Україна прагне призвати нових солдатів на тлі зростання дезертирства, поки РФ просувається на сході, - FT
За перші 10 місяців цього року дезертирувало або здійснили СЗЧ більше українських солдатів, ніж за попередні два роки повномасштабної війни. Це свідчить про боротьбу Києва за поповнення своїх передових підрозділів у той час, поки Росія продовжує захоплювати все більше нових територій на сході України.
Про це йдеться в статті Financial Times, передає Цензор.НЕТ із посиланням на "Еспресо".
Випадки СЗЧ на передовій
Видання пише, що наприкінці жовтня сотні військовослужбовців 123-ї бригади залишили свої позиції в районі східноукраїнського міста Вугледар. Вони повернулися до рідної Миколаївської області й влаштували досить рідкісну акцію протесту, вимагаючи більше озброєння та якіснішої підготовки.
"Ми приїхали [до Вугледара] з автоматами. Говорили, що буде 150 танків, а їх було 20... і нічим нас прикрити", - сказав офіцер 123 бригади, який говорив на умовах анонімності.
Так, із січня по жовтень цього року українські прокурори порушили 60 000 кримінальних справ за фактами самовільного залишення військовослужбовцями своїх позицій. Це майже вдвічі більше, ніж за весь 2022 і 2023 роки разом.
У разі визнання винними, солдатам загрожує до 12 років позбавлення волі.
Деякі військовослужбовці 123-ї бригади, які залишили свої позиції, згодом повернулися на фронт. Інші продовжують переховуватися, а частина, за інформацією місцевої влади, перебуває під вартою в рамках попереднього слідства.
Дезертирство за кордоном
Financial Times пише, що військовозобов'язаним чоловікам заборонено залишати Україну, але дехто скористався можливістю бути відправленими до закордонних тренувальних таборів у країнах-союзниках, щоб дезертирувати за кордоном.
У середньому щомісяця близько 12 осіб тікають з військових зборів у Польщі, повідомив на умовах анонімності один зі співробітників польської служби безпеки.
Міністерство оборони Польщі переадресувало запити з цього питання українській владі.
Військові масово йдуть у СЗЧ через виснаження і відсутність ротації
Зростання кількості дезертирів ще більше ускладнює й так важку ситуацію для Києва. Починаючи з літа, Росія, маючи перевагу в живій силі, змогла прискорити захоплення нових територій, досягнувши темпів, які не спостерігалися з 2022 року.
Водночас, за словами військових аналітиків, неспроможність України забезпечити ротацію солдатів та надати можливість відпочинку виснаженим військовим призвела до втрат і відлякала потенційних новобранців, які могли б долучитися до лав Збройних сил за інших умов.
Офіцер 123-ї бригади розповів Financial Times, що за три роки війни в його підрозділі не було жодної ротації. У нормальних умовах ротація передбачає чотиритижневий період відпочинку, під час якого солдати повертаються на базу, тренують новобранців і займаються ремонтом пошкодженої техніки.
"Не було жодного, в біса, сенсу залишатися у Вугледарі", — заявив офіцер 123-ї бригади. За його словами, місто лежало в руїнах уже понад рік, і ризикувати життями військових заради його оборони було абсолютно безглуздо.
"Вони просто відправляють їх на смерть, замість того щоб дати можливість відпочити та відновити сили", — підкреслив він.
Речник 123-ї бригади не відповів на запити про коментарі.
Погляди офіцера розділяють десятки солдатів у Миколаївській та Запорізькій областях. У розмові з Financial Times вони зізналися, що відчувають сильну втому, розчарування та стикаються з проблемами психічного здоров’я.
Військові також відзначили, що, хоча українське цивільне населення не хоче капітуляції, багато з них не готові долучитися до бойових дій.
"Бусифікація" та просування РФ на фронті
Загальна чисельність Збройних сил України становить близько 1 мільйона осіб, однак безпосередньо в бойових діях задіяно лише близько 350 тисяч. За словами представника Генерального штабу України, більшість випадків дезертирства припадає на військовослужбовців, які тривалий час перебувають у зоні бойових дій, зокрема на піхотинців та штурмові підрозділи, йдеться у матеріалі Financial Times.
У зв’язку зі швидким просуванням Росії на східному фронті аналітики попереджають, що Україна втрачає територію, яку, можливо, не зможе повернути найближчим часом.
Українська влада планує призвати додатково близько 160 000 чоловіків упродовж наступних трьох місяців.
"Проте репутація військових комісарів в Україні серйозно постраждала після численних скандалів. У мережі з’являлися відео, де вони силоміць затягують чоловіків і застосовують фізичну силу. Водночас військово-лікарські комісії звинувачували у видачі звільнень від служби за хабарі", - йдеться у статті.
Міністр оборони України Рустем Умєров заявив у понеділок, що покладе край примусовому призову, зокрема так званій "бусифікації", коли представники ТЦК забирають незареєстрованих чоловіків просто з вулиць.
Союзники, зокрема США та Великобританія, закликали Україну знизити призовний вік від 25 років і залучити більше чоловіків для поповнення армії.
Представник США заявив, що Вашингтон хоче, щоб Київ знизив призовний вік до 18 років.
