Саміт ЄС стане тестом єдності блоку через суперечку щодо активів РФ для України на тлі тиску США, - Politico

Розбіжності між європейськими урядами щодо використання заморожених російських активів для України загострюються на фоні тиску США.

Про це пише Politico, передає Цензор.НЕТ.

Деякі країни, серед яких Угорщина, Чехія, Італія та Болгарія, вимагають пріоритету вирішення власних проблем і послаблення підтримки Києва, тоді як канцлерка Німеччини Мерц та інші лідери наголошують, що відсутність єдності під час фінансування України підірве авторитет ЄС на світовій арені.

Представники адміністрації Трампа нібито чинять тиск на дружні до США уряди, аби вони відмовилися від використання 210 млрд євро заморожених активів для України. Головним противником виступає Бельгія, яка опирається, побоюючись зобов’язань перед власними платниками податків.

Лідери ЄС розглядають кілька сценаріїв: від проштовхування "репараційної позики" через голосування кваліфікованою більшістю до обмежених двосторонніх позик. Прем’єр-міністр Латвії Евіка Сіліня наголосила, що для блоку важливо показати здатність ухвалювати сильні рішення і підтримати Україну.

Як зазначається, для України "репараційна позика", фінансована російськими активами, могла б стати критично важливим джерелом коштів, адже у 2026 році країна очікує дефіцит бюджету на рівні 71,7 млрд євро. Від успіху саміту залежить не лише фінансова підтримка Києва, а й демонстрація єдності ЄС у вирішальний момент геополітичної історії.

Що відомо про "репараційний кредит" для України

Нагадаємо, на зустрічі у жовтні лідери країн Євросоюзу відклали рішення щодо використання заморожених російських активів як заставу за так званим "репараційним кредитом" для України на суму 140 млрд євро ($163 млрд). Лідери країн ЄС планують повернутися до обговорення цього питання на зустрічі 18-19 грудня.
Проти запропонованого Єврокомісією плану використання заморожених російських активів на зустрічі лідерів країн ЄС виступила Бельгія, де зберігається левова частка цих коштів. Країна побоюється юридичних та фінансових санкцій з боку Москви та хоче, щоб інші країни ЄС розділили ці ризики.
Раніше президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала використати заморожені російські активи у якості застави для надання Україні "репараційних кредитів". Формально підсанкційні російські активи не конфіскуватимуть, але Україна повертатиме такі кредити лише після того, як Росія сплатить репарації.
Своєю чергою російський диктатор Путін у відповідь підписав указ, що фактично дозволяє прискорену експропріацію активів західних компаній, які досі не вийшли з РФ.
За різними оцінками, "репараційний кредит" Європейського Союзу для України, забезпечений російськими активами, може становити 130-140 млрд євро. Остаточно його розмір визначать після оцінки Міжнародним валютним фондом потреб України у фінансуванні у 2026 та 2027 роках.
Загалом наразі у Euroclear накопичилось понад 175 млрд євро готівки від заморожених російських активів, яка може бути використана для забезпечення нової позики. Але перш ніж ЄС погодить надання репараційної позики, він захоче погасити позику G7 для України у розмірі 45 млрд євро ($50 млрд), узгоджену минулого року, яка мала б погашатися за рахунок прибутків від заморожених активів РФ.