Речниця Трампа Левітт звинуватила Зеленського у грубості: Прийшов в Овальний кабінет, говорячи про гарантії безпеки
Лідер України Володимир Зеленський відмовлявся визнавати прагматичну реальність війни та намагався отримати допомогу від США без особливої вдячності за неї.
Про це прессекретарка Білого дому Керолайн Левітт заявила в ефірі Fox News, коментуючи суперечку між президентами України і США в Білому домі 28 лютого, інформує Цензор.НЕТ із посиланням на "Суспільне".
"У тій кімнаті була неймовірна напруга, і все дуже швидко стало погано, тому що, на жаль, президент Зеленський відмовляється визнати прагматичну реальність війни, з якою стикається його країна. Ця війна триває вже багато років. Його співвітчизники гинуть, і президент Зеленський не зміг визнати, що він заходить в Овальний кабінет з "новим шерифом у місті", і цим шерифом є Дональд Трамп, головний миротворець", - заявила Левітт.
Вона вкотре наголосила, що Трамп хоче, щоб ця війна закінчилася, і він розуміє, що "американський народ, втомився оплачувати рахунки за цю війну на сотні мільярдів доларів".
Левітт також звинуватила українського президента, що той нібито "хоче отримати допомогу від американського народу без особливої вдячності за те, що американський народ зробив для його країни за останні кілька років".
Вона наголосила, що Зеленський був "на порозі підписання економічної угоди, яка б забезпечила економічне процвітання українського народу і повернула б американські податки, витрачені на фінансування цієї війни".
"Натомість через його грубість та антагоністичні дії угода провалилася у нього на очах. Президент Трамп хоче миру, він залишається відданим цьому, але президенту Зеленському або потрібно змінити своє ставлення, або, можливо, він взагалі не зможе укласти угоду", - заявила речниця Білого дому.
Відповідаючи на запитання, чи налаштований Трамп переглядати угоду про видобуток корисних копалин, зважаючи на суперечку в Овальному кабінеті, Левітт заявила, що президент США "залишається прихильником миру і хоче, щоб ця війна закінчилася".
За її словами, все залежить від Трампа, який наступний крок він зробить.
"Він дуже чітко дав зрозуміти, попросивши президента Зеленського та українців покинути Білий дім, що Зеленський не в тому настрої. Угода про видобуток корисних копалин була економічною основою і першим кроком до мирної угоди. Але Зеленський прийшов в Овальний кабінет, говорячи про гарантії безпеки, говорячи про те, що хоче зробити Європа. Що ж, президент також розмовляв з Європою", - сказала Левітт.
Вона заявила про "несприятливі обставини для президента Зеленського" і що Трамп "не збирається відступати і робить те, що є правильним для американського народу".
Левітт також відкинула звинувачення демократів у "засідці" на Зеленського і що це міг бути план Трампа і Венса спровокувати конфлікт.
"Це абсолютно неправда. Президент Трамп був у захваті від цієї економічної угоди. І саме президент Зеленський, якщо ви прокрутите плівку, фактично протиставив себе віцепрезиденту перед камерами і вступив з ним у бійку", - заявила Левітт.
Вона додала, що "це було чудово, що камери працювали, тому що американський народ і весь світ побачили, з чим президент Трамп і його команда мали справу за зачиненими дверима на переговорах з українцями".
При цьому вона назвала українську сторону "неймовірно твердолобою".
"Це не попередня адміністрація. Джо Байдена більше немає в цьому Овальному кабінеті. Ми більше не збираємося просто виписувати порожні чеки на війну, яка йде дуже далеко, без реального тривалого миру. І це те, чого хоче президент", - заявила Левітт.
Суперечка Трампа та Зеленського
Нагадаємо, у Білому домі у п'ятницю, 28 лютого, відбулася зустріч президента США Дональда Трампа та президента України Володимира Зеленського.
Дональд Трамп та Володимир Зеленський почали сперечатися та перейшли на підвищені тони під час зустрічі в Овальному кабінеті.
Президент України Володимир Зеленський достроково залишає Білий дім після зустрічі з Дональдом Трампом в Овальному кабінеті.
У Вашингтоні не відбулося підписання угоди про корисні копалини між Україною та США.
Мабуть все ж таки були... з ******.
1. Те що Трамп та Венс ті ще мудаки, було відомо до початку зустрічі. Хотів би я їх послати подалі? Так.
2. Хочеш виглядати героєм - пішли їх ДО зустрічі.
3. Якщо ти їх ДО зустрічі не послав, а приїхав на зустріч, то ця зустріч для тебе важлива. Так? Так.
4. Об'єктивно, правду казав Трамп, що у України козирів менше ніж у США. Так? Так.
5. Якщо ти в більш невигідній позиції ніж інша сторона, і інша сторона об'єктивно сильніша (її не залякати), то яким чином можна спробувати її переграти? Тільки мізками.
6. У Вови мізків немає. Занавес.
P.S. Ті, хто навіть після того, як дочитали до цього рядка вважають ЗЕ героєм - можете в 6 пункт дописати поруч з Вовою ваше ім'я.
https://x.com/McFaul
Michael McFaul
Professor of Political Science, Director of Freeman Spogli Institute & Hoover Senior Fellow all at Stanford University. U.S. Ambassador to Russia, 2012-2014.
1. Команда Трампа заявила Украине, что они должны отдать территории России. Зеленский должен поблагодарить их за это?
2. Трамп сказал Украине, что они не могут вступить в НАТО. Зеленский должен поблагодарить их за это?
3/ Команда Трампа заявила, что если в Украине будут международные миротворческие силы, американские солдаты в них участвовать не будут. Зеленский должен их за это поблагодарить?
4/ Команда Трампа заявила, что планирует сократить количество американских солдат, размещенных в Европе. Это огромный подарок Путину. Зеленский должен поблагодарить их за это?
5/. Зеленскому сказали, что Украина должна провести новые президентские выборы до начала переговоров о прекращении войны. Зеленский должен поблагодарить их за это?
7/ Чиновники Трампа намекнули на смягчение санкций против России.
8/ Трамп пригласил Россию снова присоединиться к G7.
9/ Соединенные Штаты проголосовали «нет» по резолюции ООН, осуждающей вторжение России в Украину. Поступив так, Трамп порвал с американскими демократическими союзниками и встал на сторону России, Беларуси, Северной Кореи и других диктатур. Зеленский должен поблагодарить их за это?
Помощь, за которую Вэнс потребовал, чтобы Зеленский поблагодарил его сегодня? Вэнс проголосовал против. Республиканская партия задержала ее на 6 месяцев. Трамп сказал, что «тупой» Байден ее дал.
Так за что же именно Зеленский должен благодарить Трампа/Вэнса? Конгресс, да. Американских налогоплательщиков, да. Но Трамп пока ничего не сделал для Украины. Все, что делает команда Трампа, это дарит подарки Путину. Это от российского диктатора они должны требовать благодарности.
"Конфлікт між Зеленським і Трампом під час перемовин прямо в присутності журналістів.
Декілька невербальних ознак конфлікту:
1. Зеленський відповідає Венсу і дивиться лише на нього. Так, наче Трампа в даному випадку взагалі немає. Небезпечна в переговорах ситуація перефокусування на другорядний об'єкт. Це є ознакою зниження уваги, емоційності та втрати контролю з боку Зеленського. Як кажуть «нами керують ті, хто нас злить». Очевидно Венс «дістав» Зеленського дуже серйозно.
2. Зеленський перебиває Венса. Венс застосовує невербальні «стоп-сигнали». Це дуже рідкісні жести в політичних переговорах. Загалом політики такі жести використовують дуже рідко і в основному лише коли говорять про якісь опосередковані речі, типу глобального потепління чи терористичної загрози. Але використання таких жестів по відношенню до опонента використовується не часто і це є ознакою дійсно великої емоційної напруги.
3. Зеленський сидить в захисній позі, при чому поза настільки захисна, що аж руки засунуті під пахви. Це ознака напруження, тотальної незгоди, емоційного спротиву.
4. Здивовано підняті брови Зеленського, в той момент коли вступив Трамп - це ознака не уваги, а неповаги. Типу «Що ти мені тут можеш взагалі сказати?» Такі мімічні сигнали посилюють демонстрацію неповаги до опонента і свідчать про високий рівень незадоволення та втрату контролю за емоціями.
5. Трамп включився і намагається «відчитувати» Зеленського. Соромлючі жести пальцем, погрожуючі інтонації, пряме нагадування, що «ви тут не у вигідних умовах».
6. Ілюструюча невербальна поведінка Маркарової - це ознаки сорому. Вона теж, як і Зеленський, тре носа, що є прикладом сприйняття ситуації як неприємної.
7. Трамп навіть починає насміхатися над Зеленським, намагаючись зобразити його манер відеозвернень.
8. Викликає здивування спіч Трампа про Хантера Байдена, його спальню та ноутбук. Не впевнений чи може це помилки перекладу, але сам характер комунікації Трампа свідчить про розірваність мислення, що доводить як мінімум той факт наскільки напружено відчуває себе президент США.
9. Ключовий посил Трампа - ви не висловлюєте вдячність. Тобто на рівні емоцій мова йде не про раціональні речі, а про статусний розподіл. Грубо кажучи - хто кому холоп.
Висновки:
1. Емоції всіх трьох учасників щирі і правдиві. Не можна сказати, що хтось з них, або всі троє граються і намагаються зобразити більш сильні емоції, ніж ті, які вони демонструють. Вони дійсно посварилися до повної втрати емоційного контролю.
2. Трамп потребує вдячності. Він про це говорить прямим текстом. І сам факт того, що він прямо про це говорить - це теж ознака реальної повної втрати контролю самим Трампом. Це настільки очевидно і було очевидно вже настільки давно, що дивно як це не врахували в ОП.
3. Всі три персони конфлікту не здатні триматися. Тобто серед трьох політиків, які сформували цей конфлікт, не було жодного політика. Всі вони аматори і невиважені (що теж було зрозуміло давно) персони.
4. Вже деякі «журналісти» почали розповідати про застосування тих чи інших переговірних технік Зеленським, чи Трампом. Насправді використання технік можливо лише за умов автоматизму або повного свідомого самоконтролю. Ні того, ні іншого я не побачив ні в кого з учасників конфлікту.
Наслідки:
• Конфлікт ніколи не виникає на пустому місці. Йому завжди передує латентна фаза, коли відбувається розстановка персон та визначення ролей. Думаю тут свою зіграли і багаточисленні взаємні звинувачення, і образи, і згадки про 4% рейтингі і багато чого іншого. Скоріше за все сторони вже прийшли «заряджені».
• Потім йде тривалий період привласнення результатів конфлікту. Очевидно, що обидві сторони будуть викладати власну версію подій та намагатися завоювати прихильників власної версії. Хто доєднає до себе більше нових союзників, той і переміг врешті решт в цьому конфлікті. Щось я не думаю, що ця перемога буде на нашому боці.
• Такого роду конфлікти завжди переформатовують звичний союзницький простір. Союзники мають прийняти чиюсь сторону або змінити позицію. І, враховуючи швидкоплинність конфлікту, навряд чи хтось з союзників України був готовий до такого сценарного ходу. Думаю зараз і в Берліні, і в Парижі, і в Лондоні п'ють корвалол.
• У таких конфліктах завжди бувають вигодонабувачі. Найчастіше це ті, хто не знаходиться в полі конфлікту.
• Потужні конфлікти породжують вторинні процеси посилення конфліктної ситуації. А враховуючи емоційність та непрофесіоналізм всіх учасників конфлікту, вони здатні продовжувати його та «махати кулаками» довго після драки і формувати нові звинувачення та протести. Всі ці постконфліктні заяви будуть лише поглиблювати розкол та посилювати конфлікт.
Від себе: не знаю що має бути запропоновано Трампу з боку дипкорпуса України, щоб США зберегли хоча б нейтральне ставлення до нас. А от що може запропонувати кремль, щоб це ставлення стало ще менш корисним для нас - відповісти дуже легко. Цінники «дружби» з США у рашки і у нас тепер відрізняються на десятки порядків.
І ще - ******* дипломатія ніколи не була настільки «народною»…"
От спостергіаємо то все дійство і лише одне запитання: от що то і для чого? Ну нахрена то недолуге туда поперлось? Для чого?! Щоб що?! Нахамив, пересрався, відіграв шоу... ну а в результаті?! В результаті зупиняється допомога зброєю, ракетами, розвідданими... офігєна така перемога. От показали Трампу кузькіну мать! І фігня, що то ціною тисяч нових жертв, зруйнованих вщент сотень міст і сіл... Яка ж то херня. Головне, пафос, шоу, емоції.
Трамп є такий, який є - ділок, хапуга, самозакоханий популіст... Придурок, одним словом. А чим від нього Зеленський кращий? Придурок, дурень, неук, хам... Але ж вони в різних вагових категоріях! Не Трамп просить допомоги, а навпаки! Не американські діти гинуть під обстрілами а наші! Різницю відчуваєте?
От придурки.
Дипломатія, міжнародні відносини то не по сцені 95-го кварталу скакати і хером по клавішах товкти. І то не емоції, не пафос, не істерика. То є інтелект, освіченість, виваженість, професіоналізм, вміння слухати, вміння довести свою думку і переконати... Це що, може про Зеленського? Чи може про його ефективних? То може звідси проблеми? Думок ніяких?
От якби Кін Чен Ий зайшов у Білий Дім, а не Зє, то напевно б черевики йому лизали від радощів.
вирішили поставити на коліна всю Украіну ,
поділити ії , розірвати на шматки і грабанути під кінець !!
Хлопці , не вийде у вас нічого , навіть не намагайтесь ...)
Як там? Миші кололись, плакали, але продовжували жерти кактус.
Але ж тут не голки кактуса, тут тисячі і тисячі людських життів.
- https://www.youtube.com/watch?v=zddj4BA_7OM "давай по-новой.. всьо х.йня"
З Мексикою, наприклад.
А от що будемо робити ми країна з корумпованими чиновниками з шаленими зарплатами у деяких з яких уже по три-чотири елітні іномарки, хоча доходи явно навіть на одну не тягнуть... і країна яка за 3 роки війни та великими як на мене вливаннями заходу так ніх... фактично не налагодила виробництво ********* озброєння, щоб якось стримувати орків та наносити урон їх економіці... ракет як не було так і немає, Вільхи навіть не випускаємо...
100 тис ударних беспілотників на папері, але в реальності 60 -100 ударів на декілька днів, хоча мало бути 270 на день... і 2 млн фпв бпла це по 3 на кожного орка що воює в Україні разом з тиловиками... а в реальності набагато менше навіть з волонтерськими
Знайдіть час, вам точно буде цікаво, особливо, якщо ви у такому ж шоці, як і весь світ, від методів і тактики ведення перемовин людини з найбільшими повноваженнями у світі
28 февраля 2025 от Мустафа Найєм,
Дональд Трамп - не дипломат і не політик у класичному розумінні. Для нього переговори - це не пошук компромісу, а гра, в якій перемагає той, хто вміє тиснути, маніпулювати, змінювати правила на ходу у свою користь і нав'язувати свої умови. Неважливо, хто перед ним - партнер, ворог, держава чи навіть ціла країна. Важливе лише одне: хто зламається першим.
Його заяви, епатаж, погрози та шантаж - не прояв імпульсивності, не світогляд, а відточена роками стратегія і навички, які він детально описав у своїй книзі Мистецтво укладати угоди (The Art of the Deal). Вона була написана, коли автору було 41 рік, але з того часу його методи не змінилися. Я прочитав її і вважаю, що цю книгу має вивчити кожен, хто збирається мати справу з Дональдом Трампом у майбутньому.
Ця книга - не зовсім мемуари, у ній немає місця моралі та дипломатії; радше це наочна інструкція, як ухвалювати рішення, створювати кризи й виходити переможцем усупереч усьому. Дональд Трамп наводить безліч прийомів і правил, але якщо узагальнити, можна виділити кілька ключових, які він використовував у бізнесі та продовжує застосовувати у переговорах із союзниками, у торгових війнах та в міжнародній політиці.
Цей текст - не про геополітику. Ми не знаємо його справжніх цілей, але його методи давно відомі - він сам їх детально описав.
Створюй тиск й ілюзію перемоги
Трамп ніколи не грає на рівних і не сідає за стіл переговорів без важелів тиску. Якщо вони неочевидні, він створює їх сам. Провокаціями, невизначеністю, інформаційними вкидами та маніпуляцією страхами він формує штучну кризу й ілюзію сили, щоб подати себе як єдиний вихід і змусити опонента поступитися.
Трамп не розкриває жодних конкретних деталей свого плану
У 1970-х Дональд Трамп захотів купити Commodore Hotel у Нью-Йорку. Будівля була в занепаді, і він побачив шанс провернути одну з найвигідніших угод у своїй кар'єрі. У нього не було грошей, але він знайшов інший шлях - змусити міську владу віддати йому готель на його умовах.
Він розгорнув агресивну кампанію в пресі, зображаючи будівлю як загрозу для міста і символ економічної кризи. Потім він звернувся до мерії з ультиматумом: або місто передає йому готель із податковими пільгами, або залишається зі збитковою нерухомістю. Під тиском громадської думки та політичних зв'язків Трампа влада погодилася звільнити його від податків на 40 років. Він отримав готель в оренду на 99 років за символічну суму, переклавши всі фінансові ризики на місто. Після реконструкції він перейменував його в Grand Hyatt New York і закріпив за собою репутацію успішного девелопера, не вклавши у цю угоду власних грошей.
Сьогодні він використовує той самий метод, ведучи переговори щодо війни в Україні. Як і у випадку з Commodore Hotel, він не пропонує реального рішення, але створює враження, що тільки він здатний завершити конфлікт.
Він стверджує, що нинішня стратегія підтримки України провальна і що всі діють неправильно. Він нагнітає відчуття нестабільності, фокусуючи увагу не на вирішенні проблеми, а на стереотипних слабкостях України та європейських союзників.
Його мета - підірвати довіру до поточної стратегії, змусити союзників сумніватися у правильності їхніх дій і змусити їх ухвалити будь-яке рішення, яке він запропонує.
При цьому в потоці інформаційного шуму, тиску, погроз і шантажу Трамп не розкриває жодних конкретних деталей свого плану, але подає себе так, ніби його втручання неминуче і необхідне.
Переговори - це боротьба, а не пошук справедливості
Трамп не розглядає переговори як пошук компромісу. Для нього поступки - це слабкість. Якщо противник не погоджується на його умови, він не шукає точок дотику, а посилює тиск, поки той не здасться. Його мета - не переконати опонента, а поставити його в таке становище, де простіше поступитися, ніж продовжувати боротьбу.
При цьому він рідко діє за заздалегідь зрозумілим сценарієм. Він свідомо створює плутанину, робить суперечливі заяви, змінює позицію. Його завдання - змусити опонентів нервувати, втрачати контроль, заплутатися настільки, щоб вони самі почали шукати вихід, вигідний йому.
У 1980-х Трамп задумав грандіозний проєкт Television City - величезний комплекс нерухомості на Мангеттені. Щоб реалізувати його, йому була потрібна підтримка міської влади. Але замість того, щоб шукати компроміс, він нарощував тиск, поки чиновникам не стало простіше поступитися, ніж чинити опір.
Спочатку він заявив, що побудує 150-поверхову вежу - найвищу у світі. Коли влада й громадськість виступили проти, він не пішов на поступки, а почав хаотично змінювати тактику, заплутуючи опонентів. Одного дня він говорив про зменшення висоти будівлі, наступного - натякав, що передасть землю японським інвесторам. Чиновники не розуміли, до чого все йде, але відчували, що рано чи пізно Трамп змусить їх прийняти його умови.
Він грав на страхах опонентів, а не намагався їх переконати. Міська адміністрація боялася, що якщо вони не почнуть домовлятися, Трамп проверне угоду за їхніми спинами, поставивши їх перед доконаним фактом. У результаті він домігся поступок щодо землі й знайшов покупців, хоча сам проєкт так і не був реалізований у первісному вигляді. Це був не діалог - це був примус до капітуляції.
Пізніше він застосував ту ж тактику у переговорах із Китаєм щодо торгових мит. Він погрожував жорсткими тарифами, потім відступав, пропонував нові умови, відкликав пропозиції, знову вводив санкції, залишаючи Китай у повній невизначеності. Пекін не міг передбачити його наступний крок і зрештою пішов на поступки, просто щоб зменшити хаос і напруженість.
Зараз він робить те ж саме з Україною. Він заявляє, що США не повинні надавати Україні стільки грошей, але не говорить прямо, чи відмовиться він від допомоги повністю. Він натякає, що Америка може просто вийти з процесу, але не уточнює, як саме. І хоча він не говорить цього відкрито, сам факт такої невизначеності вже починає змінювати позицію союзників.
Це класичний блеф: він не пропонує рішення, але створює ілюзію загрози, змушуючи інших самостійно додумувати наслідки.
Це стратегія хаосу і страху втрат, унаслідок якої союзники починають думати не про перемогу України, а про те, як уникнути втрат. Як і в Атлантік-Сіті, він змушує опонентів думати не про те, як виграти, а про те, як не програти.
Угода важливіша, ніж правда
Для Трампа переговори - це не питання справедливості, моралі чи поваги до іншої сторони. Він розглядає будь-яку ситуацію як гру на виживання, де важливий лише кінцевий результат, вигідний йому. Якщо він бачить можливість узяти більше - він бере, не замислюючись про наслідки.
У 1981 році Дональд Трамп купив Bonwit Teller Building на П'ятій авеню - будівлю, яка стояла на шляху зведення Trump Tower. Але була проблема: у будівлі жили люди, і вони не збиралися виїжджати. Їх захищали довгострокові орендні контракти, які давали їм право залишатися у своїх квартирах.
Спочатку Дональд Трамп запропонував мешканцям гроші за виселення, але коли частина з них відмовилася, він перейшов до тактики відкритого тиску: припинив будь-які інвестиції в будівлю і обмежив її обслуговування, створюючи нестерпні умови для життя. Коли і цього виявилося недостатньо, Трамп публічно заявив, що готовий заселити туди безхатьків, знаючи, що це викличе паніку серед мешканців. Усе це було зроблено в межах закону, але фактично він просто намагався вижити людей з їхніх квартир, щоб досягти своєї мети.
У результаті всі орендарі покинули будівлю, і в 1983 році почалося будівництво Trump Tower. Трамп не пропонував компромісів, не шукав справедливих рішень - він створив ситуацію, в якій опір став безглуздим. Він не переконував людей піти, а просто зробив їхнє життя настільки складним, що вони не витримали й здалися.
Ще один приклад. У 1987 році Дональд Трамп будував казино Trump Taj Mahal і обіцяв, що воно стане «восьмим чудом світу» і «найрозкішнішим казино в історії». Це справді була його найбільша інвестиція в гральний бізнес. Він залучив сотні підрядників - будівельників, електриків, постачальників оздоблювальних матеріалів. Усі вони виконали свою роботу, розраховуючи на оплату. Але після відкриття казино борги виявилися непідйомними, і вже через 15 місяців проєкт збанкрутував, залишивши після себе фінансову катастрофу.
Трамп уникнув особистих втрат, але підрядники опинилися у безвиході. Їм запропонували або отримати лише частину грошей, або судитися, знаючи, що затяжний процес збанкрутить їх ще швидше. Маленькі компанії не витримали. Багато збанкрутували, інші загрузли в боргах, а сім'ї робітників залишилися без доходу.
Формально все відбувалося в межах закону, але результат був передбачуваним: казино відкрилося, Трамп вийшов з угоди, залишивши за собою боргову вирву, з якої вибиралися інші. Він отримав усе, що хотів, і пішов, не озираючись на тих, хто зробив цей проєкт можливим.
Сьогодні він використовує той самий підхід, говорячи про війну в Україні. Він не розглядає переговори як питання життя мільйонів людей чи захисту демократії. Для нього це просто угода, в якій важливі його імідж, його інтереси та фінансова вигода для США.
Як і у випадку з мешканцями Bonwit Teller, він не вступає в чесні переговори, а створює умови, у яких у інших просто не залишається простору для маневру. Він не говорить прямо, що США повністю припинять підтримку, але вкидає натяки, створює відчуття невизначеності, змушуючи союзників замислитися, чи варто їм продовжувати попередній курс.
Як і з підрядниками Trump Taj Mahal, він використовує довіру, поки це вигідно, а потім відмовляється від зобов'язань, навіть якщо
Починаючи з треніка замість костюма і закінчуючи істерикою і хамством. Ну так, як він вміє, по-іншому йому не вдається.
Скажеш, спровокував Венс? Згоден. Але хіба то не було зрозуміло до зустрчі? Ну то якого хрону воно туда поперлось? Щоб що? Щоб отримати ось такий результат: зупинена допомога, а це гроші, зброя, розвіддані...
Весело? Нє? Па-пріколу, хоть паржьом...
Придурки, блін...
Дипломатія, міжнародні відносини то не по сцені 95-го кварталу скакати і хером по клафішах товкти. І то не емоції, не пафос, не істерика. То є інтелект, освіченість, виваженість, професіоналізм, вміння слухати, вміння довести свою думку і переконати... Це що, може про Зеленського? Чи може про його ефективних? То може звідси проблеми? Думок ніяких?
В іншому, як по мені, то там не було ні одного виваженого політика, вміючого слухати, робити висновки і - вміючого говорити. Зеленський тут виглядав як тявкаюча шавка. На який ляд він там ще фото показував, кому вони там потрібні. Це якийся сюр переговорного процесу.
Що далі?
Скоріш за все буде закручування гайок по всім фронтам допомоги. Можливо і Європа стане на сторону Америки, Орбан не забарився вже.
Усе буде вестись до того, що б заморозити конфлікт на існуючих кордонах. Як не прикро, а цей сценарій цілком можливий, тим більше після такого демаршу Зеленського.
З росії почнуть знімати санкції і вона почне масовано і потужно готуватись до продовження конфлікту. Але вже не тільки з Україною, Європа буде під прицілом. Тим більше, економіка в росії переведена на військові рейки.
Чуда не буде, як би нам того не хотілось. Зеленський то є вирок Україні! Поржали?
Це свята святих як церков де всі слухають, а не дуроломять чи ще щось там навязують ніби опонент чогось не знає з того що ти йому хочешь донести на публіку.
Якщо щось не подобається потім йдеш на fox cnbc чі свій улюблений CNN і розповідаеш з чим не згоден.
Як правду написав війсковий-"кому явно не весело після перформансу зе, це війсковим".
Але хто то пам'ятає... 🤔
Ну і на рахунок здорової голови? То в кого вона здорова? В Зеленського?!
Шах і мат!
але не на умовах кремля , крапка !!
Всі украінці цього хочуть , крім ху@ла і Трампа !
А он должен был всем по очереди вылизать пальцы ног ???
За что благодарность , если ГАРАНТИЙ нет и не хотят их давать ?
Но копалини Украина обязаны отдать …
Хитрожопые какие
Зелі нічого не залишалось як відбиватися , інакше б виглядав ганчіркою об яку витирають ноги .
Все він правильно робив .