Путін не має наміру демілітаризувати економіку, навіть якщо бойові дії в Україні припиняться, - FT

Західна політика досі базується на небезпечно хибному припущенні, що економіка Росії не витримає величезних витрат на мілітаризацію, млявого економічного зростання та зниження цін на нафту. Проте  Кремль прагне зробити свою військову машину більшою й ефективнішою, готовий жертвувати добробутом звичайних росіян і навряд чи зустріне суттєвий опір.

Як інформує Цензор.НЕТ, про це йдеться в матеріалі Financial Times.

Зокрема наукова співробітниця Євразійського центру Карнегі з вивчення Росії в Берліні Олександра Прокопенко зазначає, що  у 2025 році військові витрати Росії сягнуть майже 172 мільярдів доларів - це 7,7% ВВП і на 12% більше, ніж у 2024-му. Фінансовий план на 2025–2027 роки закріплює цей високий рівень - близько 7% ВВП - на весь період, і його, ймовірно, не буде змінено.

Ці зусилля базуються на двох основних напрямках витрат: виробництві зброї та техніки, а також виплатах військовослужбовцям на фронті. Від початку повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році Росія подвоїла випуск бронетехніки та експоненційно збільшила виробництво боєприпасів. Державний оборонний концерн "Ростех" відкрив нові заводи та складальні лінії. З’явився новий сектор - масове виробництво дронів. Крім того, Росія отримує більше за витрачені кошти, ніж країни НАТО: артилерійські снаряди від "Ростеху" коштують приблизно 25% вартості снарядів німецького виробника Rheinmetall.

"Навіть якби війна закінчилася завтра, виробництво техніки продовжувалося б у прискореному темпі. Оскільки армія вичерпує радянські запаси, Путін рішуче налаштований поповнити склади й оснастити свої війська найсучаснішим озброєнням, створеним з урахуванням бойового досвіду", - вважає Прокопенко.

Кремль також розраховує на експорт озброєнь, щоб підтримувати високий рівень виробництва та наповнювати бюджет: 23 травня Путін провів з цього приводу нараду на найвищому рівні.

Читайте також на "Цензор.НЕТ": У РФ планують впровадити "цифровий рубль" для посилення тотального контролю над населенням, - ГУР

"Звичкою стало недооцінювати російські технології, однак багато покупців у світі можуть зробити зовсім інші висновки, спостерігаючи за ефективним використанням російського озброєння. Це стосується, зокрема, систем радіоелектронної боротьби, які знецінюють дорогі засоби з GPS-наведенням", - додає авторка.

Якщо бойові дії вщухнуть, Кремль матиме сильні стимули зберегти розширену армію та відкласти повернення ветеранів до цивільної економіки. Росія намагатиметься втримати військових на службі, пропонуючи їм зарплати у 3–4 рази вищі, ніж у цивільному секторі, однак уже не доведеться виплачувати компенсації за загиблих і поранених — саме вони зараз становлять основну частину витрат на персонал. У міру зниження потреб фронту ці кошти можуть бути спрямовані на подальше зміцнення військової потужності.

"Такі витрати неминуче гальмуватимуть економічне зростання. Але Путіна цікавить не ВВП, а переозброєння. Він уже дав уряду зрозуміти, що уповільнення зростання з нинішніх 4,3% до 1,5–2% буде прийнятним. Інакше кажучи, Росія стала на шлях довготривалої мілітаризації", - стверджує Прокопенко.

Низькі прибутки від нафти не зруйнують російську економіку, а навпаки - пришвидшать переорієнтацію бюджету на військові потреби. Для бюджету Росії важливішим є не рівень падіння цін на нафту, а те, як довго вони залишатимуться низькими. Зниження еталонної ціни на нафту на $10 до $50 за барель зменшить надходження до бюджету приблизно на 0,8% ВВП - це прийнятна втрата.

Читайте також на "Цензор.НЕТ": У Трампа підготували варіанти економічного тиску на РФ для припинення війни в Україні, - Bloomberg

Заплановане збільшення дефіциту бюджету цього року з 0,5% до приблизно 1,7% ВВП не є катастрофічним. Резервів вистачить щонайменше до 2025 року. У найближчі роки під скорочення в першу чергу потраплять витрати на цивільну інфраструктуру та дотації. Уряд і Центробанк активно готуються до різних варіантів розвитку подій.

"Уявлення про те, що Путін продовжує війну під тиском військово-промислового комплексу, є хибним. Ініціатива виходить від самого президента. Його головна стратегічна мета - позбавити Україну здатності захищатися. Якщо йому не вдасться зараз, він може спробувати знову - вже з потужнішою армією та сучаснішим озброєнням. Зрештою, апетит приходить під час їжі", - підсумувала Прокопенко.

Автор: Марина Макєєва