"Обнулення", катування та хабарі: як військові РФ масово вбивають своїх солдатів на фронті в Україні, - ЗМІ
В російській армії на війні з Україною поширена практика "обнулення" - позасудових розправ над власними солдатами. Солдатів убивають за відмову йти в штурм, пияцтво, небажання ділитися грошовими виплатами чи через особисту неприязнь з командирами.
Про це інформує Цензор.НЕТ із посиланням на "Вёрстка".
Масові страти та "zeroing" з першого року війни
Як зазначається, від 2022 року в російській армії відбувалися масові вбивства власних солдатів без суду. До 2025 року методи репресій стали більш витонченими, включаючи персональні розправи через особисті конфлікти та відмову платити командуванню.
Військові розповідають, що колеги гинули просто через непослух або небажання виконувати смертельні завдання. Солдати описують сцени побиття та тортур, коли людей кидали в ями, били головою об бетон, залишали помирати у холодній воді або обстрілювали.
"Хлопчину з мого взводу просто забили до смерті головою об підлогу. Тому що після виконання бойового завдання він пив горілку. Тобто ми місяць сиділи на передку без зв'язку, без їжі, у нас майже всі 200 або 300. Ми пили воду з калюж, спали у воді та лайні. І ось ми поїхали у відпустку, всі дорослі чоловіки, ну, трохи випили, і нас почали лаяти, як якихось цуценят. Ну, пацан і "залупився", - розповідає військовий РФ.
Командири та виконавці "обнулень"
Дані "Layout" і "Verstek" свідчать про те, що вбивства та тортури організовують конкретні командири та підрозділи. Наприклад:
-
Ільхом Петер ("Shark") - капітан 80-го танкового полку, координує обнулення через підлеглих.
-
Дмитро Кемерово ("Kemer") та Михайло Дудуков ("Dudka") - виконують прямі розправи та тортури.
-
Айнур Шаріфуллін ("Kama") та Курабек Караєв ("Resort") - командири бригад, які отримують хабарі та відправляють солдатів на смертельні завдання.
Ці команди застосовують систему "zeroing", коли солдатів відправляють на бойові завдання без спорядження, без зброї або під обстріл безпілотників, щоб "звільнити" їх фізично. Часто такі накази мотивовані особистими фінансовими інтересами - відмовляєшся платити - йдеш "на нуль".
"Zeroing" через бойові завдання
Солдати розповідають, що їх відправляли на штурми без бронежилетів та зброї, використовуючи як "живі мішені" для провокації противника. Один із випадків стався під Красногорівкою взимку 2023 року: з 47 солдатів у село зайшли лише п’ятеро.
"Знаєте, там, там буває, що...Там ніколи не знаєш, від кого отримаєш кулю: від свого чи від хохлів", - каже військовослужбовець РФ Дмитро з 114 окремої мотострілецької бригади.
Відмова виконувати штурм часто каралася побиттям, катуванням і навіть смертю на власних позиціях. Відео таких "обнулень" фіксували під час боїв, де командири змушували солдатів битися один з одним.
"Zeroing" із безпілотниками
У деяких підрозділах застосовували дрони для добивання поранених або небажаних солдатів. Наприклад, 139-й штурмовий батальйон під командуванням Курабека Караєва ("Resort") використовував безпілотники для виконання "смертельних наказів". Солдатів закидали гранатами, змушували йти під обстріл або залишали безпорадними перед вогнем.
Такі дії були рідкісними, але вони демонструють новий рівень насильства, коли технології використовуються для розправи з власними солдатами.
Тортури до смерті
Військові описують катування в ямах і підвалах, які часто завершувалися смертю жертви. Солдати залишалися без їжі та води, їх били кілька разів на день. Трупи викидали на фронт, видаючи за бойові втрати. Командири змушували солдатів битися один з одним, щоб виживати могли лише найсильніші.
Фінансові мотиви "обнулень"
Крім прямого насильства, командири вимагали гроші: "за штурм", "за виживання" або просто "за життя". Солдати, які відмовлялися платити, опинялися серед тих, кого відправляли на смертельні завдання. Бригади 80-го та 114-го полків показують, що мотивація "nullifiers" (ред. - командири і військовослужбовці, які практикують такі страти) часто була фінансовою.
Серед постраждалих від системи "zeroing" - мобілізовані солдати та контрактники, які не лише зазнавали фізичного насильства, а й втрачали життя через відмову виконувати накази, борги перед командирами чи небажання платити хабарі. Родичі загиблих повідомляють про багатомільйонні зловживання командирів та розкішне життя на фронті - нові BMW, квартири та бліндажі з меблями, в той час як їхні підлеглі гинули або зазнавали катувань.
Колишні бійці підкреслюють, що "zeroing" стало інструментом залякування та особистих розрахунків, а не лише військовою дисципліною. Військові бояться говорити через ризик бути "обнуленими" за будь-яке невдоволення або звернення до прокуратури.
Але ця новина - про зс рф, і тому за порєбріком буде тихе, але активне заперечення, тут - волання "а у нас чєм лучшє?!"
Тут питання в іншому - "А ви уявляєте, що вони творитимуть з НАМИ, якщо ми підкоримося???!!!
Буча показала - ГУЛАГ здасться нам "раєм"...
Вам треба цікавого? НАТЕ!
https://www.knigago.com/books/nonf-all/nonf-publicism/8132-maksim-gorkiy-o-russkom-krestyanstve/?p=4 Максим Горький "О русском крестьянстве". Берлин, 1922 г.
В русской жестокости чувствуется дьявольская изощренность, в ней есть нечто тонкое, изысканное. Это свойство едва ли можно объяснить словами «психоз», «садизм», словами, которые, в сущности, и вообще ничего не объясняют. Наследие алкоголизма? Не думаю, чтоб русский народ был отравлен ядом алкоголя более других народов Европы, хотя допустимо, что при плохом питании русского крестьянства яд алкоголя действует на психику сильнее в России, чем в других странах, где питание народа обильнее и разнообразнее.
В Сибири крестьяне, выкопав ямы, опускали туда - вниз головой - пленных красноармейцев, оставляя ноги их - до колен - на поверхности земли; потом они постепенно засыпали яму землею, следя по судорогам ног, кто из мучимых окажется выносливее, живучее, кто задохнется позднее других.
Забайкальские казаки учили рубке молодежь свою на пленных.
В Тамбовской губернии коммунистов пригвождали железнодорожными костылями в левую руку и в левую ногу к деревьям на высоте метра над землею и наблюдали, как эти - нарочито неправильно распятые люди - мучаются.
Вскрыв пленному живот, вынимали тонкую кишку и, прибив ее гвоздем к дереву или столбу телеграфа, гоняли человека ударами вокруг дерева, глядя, как из раны выматывается кишка. Раздев пленного офицера донага, сдирали с плеч его куски кожи, в форме погон, а на место звездочек вбивали гвозди; сдирали кожу по линиям портупей и лампасов - эта операция называлась «одеть по форме». Она, несомненно, требовала немало времени и большого искусства.
Творилось еще много подобных гадостей, отвращение не позволяет увеличивать количество описаний этих кровавых забав.
Кто более жесток: белые или красные? Вероятно - одинаково, ведь и те, и другие - русские. Впрочем, на вопрос о степенях жестокости весьма определенно отвечает история: наиболее жесток - наиболее активный...
Думаю, что нигде не бьют женщин так безжалостно и страшно, как в русской деревне, и, вероятно, ни в одной стране нет таких вот пословиц-советов:
«Бей жену обухом, припади да понюхай - дышит? - морочит, еще хочет». «Жена дважды мила бывает: когда в дом ведут, да когда в могилу несут». «На бабу да на скотину суда нет». «Чем больше бабу бьешь, тем щи вкуснее».
Сотни таких афоризмов, - в них заключена веками нажитая мудрость народа, - обращаются в деревне, эти советы слышат, на них воспитываются дети.
Детей бьют тоже очень усердно. Желая ознакомиться с характером преступности населения губерний Московского округа, я просмотрел «Отчеты Московской судебной палаты» за десять лет - 1900-1910 гг. - и был подавлен количеством истязаний детей, а также и других форм преступлений против малолетних. Вообще в России очень любят бить, все равно - кого. «Народная мудрость» считает битого человека весьма ценным: «За битого двух небитых дают, да и то не берут».
Есть даже поговорки, которые считают драку необходимым условием полноты жизни. «Эх, жить весело, да - бить некого». Я спрашивал активных участников гражданской войны: не чувствуют ли они некоторой неловкости, убивая друг друга?
Нет, не чувствуют.
«У него - ружье, у меня - ружье, значит - мы равные; ничего, побьем друг друга - земля освободится».
Однажды я получил на этот вопрос ответ крайне оригинальный, мне дал его солдат европейской войны, ныне он командует значительным отрядом Красной армии.
- Внутренняя война - это ничего! А вот междоусобная, против чужих, - трудное дело для души. Я вам, товарищ, прямо скажу: русского бить легче. Народу у нас много, хозяйство у нас плохое; ну, сожгут деревню, - чего она стоит! Она и сама сгорела бы в свой срок. И вообще, это наше внутреннее дело, вроде маневров, для науки, так сказать. А вот когда я в начале той войны попал в Пруссию - Боже, до чего жалко было мне тамошний народ, деревни ихние, города и вообще хозяйство! Какое величественное хозяйство разоряли мы по неизвестной причине.
https://www.knigago.com/books/nonf-all/nonf-publicism/8132-maksim-gorkiy-o-russkom-krestyanstve/?p=4
Замість того, щоб знищувати конфісковану контрафактну горілку та усякий шмурдяк в Україні, краще б її було закидувати коптерами, як гуманітарку на передову по усім позиціям кацапомордих-підоросів, результати були б просто колосальними...!!!
ДО ранку та боїв, би доживалиб, лише одиниці...!!!
Пяне кацапоморде падло, воювати НЕ БУДЕ і НЕ СХОЧЕ, а на мангал пустять усіх своїх поплічників, закусувати чимось і кимось потрібно...!!!
У Женевській конвенції НЕ НАПИСАНО, що під час військових дій (війни) можна та треба брати у полон ГАНІБАЛІВ у військовій формі, це вже 100% нелюди...!!!
взагалі похрін як у них там. головне щоб у нас такого не було.