Грузія підписала угоду про механізм репарацій з російських активів для України
Грузія несподівано підписала міжнародну угоду про заснування механізму, який розподілятиме репарації, отримані з російських активів, між українськими громадянами і компаніями.
Про це пише Цензор.НЕТ із посиланням на ЄП.
Зазначається, що участь Грузії у дипломатичній конференції в Гаазі вирізнялася навіть форматом представництва: на захід особисто приїхала міністерка закордонних справ Мака Бочорішвілі, тоді як більшість держав були представлені на рівні послів.
Бочорішвілі виголосила "полум’яну промову про підтримку українського народу", не згадуючи про напружені відносини між Києвом і Тбілісі, після чого Грузія без зауважень і застережень підписала так звану "антиросійську" конвенцію. Також грузинська сторона направила до Гааги групу журналістів, аби подію висвітлили для внутрішньої аудиторії.
Мотиви
Водночас у статті наголошують, що мотиви такого кроку Тбілісі залишаються не до кінця зрозумілими. Визначальним фактором стане те, чи ратифікує грузинський парламент угоду найближчим часом, чи країна обмежиться лише підписанням, уникаючи подальшого загострення відносин із Москвою.
Зазначається, що Грузія стала єдиною державою регіону, яка долучилася до документа: Азербайджан і Вірменія проігнорували зустріч у Гаазі, а Туреччина обмежилася присутністю дипломата без підписання угоди.
Нагадаємо, у Гаазі 16 грудня відбулася конференція зі створення Міжнародної комісії щодо компенсації збитків, які РФ завдала Україні під час війни.
Що відомо про "репараційний кредит" для України
- Нагадаємо, на зустрічі у жовтні лідери країн Євросоюзу відклали рішення щодо використання заморожених російських активів як заставу за так званим "репараційним кредитом" для України на суму 140 млрд євро ($163 млрд). Лідери країн ЄС планують повернутися до обговорення цього питання на зустрічі 18-19 грудня.
- Проти запропонованого Єврокомісією плану використання заморожених російських активів на зустрічі лідерів країн ЄС виступила Бельгія, де зберігається левова частка цих коштів. Країна побоюється юридичних та фінансових санкцій з боку Москви та хоче, щоб інші країни ЄС розділили ці ризики.
- Раніше президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала використати заморожені російські активи у якості застави для надання Україні "репараційних кредитів". Формально підсанкційні російські активи не конфіскуватимуть, але Україна повертатиме такі кредити лише після того, як Росія сплатить репарації.
- Своєю чергою російський диктатор Путін у відповідь підписав указ, що фактично дозволяє прискорену експропріацію активів західних компаній, які досі не вийшли з РФ.
- За різними оцінками, "репараційний кредит" Європейського Союзу для України, забезпечений російськими активами, може становити 130-140 млрд євро. Остаточно його розмір визначать після оцінки Міжнародним валютним фондом потреб України у фінансуванні у 2026 та 2027 роках.
- Загалом наразі у Euroclear накопичилось понад 175 млрд євро готівки від заморожених російських активів, яка може бути використана для забезпечення нової позики. Але перш ніж ЄС погодить надання репараційної позики, він захоче погасити позику G7 для України у розмірі 45 млрд євро ($50 млрд), узгоджену минулого року, яка мала б погашатися за рахунок прибутків від заморожених активів РФ.
