Потенційна мирна угода може обернутися катастрофою для України, - Politico
Ймовірна мирна угода між США, Україною та Росією може тимчасово зупинити війну, однак за відсутності надійних гарантій безпеки стане лише черговим етапом у стратегії кремля щодо захоплення України.
Як інформує Цензор.НЕТ, про це у своїй колонці для Politico пише оглядач Джеймі Деттмер.
На його думку, угода є "потворною" та передбачуваною: вона не гарантує довгострокової безпеки, не передбачає належної відповідальності Москви за воєнні злочини та фактично узаконює територіальні втрати України.
Оглядач зазначає, що попри обіцянки Дональда Трампа швидко врегулювати війну в Україні, йому досі не вдалося досягти перемир'я - не кажучи вже про угоду, яка б назавжди поклала край конфлікту. Проте схоже адміністрація президента США сподівається, що цього тижня ситуація зміниться.
"Але якщо США таки вдасться домогтися припинення вогню, є великі сумніви, що це стане останнім словом у боротьбі з реваншизмом російського президента Володимира Путіна", - наголошує оглядач.
Крім того, Деттмер звертає увагу на м’яке ставлення Трампа до Путіна, на відміну від критики на адресу Зеленського. Спецпредставник США Стів Віткофф озвучує прокремлівські тези, навіть заявляючи, що Путін "молився за Трампа" після замаху. Лише після масштабного обстрілу Києва минулого тижня Трамп вперше відкрито звернувся до Путіна зі словами: "Володимире, СТОП!" - пригрозивши санкціями.
Втім, жодного зрушення з боку Кремля не зафіксовано. Навпаки, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров посилив вимоги: визнання Криму за Росією, відмова України від вступу до НАТО, зняття санкцій та закріплення за Москвою захоплених територій. В обмін на це Києву обіцяють "надійні гарантії безпеки" від європейських союзників, проте жодних деталей поки не оприлюднено.
США, згідно з проєктом угоди, отримають частку прибутків від українських корисних копалин та контроль над енергопостачанням через Запорізьку АЕС. Деттмер вважає, що така домовленість є згубною:
"Київ вийде з війни не лише розчленованим, а й без жодних гарантій безпеки. Вашингтон відмовляється підтримувати навіть європейців, не кажучи вже про Україну. Не буде відповідальності за воєнні злочини, не буде компенсацій за завдану шкоду".
На думку експертів, угода створює небезпечний прецедент - уперше з часів Другої світової війни кордони перекроюються силою. Захід, за словами колишнього російського дипломата Бориса Бондарєва, мав шанс зупинити Путіна ще у 2022 році, але втратив його через нерішучість.
Без справжніх гарантій безпеки нова угода ризикує стати "другим Будапештським меморандумом". Крім зовнішніх загроз, угода несе ризики внутрішньої нестабільності. Відмова від частини територій вимагатиме змін до Конституції та референдуму, що може призвести до політичної кризи всередині країни.
Як зазначає Деттмер, Кремль це врахує, щоб знову спробувати завершити справу військовим шляхом.
@ (мова і лексика оригіналу):
"Купянск-Лиман. Купянский плацдарм рашистов гниет. Не удается им затащить на правый берег Оскола тяжелую технику. Мясо становится все меньше. Пришлют из Волчанска.
Части 1-й танковой и 20-й (бывшей 4-й танковой) армий похоже получили новый приказ. Выполнить хотя бы минимальную задачу по захвату оставшейся части Луганской области. ***** хочет "смахнуть" со стола обсуждений эту область. 4-я танковая дивизия "довернула" на юг , а 144-я мотострелковая дивизия "доворачивает" на север . 3-я мотострелковая дивизия "поддавливает" с востока. Но есть одна "неувязочка". На линии Райгородка-Макеевка рашисты в любой момент могут оказаться в воде (прим. - річка Жеребець). Их "плацдарм" настолько узкий и также лишен тяжелой техники , что в любой момент может рухнуть. Их спасает только возможность обстрелов подходов к реке из арты с левого берега. Но это пока. Сейчас открыта охота на пушки.
Наступление рашистов на правом фланге фактически остановлено. Сейчас они решают , что им дальше делать. Свежего мяса не хватает. В тылу остались только бандиты стрелкового Добровольческого корпуса. Будут кого-то забирать с других участков.
Левый фланг рашистов еще трепыхается , но без существенных продвижений. Вливать тоже особенно некого , ибо 144-я дивизия перебралась на правый берег (прим. - річки Жеребець) почти полным составом.
Еще один "кусок" Лугансткой области пытается огрызть "нулЕвая" 25 армия. Их задача - по берегу Жеребца выйти на трассу в Торском. Отсечь ЗСУ от логистики. Выйти на Северский Донец и во взаимодействии с 3-й армией северного лугандона - попытаться закрыть Сиверский плацдарм ЗСУ. Как для армии вроде посильная задача. Но только не для рашистской. Пока давят. Мясо есть. Свежее. Правда уже один "башкирский" полк сточили в ноль, продвинувшись на 3 км. Боеспособность теряется в геометрической прогрессии. Теперь полк потеряют за следующие 2 км.
Посмотрим."
Хреніально, пане міні клаузевіц.
оНИ СЕЙЧАС СЛИШКОМ МНОГО О СЕБЕ ВОЗОМНИЛИ - ИМ НАДО ДАТЬ ВРЕМЯ ПОНЯТЬ В КАКОЙ ОНИ ПОПЕ.
Зе не від чого не відмовлявся. Відмовився від кабальних умов, і правильно зробив
не убедительно на фоне экономики северной кореи, которая может дать рашке 1 млн снарядов, и экономики европы, которая не может дать украине 1 млн снарядов
Маленькая Голландия воевала за независимость 80 лет. Пока от неё не отстали.
К 1900 году Германская экономика стала крупнейшей в Европе и второй по величине в мире после Соединённых Штатов. Ранее это место принадлежало Соединённому Королевству, а вслед за Соединённым Королевством шли Франция и Россия. Основными экономическими конкурентами Германии были Великобритания и США. На протяжении всего своего существования она переживала экономический рост и модернизацию во главе с тяжёлой промышленностью. В 1871 году население страны составляло 41 миллион человек, а к 1913 году оно увеличилось до 68 миллионов.
Я там не говорю, что Россию выкинули из энергетических рынков и пик потребления нефти скоро закончится. И многое другое. Вот прямо сейчас у России положение только вниз - в упадок.
Тактика "м'ясних" штурмів малими піхотними групами, яка реально працює, була відпрацьована ще в боях за Попасну та Сіверськодонецьку-Лисичанську агломерацію прігожиним-уткіним та їх вагнерами. З відповідною мотивацією штурмовиків: пряник - гроші, кнут - обнулення.
Різниця лише в тому, що на відміну від теперішнього командування рашистських військ прігожин цінував своїх вояк. Тому і "вкусив" свого господаря *****, коли кістяк вагнерів сточився в Бахмуті. Як отруйна змія в оповідці Конан-Дойля "Пістрява стрічка".
Тут важливо зрозуміти таку річ: піхотний штурм малими групами 3-5-10 - це все, що залишається рашистам, щоби створювати ілюзію власної перемоги, спалючи все більше й більше особового складу. Інші "геймченджери", як то застосування КАБів чи тотальна перевага в артилерійських пострілах, завдяки чому їм вдалось захопити Авдіївський укріпрайон та швидко просунутись до Покровська, вже зійшли на ніт.
Тод, хто заявляє про поразку України у війні з пітьмою, що начебто має наслідком підписання якоїсь там капітуляції - це ворожий провокатор, або дурень-панікер.
А ссылаться на википедию ,как на авторитетный источник ,тем более русскую ... так себе..
В історії є безліч таких прикладів . Навіть сто мільйонів доларів не зроблять з людини солдата, якщо людина не хоче воювати .
В мене є люди в яких присутній цей дух - а є знайомі гандони ,у яких духа немає а є лише гроші )))
Але навіть нізаякі гроші - я з ними в одному полі срати не сяду )))
Так що шановний - дух є . А те що ви його не відчуваєте - то мені вас ,щиро жаль)))
Крим, контроль Чорного моря, і шляхів до Одеси повертаються до Кацапії.
Адже від нас зупинка війни (якщо тільки не капітулювати) ніяк не залежить. Принаймні до сьогоднішнього дня. І поки що не видно, щоб відбулись зміни на протилежне.
Тобто, якщо б Путіну було вигідно зробити зупинку для перегрупувань, переозброєння і т.д., то він це може зробити без нашої згоди. Це не ми примушуємо росіян воювати, а вони нас.
Хтось, звісно, втече в Австралію допустимо, а ті, хто залишаться будуть або рабами-хахлами, або будуть фізично знищені. І запанує тут смердючий "рускій дух".