Китай скасовує обмеження на експорт рідкісних металів до США

Китай тимчасово скасував дію обмежень на постачання до Сполучених Штатів низки стратегічних матеріалів і мінералів, заборонених до вивезення ще з грудня 2024 року.
Як повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на агентство Reuters, рішення стосується галію, германію, сурми, надтвердих матеріалів і низки рідкісноземельних металів.
Китай відкриває експорт стратегічних ресурсів
Міністерство торгівлі КНР повідомило, що скасування заборони діятиме до 27 листопада 2026 року.
Також призупинено перевірки кінцевого використання графіту "подвійного призначення", який постачатиметься до США - цей дозвіл діятиме протягом одного року.
Окрім того, Пекін призупинив дію 24% тарифів на американські товари.
Додаткові мита ставлять на річну паузу, однак базове 10% тарифне обмеження залишається чинним.
Після зустрічі Сі Цзіньпіна з Трампом
Послаблення експортних і тарифних обмежень стало результатом зустрічі китайського лідера Сі Цзіньпіна з президентом США Дональдом Трампом, яка відбулася минулого тижня.
За даними тарифної комісії Держради Китаю, нові правила почнуть діяти з 10 листопада і мають на меті стабілізувати торгівельні відносини між Пекіном і Вашингтоном.
Нагадаємо, Сполучені Штати знизили загальну ставку мита на китайські товари до 47%, заявив президент Дональд Трамп після досягнення прогресу з Китаєм у питаннях імпорту сої, рідкісних земель та фентанілу.
Раніше ми писали, що лідер Китаю Сі Цзіньпін під час зустрічі з російським прем'єр-міністром Михайлом Мішустіним у Пекіні заявив про прагнення збільшити інвестиції та розширити економічні зв'язки з Росією.
Авіаносець «Фуцзянь», третій за рахунком і ************* технологічно у складі ВМС Китайської Народної Республіки, офіційно введений в експлуатацію через кілька днів після урочистої церемонії, яку особисто очолив голова Сі Цзіньпін, повідомляють державні ЗМІ Китаю.
Корабель оснащено електромагнітними катапультами, що дозволяють запускати три типи літальних апаратів - зокрема важкі винищувачі з великим запасом палива та озброєння.
Досі лише США мали авіаносці з аналогічною системою електромагнітного запуску.
Аналітики зазначають, що за часів Сі Цзіньпіна Китай нарощує військово-морські сили безпрецедентними темпами, що посилює тиск на США та їхніх союзників, змушених реагувати на зростаючий вплив Китаю в Тихоокеанському регіоні.
«Фуцзянь» повністю розроблений і побудований у Китаї.
Оскільки Трамп не хотів зривати досягнення підсумкових домовленостей, то питання закупівлі Китаєм російської нафти випало з порядку денного.
Очевидно, що Китай поки що все влаштовує. Москва поглиблює ізоляцію від Заходу, відмовляється від «перезавантаження» з США, а тому поглиблює свою залежність від Пекіна. Що довше триматиме війна, то незворотнішими ставатимуть ці процеси.
Навіщо Китаю щось змінювати? Нехай путін воює і далі, нехай постійно принижено просить Пекін про допомогу, нехай чимраз дешевше продає йому власні ресурси, щоб мати змогу продовжувати війну. Це навіть жодним чином не заважає самому офіційному Пекіну постійно виголошувати «миротворчу» риторику і позиціювати себе не стороною конфлікту, а потенційним «посередником».
Крім того, для Китаю важливо, щоб режим путіна нікуди з Росії не подівся. Нехай він і далі існує, вибудовує стіну ізоляції від Заходу, посилюючи залежність від Китаю. Ніхто не може гарантувати політичної стабільності в Москві, якщо раптом на місце війни прийде мир і «ветерани» почнуть повертатися до російських міст.
Усе для її ведення (від грошей і до комплектовання для зброї) Росія одержує від Китаю.