Цензор.НЕТ, судовий процес, ініційований НЗФ, з 2021 року фактично призупинив розгляд позову ПриватБанку в США до його колишніх акціонерів Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова та їхніх компаній про виведення і відмивання коштів банку до закінчення розгляду позову НЗФ проти ПриватБанку в Україні.
3 вересня 2024 року Північний апеляційний господарський суд задовольнив апеляційну скаргу ПриватБанку, скасувавши незаконне рішення Господарського суду міста Києва та відмовивши у задоволенні позову НЗФ. Цей апеляційний розгляд тривав майже рік, оскільки НЗФ та пов’язані з ним компанії активно затягували процес, подаючи численні клопотання, скарги та заяви. На думку юристів, які представляють банк, такі дії опонентів були спрямовані на те, щоб отримати судові рішення, які визнають кредитні зобов’язання "виконаними", і здійснити спробу вплинути на іноземні судові процеси ПриватБанку у США. Адже жодних претензій щодо кредитних зобов’язань ПриватБанк не висував.
Справа за позовом НЗФ слухається в Україні вже по другому колу. Під час повторного перегляду Господарський суд Києва виніс рішення на користь НЗФ. А коли апеляційний суд скасував рішення першої інстанції, Нікопольський феросплавний завод звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ще на стадії розгляду справи в апеляції, адвокати банку наголошували, що представники іншої сторони вчинили дії, направлені на зміну раніше визначеної колегії суддів Верховного Суду, що суперечить встановленим процесуальним правилам. Як наслідок, касаційна скарга опонентів була передана на розгляд незаконно сформованій, на їхню думку, колегії суддів. Коментуючи ситуацію, адвокат Дмитро Монастирський пояснював, що відповідно до норм Господарського процесуального кодексу та принципу незмінності складу суду, усі скарги та заяви опонентів банку, які подавалися ще під час нового апеляційного перегляду справи, у Верховному Суді мала розглядати раніше призначена колегія під головуванням Інни Берднік. Саме ця колегія минулого року скасувала рішення апеляційного суду, винесене на користь НЗФ, відправила справу на повторний розгляд, надавши судам нижчих інстанцій вказівки, які деталі потрібно встановити для винесення об'єктивного рішення. Натомість, у Верховному Суді скарги НЗФ та інших підприємств, дотичних до ексвласників банку (Покровський та Марганецький ГЗК, а також Запорізький завод феросплавів) під час розгляду справи в апеляції були розцінені як такі, що нібито подані після закінчення нового розгляду, що не відповідало дійсності, в зв’язку з чим і були передані новій колегії суддів під головуванням судді Ігоря Бенедисюка.
А коли ж справа прийшла в касаційну інстанцію після закінчення її нового розгляду судами попередніх інстанцій та мала би по новому розподілятися серед усіх суддів Верховного Суду, то за дивним збігом була передана на розгляд вже призначеній колегії під головуванням Ігоря Бенедисюка. Тому адвокатами ПриватБанку було знову заявлено відвід новопризначеній колегії суддів Верховного Суду.
"Коли скарги опонентів банку на стадії розгляду в апеляції опинилися у Верховному Суді, то замість того, щоб їх передали тому складу суду, який був під час першого перегляду, їх передали іншій колегії суддів – ось цій, яка є зараз, - розповів в коментарі "Цензор.НЕТ" Дмитро Монастирський. - Ми тоді проти цього заперечували, подавали клопотання про відводи, наголошували, що допоки справа не піднялась на новий розгляд по суті до касації, склад суду повинен бути той самий. Тобто, той, що був у суді перший раз, коли справу на новий розгляд. В суді ж нам сказали, що це ми неправильно трактуємо норми процесу, що можна визначати вже новий склад суду. А коли справа підніметься вже до розгляду по суті вдруге, тобто, якщо оскаржуватиметься постанова апеляційного суду, то тоді вже має визначатися і новий склад суду. І ось ми на етапі нового розгляду справи у касації, однак, зміни колегії шляхом автоматичного розподілу серед усіх суддів - не відбулося. Всупереч своїй же правовій позиції - колегія під головуванням Ігоря Бенедисюка продовжує розгляд справи".
Його колега Олег Самсонович додає, що влітку цю колегію призначили шляхом авторозподілу, хоча якраз тоді цього не варто було робити. "Ми не будемо зараз стверджувати про конкретно цю справу, але ми прекрасно розуміємо наявність певних механізмів, які, тим більше влітку, коли багато суддів перебувають у відпустках, дозволяють і дозволили в цій ситуації нашим опонентам, подати скаргу тоді, коли була висока ймовірність, що вона попаде конкретній колегії.
Адвокат пояснив, що розподіл справ може бути як автоматичним серед усіх суддів відповідної спеціалізації, так і формальним, коли справа передається складу суду, який раніше займався подібними розглядами. У цьому випадку, система була налаштована так, що справа потрапила до тієї ж колегії, яка розглядала касаційні скарги на проміжні рішення апеляції.
13 листопада 2024 року у суді штату Делавер відбулось засідання, де адвокати ПриватБанку, Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова виклали своє бачення щодо впливу українських позовів НЗФ на американський позов до колишніх власників чи його відсутності. Вперше з моменту зупинки позову ПриватБанку у США у 2021 році американський суд може винести рішення, яке відкриває шлях до поновлення американської справи і продовження її розгляду по суті.
У банку не коментують як аномальний авторозподіл у Верховному Суді може вплинути на шанси отримати позитивне рішення, щоб розблокувало американську справу ПриватБанку. Але очевидним залишається те, що така ситуація не додає довіри до судової влади на міжнародній арені.
