Перемовини між українською та американською делегаціями тривали п’ять годин і продовжаться 15 грудня (оновлено)

Перемовини між делегаціями України та США, які відбуваються в Берліні, продовжаться у понеділок, 15 грудня. Конкретні пропозиції, які розглядаються, наразі не розголошуються.
Про це пише німецьке видання Handelsblatt, інформує Цензор.НЕТ.
Більше читайте у нашому Telegram-каналі
США "визнали перспективи успіху"
Як зазначає видання, США "попередньо визнали перспективи успіху" у берлінських перемовинах, про що свідчить факт, що президент Дональд Трамп направив делегацію до Німеччини.
Водночас Москва "ставиться до переговорів з підозрою".
Радник Путіна із зовнішньої політики Юрій Ушаков перед початком переговорів у Берліні заявив, що внесок європейців та України в "мирний план" Дональда Трампа "навряд чи буде конструктивним".
Видання підкреслює, що скепсис щодо намірів Кремля посилюється діями російської армії. Зокрема, 14 грудня, напередодні переговорів, РФ завдала ударів по Запоріжжю.
Оновлення
Згодом "Суспільному" повідомили в Офісі президента України, що перемовини між українською та американською делегаціями в Берліні тривали понад п'ять годин. Сторони домовились продовжити роботу завтра зранку.
Інші деталі наразі невідомі.
Дивіться також: Зустріч Зеленського з представниками Трампа розпочалася у Берліні. ФОТОрепортаж
Перемовини у Берліні
- Нагадаємо, що у неділю, 14 грудня, у Берліні відбувається зустріч делегації України на чолі із Володимиром Зеленським із представниками команди президента США Дональда Трампа.
- Також на перемовинах присутній канцлер ФРН Фрідріх Мерц.
Читайте також: Зеленський поговорив із Макроном перед зустріччю з представниками США
Автор: Ольга Гергелюк
Близько двох місяців тому українському та світовому суспільству стало відомо про безпрецедентну операцію Національнного антикорупційного бюро України. (НАБУ було створено ще попередньою владою України, хоч і під значним тиском США, НАТО, Євросоюзу та більшості їх країн-членів. Американська сторона, в особі тоді чинного віце-президента Д.Байдена, зокрема, наполягала на створенні такого незалежного органу, оскільки вважала, що традиційні правоохоронні структури України не здатні ефективно боротися з корупцією через власну корумпованість). Отже, оперативники НАБУ півтора-два роки тому розпочали т.зв. «Операцію Мідас» як документування корупції у Міноборони; і встановили пристрої для підслуховування в квартирі, де проводили регулярні зустрічі причетні до корупційної діяльності високопосадовці та бізнесмени. Виявилось, що ці ж фігуранти причетні до корупції в різних сферах економіки України; згодом ця операція зачепила інших представників виконавчої влади та осіб, пов'язаних із Офісом президента (ОП). Було задокументовано докази їх злочинної діяльності щодо розкрадання понад $100'000'000; в т.ч. допомоги, наданої Україні західними партнерами.
Коли в адміністрації президента Володимира Зеленського влітку ц.р. дізналися про зібрані докази, чинною владою України була здійснена спроба законодавчо перепідпорядкувати НАБУ і поставити бюро та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП) під контроль «свого» Генерального прокуратура. Зеленський спочатку схвалив відповідний, протиснутий ним через «свою» монобільшість у Верховній Раді, законопроект. Проте США, і, головним чином європейські партнери та небайдужі виборці/населення України жорстко втрутилися, і законопроект було скасовано.Натомість НАБУ почала публікувати транскрипти записаних розмов, що призвело до звільнення низки чиновників та арештів. Їм було висунуто звинувачення в корупції в енергетичному секторі в об'ємі до $100`000`000.
Згідно з джерелами, Рустем Умеров, тоді міністр оборони України, нині секретар РНБО - також став одним з фігурантів розслідування НАБУ. Йому готувалися пред'явити підозру у скоєнні кримінальних злочинів, пов'язаних із-корупцією у Міністерстві оборони та відмиванні брудних грошей. Одночасно виявилось, що Умеров має певні зв'язки із США; можливо, громадянство Америки; (у всяк випадку, має дійсну посвідку на проживання). В нього є у власності декілька об'єктів елітної нерухомості в Майамі. А всі члени його сім'ї та родини проживають в США та мають грін-карти (проживання). Ще один реальний підозрюваний в корупції Андрій Єрмак, щойно усунутий з посади голови Офісу президента, згідно з непідтвердженою інформацією від арештованого депутата Олександра Дубинського, нині знаходиться в розташуванні Служби зовнішньої розвідки України в лісі під Києвом, де має кабінет, і пересувається в оточенні охорони.
Знаючи, але незважаючи на звинувачення, що нависли над Умеровим, президент Зеленський направив його до Майамі (замість А.Єрмака) як наступного головного українського переговорника з мирного врегулювання. Це рішення викликало подив у аналітиків: спрямовувати таку людину в країну, де її також можуть звинувачувати (в корупції) та розслідувати - виглядало ірраціонально з погляду національних інтересів України.
З боку США переговорний процес вівся/ведеться через приватні канали, оминаючи традиційні державні інституції. Хоч Дональд Трамп,обраний президент США, і контролює хід цих переговорів, але Державний департамент, Рада національної безпеки, ЦРУ та інші структури фактично усунені від процесу. Переговори ведуть Стів Вітков - давній діловий партнер Трампа, (який, за словами помічника путіна Ю.Ушакова, став справжнім другом російського лідера), та Джаред Кушнер - зять Трампа та його бізнес-партнер. Згідно з експертним аналізом, Трамп в цих переговорах мотивується двома факторами/обстаинами: бажанням отримати Нобелівську премію миру та освоїти два трильйони доларів (сума обіцяних інвестиційних проектів, якими **********/заманюють Трампа представники Кремля).
Згідно з публікаціями The Washington Post, у перші дні переговорів Умеров схвалив більшість із 28 пунктів запропонованого російсько-американського плану досягнення миру у російсько-українській війні; та вніс єдину вимогу до плану: включити до фінальної частини договору пункт про амністію для всіх учасників. Ця амністія мала бути спрямованою насамперед на українських корупціонерів, які розікрали держбюджет, в т.ч. сплачену американськими платниками податків допомогу. Ситуація є унікальною в історії світової дипломатії: офіційний переговорник держави одночасно домагається особистої юридичної амністії в уряду країни, яка чинить тиск на її власну державу. Після розголосу цієї вимоги пункт про амністію було знято з проекту договору.
У другій половині дня 12 грудня 2024 року, стало відомо про паралельну серію вже таємних зустрічей між Умеровим та вищим керівництвом ФБР у Майамі. У зустрічах брали участь Каш Пател (директор ФБР ) та не названий його заступник. Сам факт таких зустрічей є надзвичайною подією. Це були конспіративні зустрічі, але інформація про них потрапила до ЗМІ, що експерти називають «колосальним провалом ФБР». Посол України Оксана Стефанишина підтвердила факт зустрічі, заявивши, що на них «вирішувалися питання національної безпеки». Представник адміністрації також підтвердив зустрічі, пославшись на «взаємодію правоохоронних органів України та США».
Каш Пател, директор ФБР, не є фахівцем спецслужб. Він позиціонує себе як «людина Дональда Трампа», покликаний виконувати його особисті вказівки як солдат. Це означає, що інформація йде безпосередньо до Трампа, оминаючи державні інститути США. Далі - до Кушнера та Віткова. Вітков передає інформацію Путіну та Юрію Ушакову. Тобто, створено прямий канал витоку інформації з переговорів напряму в Кремль.
Експерти вважають, що на цих зустрічах обговорювалося питання про надання Умерову статусу свідка звинувачення (witness for the prosecution) в обмін на повні свідчення. В американській правовій системі це означає, що особа зобов'язана «здати» всіх учасників злочинної схеми. Але часткова індульгенція такій особі неможлива; бо вимагається повне розкриття всього злочинного ланцюжка. І тоді особа отримує імунітет від кримінального переслідування. Зазвичай в такої особи конфіскується вся власність (але вийнятки можливі); тому особа переводиться до програми захисту свідків і підпадає під повну залежність від уряду США на все життя. Після укладання угоди зі слідством особа зобов'язана виконувати вказівки правоохоронних органів США, її свобода пересування та прояви власної волі припиняються, усі її рішення ухвалються під контролем ФБР. Це робить людину нездатною представляти інтереси іншої держави. Хоча заявляється про участь ФБР у цих переговорах (розслідуванні діяльності корупціонерів в Україні), але експерти зазначають, що справи про відмивання грошей та щодо фінансових махінацій в США зазвичай перебувають у юрисдикції Secret Service (Секретної служби), яка, ймовірно, негласно також бере участь у розслідуванні.
Аналітики вказують, що Умеров у нинішній ситуації не може бути переговорником України, оскільки став залежним від американських силових органів. Він перебуває під потенційним кримінальним переслідуванням у двох юрисдикціях та має структурний конфлікт інтересів між зобов'язаннями перед Києвом та залежністю від США. Іншими словами, Умеров перебуває під тиском силовиків США, які напряму підпорядковуються Д.Трампу.
Трамп в останніми днями публічно висловлював невдоволення, мовляв, Зеленський «одне не читав, на інше не відповів». Він двічі заявляв, що «близькі до Зеленського люди у захваті від угоди» (пропонованої Україні). Мабуть, він мав на увазі в т.ч. Умерова; але це свідчить про еволюцію позиції Умерова від початкового схвалення до «захвату» від останніх варіантів. Бкзумовно, якщо це так - то, відповідно, Умеров перебуває під тиском.
Таким чином наявний конспіративний канал зв'язку Умеров-ФБР робить нелегітимним як весь процес обговорення в Майямі, так і їх результати. Бо будь-яка підписана угода, досягнута на цих переговорах, може бути анульована як така, що здійснена під тиском - саме так трактує міжнародне право. Експерти вказують на статтю 52 Віденської конвенції про право міжнародних договорів (1969), яка передбачає недійсність договорів, укладених під примусом. Саме тому ратифікація такої угоди Сенатом США стає неможливою.
В європейських столицях ігнорувати ці обставини не зможуть. І не будуть. Європейські дипломати (як зазначають The Washington Post та The Telegraph) вже висловили «здивування» з приводу зустрічей Умерова з ФБР. І побачили ризик тиску США на Україну через уразливого посередника Вони побоюються, що Умеров стане «каналом управління Києвом», і що він продавлюватиме невигідну для України угоду з територіальними поступками. Це добре розуміють європейські лідери, які перманентно збираються на наради т.зв. «коаліції охочих» (в неділю 14-го - у Берліні). Вони краще, ніж будь-хто пам'ятають, якою катастрофою закінчилася для Європи і для всього світу здача агресору Судет 30 вересня 1938 року в ході ганебної мюнхенської змови. Агресор сприймає будь-які поступки собі як слабкість і пре далі.Усього через півроку, у березні 1939 року, Чехословаччина зникла з карти світу. Ще через півроку світ поринув у пекло Другої світової війни. Допустити повторення цієї історії відповідальні лідери ******** Європи не мають права.
Тим часом Генеральний секретар НАТО висловив вимоги до української влади щодо негайного прискорення мобілізації. Одночасно М.Рютте закликав до активізації діяльності військово-промислового комплексу Європи. І Європа фактично почала робити реальні дії для розгортання підготовки до вірогідної агресії росії та війни з нею.
Слід зазначити, що в останні дні президент Зеленський зробив дві критично важливі заяви, зокрема, про те, що будь-яка угода має бути заснована на нормах міжнародного права. Він також вимагає ратифікації Сенатом США будь-якої угоди від імені Уряду США щодо врегулювання в Україні. Ці заяви фактично блокують закулісні домовленості, які укладаються через приватні канали.
В якості рекомендацій для України експерти пропонують здійснити такі кроки:
1.Негайно усунути Умерова від переговорів - він надто вразливий і не може представляти національні інтереси України;
2.Розірвати тіньовий канал Умеров-Пател;
3.Вимагати присутності представників ЄС та НАТО на всіх переговорах;
4.Переформатувати переговорний процес з участю МЗС України, Міністерства оборони (але не Умерова особисто)та представників ЄС та НАТО;
5.Повернути роль Верховній Раді у прийнятті стратегічних рішень;
6.Створити постійний комітет із переговорів за участю всіх парламентських фракцій;
7.Включити у процес переговорів представників оборонної промисловості, військових, посла України в Лондоні генерала Валерія Залужного, Начальника Генерального штабу, главу ГУР Кирила Буданова. Зробити процес колегіальним, але не персоналізованим.
8. Абсолютно правильну позицію висловив в інтерв'ю британському «Таймс Радіо» колишній радник Трампа з національної безпеки (2018-2019) та колишній посол США в ООН Джон Болтон: «Україна в жодному разі не повинна йти ні на які неприйнятні, а фактично капітулянтські поступки».
Важливий і юридичний формат переговорів, згідно якого:
1.Приймати лише документи, які мають юридичну силу міжнародного договору;
2.Відкидати кулуарні домовленості та «писульки»;
3.Наполягати на дотриманні норм міжнародного права; вимагати обов'язкової ратифікації будь-якої угоди.
Слід заволодіти стратегічною ініціативою в цих переговорах, для чого:
1.Створити коаліцію Європа + Україна без США;
2.Використовувати побоювання Трампа щодо незалежних європейських збройних сил;
3.Позиціонувати Україну як ядро європейського ВПК;
4.Використовувати українську армію як єдину в Європі силу із реальним бойовим досвідом протистояння Росії.
Експерти вказують також на можливість активації закону CAATSA (законопроект сенатора Ліндсі Грема), який може зобов'язати президента США посилити санкції проти Росії незалежно від його бажання.
Системні висновки: ці події, зокрема, демонструють деградацію професіоналізму американських спецслужб за адміністрації Трампа. Витік інформації про конспіративні зустрічі - серйозний провал. Важливо відзначити, що інформація про зустрічі стала відома завдяки витокам у впливові американські ЗМІ, організовані друзями України для запобігання можливим збиткам.
Тим часом Трамп встановив новий крайній термін (дедлайн) завершення переговорів і «миру в Україні» (чому в лапках - пояснення зайві) - Різдво (24-25 грудня), хоча експерти очікують, що він знову перенесе цей термін, як робив неодноразово раніше. Трамп втрачає контроль над повісткою переговорів. Ознаки цього: постійне перенесення термінів; суперечливі заяви; зростаюча критика «миру Трампа» в Конгресі і поширення ідей про обов'язкову ратифікацію такої угоди.
Висновок: Події 12-13 грудня 2024 року оголили критичну вразливість української переговорної позиції, як зформовану внутрішньою корупцією. Водночас вони створили можливість радикального перезавантаження підходу України до переговорів на основі:
1.Інституціоналізації замість персоналізації влади;
2.Міжнародного права замість кулуарних домовленостей;
3.Європейської коаліції замість залежності від нестабільної політики Трампа;
4.Прозорості замість тіньових каналів.
Ключове питання: чи зможе українське керівництво скористатися цією кризою як можливістю для зміцнення своєї позиції, чи тиск через скомпрометованих чиновників змусить Київ піти на стратегічно невигідні поступки. Це питання залишається відкритим. На жаль.
https://www.ponomaroleg.com/kak-korrupczionnoe-delo-postavilo-pod-ugrozu-naczionalnye-interesy-ukrainy/ Авторизований(+виправлений) мною, юзером Ан Мур, переклад посту блогера Олега Пономаря, який він зробив на підставі публікацій в The Washington Post, The Telegraph, Reuters та заяв офіційних осіб США та України
(ФБР) Сталася невідома помилка. Спробуйте трохи пізніше.
Будь ласка, зачекайте...
Забули пароль або логін? Відновити пароль
Хоча вже майже рік, як він править, а ти ще там... Це багато (не дуже гарного) про тебе говорить.
Близько двох місяців тому українському та світовому суспільству стало відомо про безпрецедентну операцію Національнного антикорупційного бюро України. (НАБУ було створено ще попередньою владою України, хоч і під значним тиском США, НАТО, Євросоюзу та більшості їх країн-членів. Американська сторона, в особі тоді чинного віце-президента Д.Байдена, зокрема, наполягала на створенні такого незалежного органу, оскільки вважала, що традиційні правоохоронні структури України не здатні ефективно боротися з корупцією через власну корумпованість). Отже, оперативники НАБУ півтора-два роки тому розпочали т.зв. «Операцію Мідас» як документування корупції у Міноборони; і встановили пристрої для підслуховування в квартирі, де проводили регулярні зустрічі причетні до корупційної діяльності високопосадовці та бізнесмени. Виявилось, що ці ж фігуранти причетні до корупції в різних сферах економіки України; згодом ця операція зачепила інших представників виконавчої влади та осіб, пов'язаних із Офісом президента (ОП). Було задокументовано докази їх злочинної діяльності щодо розкрадання понад $100'000'000; в т.ч. допомоги, наданої Україні західними партнерами.
Коли в адміністрації президента Володимира Зеленського влітку ц.р. дізналися про зібрані докази, чинною владою України була здійснена спроба законодавчо перепідпорядкувати НАБУ і поставити бюро та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП) під контроль «свого» Генерального прокуратура. Зеленський спочатку схвалив відповідний, протиснутий ним через «свою» монобільшість у Верховній Раді, законопроект. Проте США, і, головним чином європейські партнери та небайдужі виборці/населення України жорстко втрутилися, і законопроект було скасовано.Натомість НАБУ почала публікувати транскрипти записаних розмов, що призвело до звільнення низки чиновників та арештів. Їм було висунуто звинувачення в корупції в енергетичному секторі в об'ємі до $100`000`000.
Згідно з джерелами, Рустем Умеров, тоді міністр оборони України, нині секретар РНБО - також став одним з фігурантів розслідування НАБУ. Йому готувалися пред'явити підозру у скоєнні кримінальних злочинів, пов'язаних із-корупцією у Міністерстві оборони та відмиванні брудних грошей. Одночасно виявилось, що Умеров має певні зв'язки із США; можливо, громадянство Америки; (у всяк випадку, має дійсну посвідку на проживання). В нього є у власності декілька об'єктів елітної нерухомості в Майамі. А всі члени його сім'ї та родини проживають в США та мають грін-карти (проживання). Ще один реальний підозрюваний в корупції Андрій Єрмак, щойно усунутий з посади голови Офісу президента, згідно з непідтвердженою інформацією від арештованого депутата Олександра Дубинського, нині знаходиться в розташуванні Служби зовнішньої розвідки України в лісі під Києвом, де має кабінет, і пересувається в оточенні охорони.
Знаючи, але незважаючи на звинувачення, що нависли над Умеровим, президент Зеленський направив його до Майамі (замість А.Єрмака) як наступного головного українського переговорника з мирного врегулювання. Це рішення викликало подив у аналітиків: спрямовувати таку людину в країну, де її також можуть звинувачувати (в корупції) та розслідувати - виглядало ірраціонально з погляду національних інтересів України.
З боку США переговорний процес вівся/ведеться через приватні канали, оминаючи традиційні державні інституції. Хоч Дональд Трамп,обраний президент США, і контролює хід цих переговорів, але Державний департамент, Рада національної безпеки, ЦРУ та інші структури фактично усунені від процесу. Переговори ведуть Стів Вітков - давній діловий партнер Трампа, (який, за словами помічника путіна Ю.Ушакова, став справжнім другом російського лідера), та Джаред Кушнер - зять Трампа та його бізнес-партнер. Згідно з експертним аналізом, Трамп в цих переговорах мотивується двома факторами/обстаинами: бажанням отримати Нобелівську премію миру та освоїти два трильйони доларів (сума обіцяних інвестиційних проектів, якими **********/заманюють Трампа представники Кремля).
Згідно з публікаціями The Washington Post, у перші дні переговорів Умеров схвалив більшість із 28 пунктів запропонованого російсько-американського плану досягнення миру у російсько-українській війні; та вніс єдину вимогу до плану: включити до фінальної частини договору пункт про амністію для всіх учасників. Ця амністія мала бути спрямованою насамперед на українських корупціонерів, які розікрали держбюджет, в т.ч. сплачену американськими платниками податків допомогу. Ситуація є унікальною в історії світової дипломатії: офіційний переговорник держави одночасно домагається особистої юридичної амністії в уряду країни, яка чинить тиск на її власну державу. Після розголосу цієї вимоги пункт про амністію було знято з проекту договору.
У другій половині дня 12 грудня 2024 року, стало відомо про паралельну серію вже таємних зустрічей між Умеровим та вищим керівництвом ФБР у Майамі. У зустрічах брали участь Каш Пател (директор ФБР ) та не названий його заступник. Сам факт таких зустрічей є надзвичайною подією. Це були конспіративні зустрічі, але інформація про них потрапила до ЗМІ, що експерти називають «колосальним провалом ФБР». Посол України Оксана Стефанишина підтвердила факт зустрічі, заявивши, що на них «вирішувалися питання національної безпеки». Представник адміністрації також підтвердив зустрічі, пославшись на «взаємодію правоохоронних органів України та США».
Каш Пател, директор ФБР, не є фахівцем спецслужб. Він позиціонує себе як «людина Дональда Трампа», покликаний виконувати його особисті вказівки як солдат. Це означає, що інформація йде безпосередньо до Трампа, оминаючи державні інститути США. Далі - до Кушнера та Віткова. Вітков передає інформацію Путіну та Юрію Ушакову. Тобто, створено прямий канал витоку інформації з переговорів напряму в Кремль.
Експерти вважають, що на цих зустрічах обговорювалося питання про надання Умерову статусу свідка звинувачення (witness for the prosecution) в обмін на повні свідчення. В американській правовій системі це означає, що особа зобов'язана «здати» всіх учасників злочинної схеми. Але часткова індульгенція такій особі неможлива; бо вимагається повне розкриття всього злочинного ланцюжка. І тоді особа отримує імунітет від кримінального переслідування. Зазвичай в такої особи конфіскується вся власність (але вийнятки можливі); тому особа переводиться до програми захисту свідків і підпадає під повну залежність від уряду США на все життя. Після укладання угоди зі слідством особа зобов'язана виконувати вказівки правоохоронних органів США, її свобода пересування та прояви власної волі припиняються, усі її рішення ухвалються під контролем ФБР. Це робить людину нездатною представляти інтереси іншої держави. Хоча заявляється про участь ФБР у цих переговорах (розслідуванні діяльності корупціонерів в Україні), але експерти зазначають, що справи про відмивання грошей та щодо фінансових махінацій в США зазвичай перебувають у юрисдикції Secret Service (Секретної служби), яка, ймовірно, негласно також бере участь у розслідуванні.
Аналітики вказують, що Умеров у нинішній ситуації не може бути переговорником України, оскільки став залежним від американських силових органів. Він перебуває під потенційним кримінальним переслідуванням у двох юрисдикціях та має структурний конфлікт інтересів між зобов'язаннями перед Києвом та залежністю від США. Іншими словами, Умеров перебуває під тиском силовиків США, які напряму підпорядковуються Д.Трампу.
Трамп в останніми днями публічно висловлював невдоволення, мовляв, Зеленський «одне не читав, на інше не відповів». Він двічі заявляв, що «близькі до Зеленського люди у захваті від угоди» (пропонованої Україні). Мабуть, він мав на увазі в т.ч. Умерова; але це свідчить про еволюцію позиції Умерова від початкового схвалення до «захвату» від останніх варіантів. Бкзумовно, якщо це так - то, відповідно, Умеров перебуває під тиском.
Таким чином наявний конспіративний канал зв'язку Умеров-ФБР робить нелегітимним як весь процес обговорення в Майямі, так і їх результати. Бо будь-яка підписана угода, досягнута на цих переговорах, може бути анульована як така, що здійснена під тиском - саме так трактує міжнародне право. Експерти вказують на статтю 52 Віденської конвенції про право міжнародних договорів (1969), яка передбачає недійсність договорів, укладених під примусом. Саме тому ратифікація такої угоди Сенатом США стає неможливою.
В європейських столицях ігнорувати ці обставини не зможуть. І не будуть. Європейські дипломати (як зазначають The Washington Post та The Telegraph) вже висловили «здивування» з приводу зустрічей Умерова з ФБР. І побачили ризик тиску США на Україну через уразливого посередника Вони побоюються, що Умеров стане «каналом управління Києвом», і що він продавлюватиме невигідну для України угоду з територіальними поступками. Це добре розуміють європейські лідери, які перманентно збираються на наради т.зв. «коаліції охочих» (в неділю 14-го - у Берліні). Вони краще, ніж будь-хто пам'ятають, якою катастрофою закінчилася для Європи і для всього світу здача агресору Судет 30 вересня 1938 року в ході ганебної мюнхенської змови. Агресор сприймає будь-які поступки собі як слабкість і пре далі.Усього через півроку, у березні 1939 року, Чехословаччина зникла з карти світу. Ще через півроку світ поринув у пекло Другої світової війни. Допустити повторення цієї історії відповідальні лідери ******** Європи не мають права.
Тим часом Генеральний секретар НАТО висловив вимоги до української влади щодо негайного прискорення мобілізації. Одночасно М.Рютте закликав до активізації діяльності військово-промислового комплексу Європи. І Європа фактично почала робити реальні дії для розгортання підготовки до вірогідної агресії росії та війни з нею.
Слід зазначити, що в останні дні президент Зеленський зробив дві критично важливі заяви, зокрема, про те, що будь-яка угода має бути заснована на нормах міжнародного права. Він також вимагає ратифікації Сенатом США будь-якої угоди від імені Уряду США щодо врегулювання в Україні. Ці заяви фактично блокують закулісні домовленості, які укладаються через приватні канали.
В якості рекомендацій для України експерти пропонують здійснити такі кроки:
1.Негайно усунути Умерова від переговорів - він надто вразливий і не може представляти національні інтереси України;
2.Розірвати тіньовий канал Умеров-Пател;
3.Вимагати присутності представників ЄС та НАТО на всіх переговорах;
4.Переформатувати переговорний процес з участю МЗС України, Міністерства оборони (але не Умерова особисто)та представників ЄС та НАТО;
5.Повернути роль Верховній Раді у прийнятті стратегічних рішень;
6.Створити постійний комітет із переговорів за участю всіх парламентських фракцій;
7.Включити у процес переговорів представників оборонної промисловості, військових, посла України в Лондоні генерала Валерія Залужного, Начальника Генерального штабу, главу ГУР Кирила Буданова. Зробити процес колегіальним, але не персоналізованим.
8. Абсолютно правильну позицію висловив в інтерв'ю британському «Таймс Радіо» колишній радник Трампа з національної безпеки (2018-2019) та колишній посол США в ООН Джон Болтон: «Україна в жодному разі не повинна йти ні на які неприйнятні, а фактично капітулянтські поступки».
Важливий і юридичний формат переговорів, згідно якого:
1.Приймати лише документи, які мають юридичну силу міжнародного договору;
2.Відкидати кулуарні домовленості та «писульки»;
3.Наполягати на дотриманні норм міжнародного права; вимагати обов'язкової ратифікації будь-якої угоди.
Слід заволодіти стратегічною ініціативою в цих переговорах, для чого:
1.Створити коаліцію Європа + Україна без США;
2.Використовувати побоювання Трампа щодо незалежних європейських збройних сил;
3.Позиціонувати Україну як ядро європейського ВПК;
4.Використовувати українську армію як єдину в Європі силу із реальним бойовим досвідом протистояння Росії.
Експерти вказують також на можливість активації закону CAATSA (законопроект сенатора Ліндсі Грема), який може зобов'язати президента США посилити санкції проти Росії незалежно від його бажання.
Системні висновки: ці події, зокрема, демонструють деградацію професіоналізму американських спецслужб за адміністрації Трампа. Витік інформації про конспіративні зустрічі - серйозний провал. Важливо відзначити, що інформація про зустрічі стала відома завдяки витокам у впливові американські ЗМІ, організовані друзями України для запобігання можливим збиткам.
Тим часом Трамп встановив новий крайній термін (дедлайн) завершення переговорів і «миру в Україні» (чому в лапках - пояснення зайві) - Різдво (24-25 грудня), хоча експерти очікують, що він знову перенесе цей термін, як робив неодноразово раніше. Трамп втрачає контроль над повісткою переговорів. Ознаки цього: постійне перенесення термінів; суперечливі заяви; зростаюча критика «миру Трампа» в Конгресі і поширення ідей про обов'язкову ратифікацію такої угоди.
Висновок: Події 12-13 грудня 2024 року оголили критичну вразливість української переговорної позиції, як зформовану внутрішньою корупцією. Водночас вони створили можливість радикального перезавантаження підходу України до переговорів на основі:
1.Інституціоналізації замість персоналізації влади;
2.Міжнародного права замість кулуарних домовленостей;
3.Європейської коаліції замість залежності від нестабільної політики Трампа;
4.Прозорості замість тіньових каналів.
Ключове питання: чи зможе українське керівництво скористатися цією кризою як можливістю для зміцнення своєї позиції, чи тиск через скомпрометованих чиновників змусить Київ піти на стратегічно невигідні поступки. Це питання залишається відкритим. На жаль.
https://www.ponomaroleg.com/kak-korrupczionnoe-delo-postavilo-pod-ugrozu-naczionalnye-interesy-ukrainy/ Авторизований(+виправлений) мною, юзером Ан Мур, переклад посту блогера Олега Пономаря, який він зробив на підставі публікацій в The Washington Post, The Telegraph, Reuters та заяв офіційних осіб США та України
То чиї інтереси він буде захищати???
Питання риторичне...